- •7.Дайте характеристику мові вихователя як засобу навчання дітей рідної мови. Назвіть основні вимоги до неї. Вкажіть на недоліки Вашої мови.
- •8.Дайте характеристику методів і засобів навчання дітей рідної мови. Запропонуйте методичні прийоми активізації словника дітей під час спостереження в природі.
- •9.Розкрийте особливості словника дітей та завдання словникової роботи у різних вікових групах.
- •10.Назвіть види дитячих розповідей. Поясніть, чим зумовлений вибір методів і засобів навчання дітей розповіді. Охарактеризуйте основні з них.
- •5.Розкрийте особливості розвитку фізичних якостей у дітей різного віку.
- •3.Розкрийте особливості проведення занять з фізичної культури у різних вікових групах.
- •2.Обґрунтуйте особливості структури заняття з фізичного виховання та послідовності фізичного навантаження.
- •7.Охарактеризуйте зміст та методику навчання дітей ходьбі.
- •6.Розкрийте особливості методики навчання дітей стрибків у різних вікових групах.
- •1.Розкрийте основні положення народної педагогіки щодо фізичного розвитку та виховання дітей.
- •4.Розкрийте вимоги до підготовки та проведення свят і розваг дітей в дошкільному навчальному закладі. Поясніть, які завдання виховання вирішуються під час їх проведення.
8.Дайте характеристику методів і засобів навчання дітей рідної мови. Запропонуйте методичні прийоми активізації словника дітей під час спостереження в природі.
Методи навчання – це способи спільної діяльності вихователя і дітей, спрямовані на розв'язання завдань розвитку мови. У дошкільній педагогіці методи навчання класифікуються переважно за джерелом знань.
Наочні методи: спостереження, екскурсії, огляди-екскурсії, розглядання предметів, картин, перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач, дидактичні ігри з наочністю. Використання цих методів відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дійовому та наочно-образному характеру мислення дошкільників. Ефективність
засвоєння дітьми знань, формування повноцінних уявлень, розвиток таких психічних процесів, як сприймання, пам'ять, мислення і на цій основі розвиток мови, великою мірою залежить від того, наскільки широко в пізнавальну діяльність включаються різні форми чуттєвого сприймання, якщо об'єкти доступні безпосередньому сприйманню дітей, вихователь використовує метод спостереження або його різновидності: огляд приміщення, розглядання натуральних предметів, іграшок.
Словесні методи. Значення цієї групи методів полягає в тому, що вони дають можливість здійснювати в єдності розширення та закріплення знань дітей про навколишнє і формувати їхні мовні вміння і навич творів, заучування віршів, бесіди, розповіді дітей,
переказ. Словесні методи дають можливість розвивати в дітей уміння розуміти зміст мови, застосовувати знання без опори на наочність.
Ефективним і доступним для дітей методом є розповідь вихователя, його мета сформувати яскраві і точні уявлення про події чи явища. У навчанні дошкільників використовують розповіді різного характеру: переказ, опис, сюжетна розповідь з досвіду, творча розповідь, розповідь-міркування, розповідь-пояснення. До словесних методів належить бесіда. За дидактичною метою бесіди поділяють на вступні, супроводжуючі та заключні (Є. О.
Фльоріна).
Практичні методи. Мета цих методів – навчити дітей на практиці застосовувати одержані знання, допомогти набути й удосконалити мовні вміння і навички. До практичних методів відносяться словесні дидактичні вправи, ігрові методи, елементарні досліди і моделювання.
У методиці під засобами навчання розуміють різноманітні предмети, зорові зображення, технічні пристрої та прилади, об'єкти слухових сприймань, що використовуються педагогом з навчальною метою.
Засоби навчання за органами сприймання поділяються на зорові, слухові та зорово-слухові або комбіновані. Останнім часом окремо виділяють технічні засоби навчання.
За метою використання на занятті засоби навчання поділяють на демонстраційні та роздавальні. Демонстраційні засоби вихователь використовує для показу всім дітям. Це настінні картини, іграшки, предмети тощо. Роздавальний матеріал дається дітям для індивідуального користування (предмети і картинки, дрібні іграшки тощо).
У деяких посібниках зустрічається й такий розподіл засобів навчання, як наочно-ілюстративний та дидактичний матеріал і технічні засоби навчання.
класифікацію засобів навчання за органами сприймання.
Зорові засоби навчання охоплюють іграшки, предмети, речі, картини, картинки, альбоми, листівки, ілюстрації, фотографії, настільно-друковані дидактичні ігри, муляжі, опудала. У практиці роботи дошкільних закладів все це називають наочним матеріалом.
Предмети, речі та іграшки використовують на заняттях із розвитку українського мовлення під час увведення нової лексики (чи ЇЇ закріплення), на заняттях із ознайомлення дітей з довкіллям (українським національним побутом, посудом, одягом тощо), з образотворчого мистецтва (вишиванки, скульптура, кераміка, дерев’яні вироби тощо).
Широко використовують для розвитку українського мовлення дітей картини й предметні картинки. Картина стимулює до розмови, навіть, наймовчазніших і сором'язливих дітей.
Предметні картинки використовують на кожному занятті з розвитку українського мовлення з метою введення нової та закріплення набутої лексики відповідно до теми заняття, а також у дидактичних іграх та вправах із картинками.
Настінні картини використовують на заняттях із розвитку українського мовлення з метою навчання дітей розповіді за зразком вихователя.
Як ілюстративний матеріал, на заняттях застосовують ілюстрації, листівки, фотографії.
До технічних засобів навчання належать технічна апаратура (діапроектори, графопроектори. епіпроектори, кінопроектори, телеприймачі, магнітофони, електропрогравачі, електрофони) та дидактичний матеріал і посібники (комп'ютер, відео, грамплатівки, магнітофонні записи, кінофільми, радіо- і телепередачі).
Засоби навчання будуть ефективні лише тоді, якщо вони використовуватимуться творчо, комплексно, систематично, відповідатимуть темі й змісту заняття.
Активізація словника. Нові слова вводимо в словник дітей таким чином:
-запитуємо дітей що означає дане слово, а потім пояснюємо його значення (калина кущ, на якому дозрівають ягоди червоного кольору, а зібрані вони в парасольку)
Пропонуємо: всім разом проговорити слово «калина» потім підгрупками по 3,4 особи слово «калина» потім індивідуально.
Якщо слово потрібно активізувати(згадати) запитуємо у дітей значення цього слова і допомагаємо його розширювати.
