Тема 5. Методи організації самостійної та індивідуальної роботи студентів

Основні питання

1. Організація самостійної роботи та її форми. 5.2. Методи розробки індивідуальних навчально – дослідних завдань. 5.3. Організація науково – дослідної роботи студентів. 5.4. Організація практичної підготовки студентів.

5.1. Організація самостійної роботи та її форми

Методологія організації самостійної та ідивідуальної роботи за ЕСТS передбачає переорієнтацію із лекційно – інформативної на індивідуально – диференційовану, особистісно – орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

Приклад: за старої системи організації навчального процесу тижневе аудиторне навантаження на студента складало 36 годин, тоді коли сьогодні воно диференційовано у межах: для бакалавра – до 28 год., а для магістра – 22 – 24 години.

Основне завдання навчального процесу у ВНЗ – навчити студентів працювати і поповнювати свої знання самостійно.

Самостійна та індивідуальна робота студентів – це форми навчального процесу у ВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час вільний від аудиторних навчальних занять.

Студенти повинні не тільки засвоїти відповідну навчальну програму, але й набути навичок самостійної роботи із літературними джерелами. Студенти мають можливість планувати і проводити самостійну роботу, витрачаючи на неї 3 – 4 години щоденно. Хоча здатності і можливості студентів до самостійної роботи різні, загальні вимоги до організації такої роботи однакові для всіх: регулярність і систематичність, виділення головного в будь – якому матеріалі, розуміння його, а не заучування, завзятість і сталість вольових зусиль.

Завдання самостійної роботи у ВНЗ – навчити студентів вчитися: творчо і самостійно працювати; планувати особисту стратегію навчання; раціонально організовувати свій час, працювати з комп’ютером; опрацьовувати літературні джерела; виконувати дослідницьку роботу, аналізувати та інтерпретувати результати наукових досліджень тощо.

В основі самостійної роботи студентів лежить поняття самостійності. Під самостійністю розуміється здатність людини виконати певні дії чи цілий комплекс дій без безпосередньої допомоги з боку іншої людини чи технічних засобів, що її замінюють, керуючись лише власним досвідом.

Форми самостійної роботи студентів: домашні завдання; опрацювання літературних джерел; робота у комп’ютерних мережах; складання анотацій модулів; оцінювання професійних ситуацій; підготовка конспекту тощо.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролів, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента, аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

В умовах кредитно – модульної системи організації навчального процесу значна увага має приділятися консультаціям,які супроводжують самостійну роботу студентів.

Консультації мають за мету надання педагогічної допомоги студентам в їх самостійній роботі, а також при розв’язанні різних завдань теоретичного або практичного характеру. Звичайно консультації повязують з лекційними, семінарськими і практичними заняттями,лабораторними роботами, підготовкою до занять, заліків, екзаменів або модульних контрольних робіт.

Консультації можуть бути обов’язковими, проводитися за бажанням студентів або з ініціативи викладача. Студентів потрібно привчити до думки, що до консультацій потрібно готуватися, проробляти конспект лекцій, спеціальну літературу.

Питання, які вирішуються на консультаціях,можна розділити на чотири групи:

а) обумовлені прогалинами в знаннях;

б) викликані неточними, неадекватними сприйняттями і осмисленням матеріалу;

в) націлені на отримання додаткової інформації;

г) проблемні, орієнтовані на обговорення, полеміку.

В сучасних умовах,коли самостійній, індивідуальній роботі студентів надається все більше уваги, роль консультацій стає все важливішою.

Одним із шляхів допомоги студентам у написанні самостійної роботи за обраною темою є вимога подати заздалегідь стислий план (проспект) роботи. Це змусить студентів почати обмірковувати свої теми, а викладачу побачити,чого варті їхні думки у письмовому вигляді.