
- •Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •Методика початкового навчання математики та інші науки
- •Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •Підручник як основний засіб навчання математики в початкових класах
- •Засоби навчання математики в початкових класах
- •Методи навчання математики в початкових класах
- •Складові частини комплексного уроку з математики
- •Форми організації навчання учнів на уроках математики
- •Організація навчання математики в малокомплектній школі
- •Організація позакласної роботи з математики в початковій школі
- •Особливість уроку математики в першому класі
- •Контроль, корекція і закріплення знань на уроках математики
- •Методика опрацювання нового матеріалу
- •Дочисловий період навчання математики. Методика навчання в дочисловому періоді.
- •Методика вивчення нумерації чисел в межах 10.
- •Методика вивчення додавання та віднімання в межах 10.
- •Методика вивчення нумерації чисел 11-20.
- •Методика роботи з таблицями додавання та віднімання з переходом через десяток
- •Методика вивчення нумерації чисел 21-100
- •Усні випадки додавання і віднімання в межах 100
- •Методика письмового додавання та віднімання в межах 100
- •Методика вивчення таблиці множення
- •Методика вивчення нумерації чисел 101-1000
- •Методика вивчення усних випадків додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення письмового додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення усного множення і ділення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового множення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового ділення в межах 1000
- •Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення усних випадків обчислень багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення величин довжини
- •Методика вивчення величин площі
- •Методика вивчення маси тіл
- •Методика формування часових уявлень
- •Методика ознайомлення з поняттям швидкості
- •Роль і місце текстової задачі в початковому курсі математики
- •Складові процесу розв’язування задач
- •Культура запису розв’язування задач
- •Прості задачі. Класифікація простих задач
- •Прості задачі, які ілюструють зміст арифметичних дій (5 видів)
- •Прості задачі, які ілюструють зв'язок між результатами та компонентами
- •Прості задачі на різницеве порівняння величин (6 задач)
- •Прості задачі на кратне порівняння величин (6 задач)
- •Підготовча робота про введення складених задач
- •Розвиток уявлень учнів про структуру задачі
- •Складені задачі на знаходження четвертого пропорційного
- •Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з частинами
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з дробами.
- •Задачі на знаходження частини від числа, та числа за його частиною
- •Формування і розвиток уявлень учнів про числовий вираз
- •Перетворення і порівняння числових виразів. Числові рівності та нерівності.
- •Рівняння і нерівності зі змінними
- •Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •Формування уявлень про лінії та відрізки
- •Ознайомлення з кутом. Ознайомлення з геометричними фігурами.
Методи навчання математики в початкових класах
Методи навчання - це способи організації вчителем пізнавальної діяльності учнів. Вони забезпечують систематичність і послідовність у викладанні і засвоєнні матеріалу на уроці.
Основними методами-навчання математики у початкових класах: метод, усного викладу, метод вправ, метод лабораторних і практичних робіт, самостійна робота учнів, робота з підручником, метод програмованого навчання, метод проблемного навчання. Значне місце при поясненні нового матеріалу, при формуванні математичних понять посідають індукція і дедукція, аналогія, аналіз і синтез.
Індукція:
Якщо той або інший висновок сформульовано в результаті спостережень кількох окремих однотипних властивостей або залежностей, то таку форму розумової діяльності, спрямовану на узагальнення, наз індукцією.
Дедукція: - спосіб міркування від загального до окремого, за якого нове знання про предмет виводиться на основі знання правил і положень, загальних для даного класу предметів та явищ.
Аналогія – при розв’язуванні окремих задач у разі ускладнення вчитель переходить від однієї окремої задачі до однотипної іншої, яка є зрозумілішою. Учні її розв’язують, встановлюють схожість з першою, потім розв’язують першу.
Під аналізом розуміємо мисленний розклад, розчленування об’єкта пізнання на окремі частини, елементи з метою кращого уявлення суті цього об’єкта, щоб потім за допомогою синтезу, тобто сполучення цих елементів, створити повніше уявлення про предмет. Щоб розв’язати задачу, треба її спочатку проаналізувати, а потім синтезувати.
Існують різні форми пояснення: бесіда, розповідь, лекція. У початкових класах здебільшого використовують форму бесіди. Бесіда є методом керування навчальною діяльністю учнів, у процесі якої вони відповідають на запитання вчителя, і з його допомогою підсумовують свою роботу.
Метод вправ, письмових і графічних робіт направлений на безпомилкове виконання дій з абстрактними елементами, набуття графічних навичок, автоматизація їх.
Самостійна робота дає учням можливість вірно засвоїти матеріал і проявити розумову активність.
Метод лабораторних робіт – проводиться з 1 класу на уроках з інструментами, геометричними матеріалами та вимірюваннями.
Метод програмованого навчання – навчальні програми
Проблемний метод навчання – ставляться конкретні питання, на які учні самі знаходять відповіді.
Різновиди уроків математики в початкових класах
1. Урок вивчення нового матеріалу
У молодших класах спеціальних уроків математики, цілком присвячених вивченню нового матеріалу, немає. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Проте бувають уроки, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі відводять більшу частину уроку, при цьому інші частини уроку також підпорядковані вивченню нового.
2. Урок закріплення знань, умінь, навичок.
Основне місце на уроках цього типу займає виконання учнями різних тренувальних вправ і творчих робіт. Пропонують вправи за певною системою.
3. Урок повторення і систематизації знань учнів.
Структура цього уроку схожа на структуру уроку закріплення знань. На початку навчального року, або чверті проводять уроки повторення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми, або розділу на уроках повторення використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру.
4. Урок контролю, або обліку знань.
Основне місце на таких уроках відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хвилин (із 45 хв.), решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення і недоліки, і шляхи усунення їх.
Якщо перевірку здійснювали у письмовій формі, то наступний урок присвячується аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.