- •Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •Методика початкового навчання математики та інші науки
- •Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •Підручник як основний засіб навчання математики в початкових класах
- •Засоби навчання математики в початкових класах
- •Методи навчання математики в початкових класах
- •Складові частини комплексного уроку з математики
- •Форми організації навчання учнів на уроках математики
- •Організація навчання математики в малокомплектній школі
- •Організація позакласної роботи з математики в початковій школі
- •Особливість уроку математики в першому класі
- •Контроль, корекція і закріплення знань на уроках математики
- •Методика опрацювання нового матеріалу
- •Дочисловий період навчання математики. Методика навчання в дочисловому періоді.
- •Методика вивчення нумерації чисел в межах 10.
- •Методика вивчення додавання та віднімання в межах 10.
- •Методика вивчення нумерації чисел 11-20.
- •Методика роботи з таблицями додавання та віднімання з переходом через десяток
- •Методика вивчення нумерації чисел 21-100
- •Усні випадки додавання і віднімання в межах 100
- •Методика письмового додавання та віднімання в межах 100
- •Методика вивчення таблиці множення
- •Методика вивчення нумерації чисел 101-1000
- •Методика вивчення усних випадків додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення письмового додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення усного множення і ділення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового множення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового ділення в межах 1000
- •Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення усних випадків обчислень багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення величин довжини
- •Методика вивчення величин площі
- •Методика вивчення маси тіл
- •Методика формування часових уявлень
- •Методика ознайомлення з поняттям швидкості
- •Роль і місце текстової задачі в початковому курсі математики
- •Складові процесу розв’язування задач
- •Культура запису розв’язування задач
- •Прості задачі. Класифікація простих задач
- •Прості задачі, які ілюструють зміст арифметичних дій (5 видів)
- •Прості задачі, які ілюструють зв'язок між результатами та компонентами
- •Прості задачі на різницеве порівняння величин (6 задач)
- •Прості задачі на кратне порівняння величин (6 задач)
- •Підготовча робота про введення складених задач
- •Розвиток уявлень учнів про структуру задачі
- •Складені задачі на знаходження четвертого пропорційного
- •Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з частинами
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з дробами.
- •Задачі на знаходження частини від числа, та числа за його частиною
- •Формування і розвиток уявлень учнів про числовий вираз
- •Перетворення і порівняння числових виразів. Числові рівності та нерівності.
- •Рівняння і нерівності зі змінними
- •Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •Формування уявлень про лінії та відрізки
- •Ознайомлення з кутом. Ознайомлення з геометричними фігурами.
Методика формування часових уявлень
У результаті вивчення теми "Час і його вимірювання" в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Вони повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання й віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, використовувати табель-календар та модель годинника. Важливо навчити дітей розв'язувати задачі, пов'язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця та року. Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень та їх практичної діяльності. Година — це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина — це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, прочитати певну кількість слів або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад, тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:
Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні вчаться визначати час за годинником. З допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час. Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів вирішили 3 роки називати простими (по 365 днів у кожному), а четвертий — високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків — 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі — доба — поділяється на 24 рівні частини — години. 1 год — це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1 с — це 1/60 хвилини.
Методика ознайомлення з поняттям швидкості
Швидкість — нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4 класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл вказують. Поняття швидкості пояснюють на основі поданої нижче задачі.
Задача. За 2 год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за І год, коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів?
Розв'язання 120:2 = 60(км).
Відповідь. За 1 год автобус проїде 60 км.
Пояснення. Якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то кажуть, що він рухається зі швидкістю 60 км/год. Це записують так: 60 км/год. Швидкості вимірюються в різних одиницях. Наприклад: 3 м/с; 10 м/хв; 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна
перетворювати. Так, 5 м/с — це те саме, що 5 • 60 м/хв, тобто 300 м/хв. Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюється залежність між цими величинами. Відразу можна подати таке правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.