
- •Актуальність впровадження естетотерапії у корекційно-педагогічну діяльність дошкільного закладу
- •Поняття естетотерапії, об'єкт, предмет та завдання естетотерапії
- •Основні форми естетотерапевтичної роботи
- •Засоби та види естетотерапії
- •10. Предмет і завдання казкотерапії
- •11. Види казок у казкотерапії
- •16. Причини поганої поведінки дитини, які можна корегувати у казкотерапії.
- •12. Основний принцип та методика роботи в казкотерапії
- •13. Казкова лялькотерапія у роботі з дітьми із стресовими станами
- •19. Техніки арттерапії у практиці психокорекції і психотерапії
- •20. Методика створення казкового середовища
- •14. Етапи роботи та методика організації лялькотерапії
- •15. Види іграшок-ляльок у лялькотерапії
- •21. Історія музичної терапії
- •22. Основні наукові концепції сучасної музикотерапії
- •23. Напрями лікувального впливу музикотерапії, її механізми й форм
- •24. Методика групової музикотерапії
- •25. Поняття «гра»
- •26. Зміст поняття ігрова терапія та її завдання
- •27. Ідея виникнення та історія ігрової терапії
- •28. Основні напрямки ігрової терапії
- •29. Ігротерапія з дітьми, що потребують підвищеної уваги
- •30. Основи організації пісочної терапії
- •31. Проективна психодіагностика у пісочниці.
- •33. Методика ігрової естетотерапії у пісочниці для батьків та педагогів.
- •34. Бібліотерапія
- •35. Терапія кольором
- •36. Дельфінотерапія
- •37. Аромотерапія
- •38. Кінезітерапія.
- •39. Каністтерапія
- •40. Фототерапія
- •41. Маматерапія
- •42. Сміхотерапія
15. Види іграшок-ляльок у лялькотерапії
Лялькотерапія - це розділ арттерапії, що використовує в якості основного прийому психокорекційного впливу ляльку як проміжний об'єкт взаємодії дитини і дорослого. Ідентифікуючи себе певним чином, дитина в умовній ситуації проектує свій внутрішній світ і відчуває реальні почуття, діагностуються, що направляються і коректовані психологом. [4,с. 15].
Один з головних принципів - не лікування окремого симптому або набору симптомів, а спроба проникнути глибше, заглянути в душу дитини, зрозуміти, чим же викликані ці симптоми, де «поломка», що даному конкретному дитині заважає жити? Методика дозволяє працювати з дітьми різного віку: від чотирьох до чотирнадцяти.
Лялькотерапія дозволяє об'єднати інтереси дитини і корекційні завдання психолога, дає можливість самого природного і безболісного втручання дорослого в психіку дитини з метою її корекції або психопрофілактики. Використовується цей метод в цілях профілактики дезадаптивних поведінки. Корекція протестної, опозиційної, демонстративної поведінки досягається шляхом розігрування на ляльках в парі з батьками або однолітками типових конфліктних ситуацій, взятих з життя дитини.
У лялькотерапії використовують різноманітні види ляльок:
ляльки-маріонетки;
пальчикові ляльки;
тіньові ляльки;
мотузкові ляльки;
площинні ляльки;
ляльки- рукавички;
ляльки-костюми.
Світ дитини – це світ дії і діяльності, а за допомогою лялько-терапії з’являється можливість увійти в цей світ. Слід зазначити, що правильний підбір іграшок та ляльок має велике значення: це можуть бути звичайні ляльки, іграшки або ляль-кові будинки, які можуть зображувати членів сім’ї дитини, які надають можливість дітям без-посередньо виражати свої почуття. Коли діти розігрують сцени з ляльками, то є можливість спостерігати відношення між членами сім’ї: суперництво чи суперечки між братами або сестрами, піклування членів родини одне про одного та інше.
А такі іграшки як машинки, човники, літаки мають велике значення для впертих, сором’язливих, відлюдних дітей, тому, що вони мають можливість просто грати з цими іграшками, такий процес заспокоює дітей, у них нормалізується кров’яний тиск і серцевий ритм.
Ляльки, які дитина може надіти на руку (лялька-петрушка, лялька-би-ба-бо) у корекцій-ній роботі використовуються для того, щоб дитина могла виражати свої емоції, для опису і виразу яких у неї немає потрібних слів.
21. Історія музичної терапії
Музикотерапія (музична терапія) — це процес міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її впливу — фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну — з метою покращення чи збереження здоров'я клієнта.
Одним з перших дослідників цілющого впливу музики на людину був давньогрецький філософ Піфагор. Він використовував практику «музичного лікування». Вчений запроваджує термін.
«ЕВРИТМІЯ» — здібність людини знаходити правильний ритм в усіх проявах своєї життєдіяльності — співах, грі, танцях, мовленні, жестах, думках, вчинках, у народженні й смерті.
Через евритмію людина, за Піфагором, створює власний гармонійний МІКРОКОСМОС, який приєднується до космічного ритму Всесвіту (див. мал. 2.6).
Піфагор вважав музику кращим лікувальним засобом, який стабілізує, узгоджує евритмію у людини. Він мав власну методику музикотерапії: легко розвертав стан людини на протилежний; своїм учням перед сном рекомендував слухати певну музику, яка здатна очищати душу та знімати негативні переживання, що їх відчула людина протягом дня.
Прикладом ефективності та «життєдіяльності» запропонованої Піфагором системи музикотерапевтичного впливу на людину може служити такий історичний факт: філософ зміг заспокоїти за допомогою музики грецького юнака, який був розгніваний зрадою коханої дівчини й намагався спалити її будинок. Піфагор наказав музиканту-флейтисту, який знаходився поблизу, змінити музичний лад з фригійського на спондеїстський й таким чином заспокоїв молоду людину.
Інший відомий філософ часів Давньої Греції Платон розглядав вплив музики на людини у контексті її державного значення, надаючи їй по суті роль ефективного засобу виховання гармоній в людині. Видатний вчений вважав, що для держави немає гіршого способу руйнування моралі, ніж відхід від музики сором'язливої та скромної. Саме через «розпущені лади» в душі слухачів може проникати безсоромне. Ритми й лади, вважав Платон, впливають на думки. Тому найкраща охорона держави — музика «узгоджена та поміркована», скромна, проста. Завдання музичного мистецтва — гармонізація індивіда із суспільним життям.
Ідеї Платона та Піфагора отримали свого найвищого розвитку в працях Аристотеля, який розробив учіння про мімесис — уявлення про внутрішній світ людини та способи впливу на нього за допомогою мистецтва. Саме в теорії мімесису представлена відома Аристотилевська концепція катарсису — очищення душі слухача (глядача) у процесі сприймання ним творів мистецтва, у яких відображається світ людських характерів, що вражають своєю правдою та красою.
Ця ідея нормалізації душевної рівноваги людини й сьогодні є провідною в усіх відомих психотерапевтичних школах й напрямках.
З давніх джерел маємо свідчення, що музиканти лікували людей від тяжких хвороб, зцілювали їх. Так, італієць Сенократ звукам труб повертав божевільним здоров'я, а Талет з Кандії звуками кіфари вигнав чуму. Пророк Давид своїми співами та грою на кіфарі вилікував біблейського царя Саула від нападів тяжкої депресії. Лікар Асклепіад звуками музики зупиняв сварки, а звучанням труби відновлював слух глухим. Піфагорієць Дамон своїми співами повертав юнаків, що зловживали вином та пре-любодіянням до життя поміркованого та чесного. При лікуванні людей від укусу павука-тарантула ефективним засобом у італійців вважалась музика та танок. Хворі у надзвичайно швидкому темпі танцювали до стану повного виснаження танок під назвою «Тарантела», вони щиро вірили при цьому, що отрута може «ви-танцьовуватися» з тіла.
Численні факти використання музики для підняття бойового духу війська зустрічаємо у військовій історії.