Розрахунок повітроохолоджувачів

Площа повітропередаючої поверхні повітроохолоджувачів

де ∑Q_{к. обл.} – сумарне теплове навантаження на камерне обладнання

для камери, Вт;

k_п.о. – коефіцієнт теплопередачі повітроохолоджувачів, ;

Θ– температурний напір між циркуліруючим повітрям і киплячим холодильним агентом, К.

Розрахункова кількість повітроохолоджувачів

де f_п.о. – площа теплопередаючої поверхні прийнятого

повітроохолоджувача, м².

Контрольні запитання

1. Яке призначення повітроохолоджувачів?

2. Як поділяють повітроохолоджувачі в залежності від умов експлуатації?

3. Як підбирають повітроохолоджувачі?

Література: (Л-1 с. 133-140), (Л-2 с. 228-233), (Л-4 с. 28-31).

1.44. Охолодні батареї

Охолодні батареї класифікують:

• за типом теплопередавальної оребреної поверхні на панельні і трубчасторебристі;

• за охолодною речовиною на аміачні, фреонові і розсільні;

• за компонуванням на однорядні, дворядні і пучкові;

• за розташуванням в охолоджуваному об’єкті на стельові і пристінні;

• за вихідним матеріалом поверхні труб на стальні (аміачні і розсільні апарати) і мідні (фреонові апарати).

Рис. 52. Секції батарей;

а- одноколекторна; б- змієвикова хвостова; в- змієвикова головна; г-середня;

д- двоколекторна; е- змієвикова;

1-колектор;2-ребро;3-труба;4-стійка;5-хомут;6-калач.

Уніфікація типорозмірів розсільних та аміачних батарей передбачає їх складання із стандартних елементів (секцій). Секції виконуються із стальних гарячекатаних труб діаметром 38х2,5 мм, оребрених спірально навитою стрічкою 45х0,8 мм з кроком 20 і 30 мм.

Розрахунок батарей

П лоща теплопередаючої поверхні батарей

де Q_к.обл. – сумарне теплове навантаження на камерне обладнання

для камери, Вт;

k_б – коефіцієнт теплопередачі батареї, , приймається

в залежності від температури повітря в камері;

Θ– температурний напір між повітрям охолоджуючого приміщення і киплячим холодильним агентом або розсолом, К.

Д овжина батареї

де L_ск і L_сс – довжина секцій СК і СС з відповідним кроком ребер

(t, мм) і кількістю труб (n_тр, шт), м;

n – кількість секції СС, шт.

П лоща поверхні охолодження батареї

де f_ск і f_сс – площа поверхні охолодження відповідно секції СК і СС, м².

Контрольні запитання

1. Як класифікують охолодні батареї?

2. Поясніть будову секції батареї.

3. Як підбирають охолодні батареї?

Література: (Л-1 с. 127-131), (Л-2 с. 213-222), (Л-4 с. 31-33).

1.45. Теплообмінники

В холодильних машинах які працюють на фреонах, використовується ще один вид теплообмінних апаратів – регенеративний теплообмінник (РТО). В даному апараті відбувається теплообмін між двома потоками холодоагенту. Рідкий холодоагент високого тиску після конденсатора охолоджується (і переохолоджується) потоком пароподібного холодоагенту, що виходить з випарника холодильної машини.

Однією із конструкцій регенеративних теплообмінників являється апарат типу „труба в трубі”. Рідкий холодоагент рухається по внутрішній трубці, а пароподібний – в кільцевому зазорі між внутрішньою і зовнішньою трубками. Для підключення апарату до трубопроводу рідкого і газоподібного холодоагенту передбачені штуцери з накидними гайками. Теплообмінний апарат може мати форму циліндра або бути скручений в кільце для компактності.

Рис. 53. Теплообмінники типу ”труба в трубі”

1-накидні гайки;2-штуцери підводу;3-внутрішня труба;

4-зовнішня труба.

Регенеративні теплообмінні апарати кожухозмієвикової конструкції (типу ТФ) застосовують в холодильних машинах холодопродуктивність яких вище 3,5 кВт. Теплообмінник складається з обичайки, до якої приварені два сферичні денця. Всередині обичайки розміщений змієвик з тонкої трубки. Рідкий холодоагент тече всередині труби змієвика, а пароподібний холодоагент – в між трубному просторі. Для під’єднання до трубопроводу рідкого і газоподібного холодоагенту передбачені штуцери і фланці.

Рис. 54. Кожухозмієвиковий регенеративний теплообмінник типу РТО

1-сферичне дно;2-змієвик 3-обичайка;4-штуцер;5-накидна гайка;6-прокладка;

7-болт;8,9-фланці.