
- •Європа. Клімат.
- •Кліматотворчі чинники.
- •Метеоелементи
- •Розподіл атмосферних опадів
- •Кліматичні пояси
- •Внутрішні води
- •2) Озера
- •3)Підземні води, болота.
- •Льодовики і вічна мерзлота.
- •Історія розвитку рослинності.
- •Грунти і рослинність.
- •3) Географічні пояси та зони.
- •Фізико-географічне районування
- •Європейський сектор Арктики і субарктики.
- •Феноскандія.
- •Середньоєвропейська рівнина.
- •Британські о-ви і герцинська Європа.
- •Альпійська Європа.
- •Середземномор’я
- •Східноєвропейська рівнина
Європа. Клімат.
Кліматотворчі чинники.
До них належать: сонячна радіація, циркуляція атмосфери, вплив підстелаючої поверхні. Надходження сон. радіації визначається розташуванням Європи у помірних широтах, а також протяжністю з півдня на північ. Водночас на надходження сон. радіації впливає значною мірою хмарність, яка викликана Атлантичним океаном. Річний радіаційний баланс в межах Європи зростає з пн. на пд. у 2 рази. Основним видом циркуляції атмосфери є перенесення з Атлантики( Ісландський мінімум). Із заходу на схід трансформуються з морських до сухих континентальних мас, яка завершується до Уралу. За Уралом – суто континентальні маси. У межах Європи, особливо її сх. частини,проявляється вплив Арктичних повітряних мас, тому що не має бар’єрів. Внаслідок цього тут властиві пізні весняні і ранні осінні заморозки. В умовах Зх. Європи вільному переміщенню Арктичних пов. мас перешкоджають гори Скандинавії, Карпат, Альп. Взимку і навесні в пд.. районах Європи позначається вплив Сибірського антициклону. Р-ни пд. Європи влітку знаходяться під впливом Азорського антициклону і циркуляції тропічних пов. мас. На кл. впливає підстилаючи поверхня. Рівнинний характер викликає чітку зміну з пн. на пд. Гірський рельєф півдня Європи порушує цю зональність. Тут проявляється висотна поясність.
Метеоелементи
Взимку визначальна роль клімату належить циркуляційному фактору, а значення радіаційного чинника зменшується. Основна роль у формуванні кліматичних умов належить таким баричним областям:
Північній Атлантиці - обл.. зменшеного тиску Ісландського мінімуму, яка зумовлює зниження тиску над пн.-зх територіями Європи та пд.. частинами Північно льодовитого ок. Тут панує циклонічна діяльність.
Над Арктикою – обл.. високого тиску.
Над південним сходом Європи знаходиться відріг Сибірського сезонного антициклону, і взимку над більшою частиною Європи – низький тиск. Він формує циклони. Ісландський мінімум панує над пн.. районами до 50 градусу пн.. ш.
Другим центром низького тиску є Середземномор’я де формуються циклони.
З Арктичного високого тиску в Європу вторгаються холодні маси.
На більшій території Європи (особливо Західної) середні t січня додатні. А через вплив Північноатлантичної теплої течії ізотерма 0 град. Цельсія (С) знаходиться на 70 град. пн. ш. Це найбільша у світі аномалія температур. Відхилення сягає понад 20 град..
Середні t січня на зх.. Франції +7, звідки знижуються на схід до Східноєвропейської рівнини до – 15. Найбільші t в Середземномор’ї. Тут ізотерми взимку мають широтне простягання: 0 град. на пн.. і 10 – 12 град. на пд..
В зимовий сезон найбільше опадів випадає на навітряних схилах (Скандинавський п-ів). Опади випадають, здебільшого, у вигляді дощу. Тривалість снігу на пн.. до 5 міс. на пд..- до 3 міс.
Літо. В цю пору в Європі циклонічна діяльність розвинена над пн.. районами. В тилу їм надходить морське арктичне повітря, яке над прогрітою сушею швидко трансформується у тепле. Над пд.. районами зростає вплив Азорського максимуму.
Пересічні t липня на сх. Європи від +8 на пн.. до +24 на пд.., а на зх.. – від +10 на Скандинавському п-ів до +22 на Придунайських рівнинах, сягаючи на Пд. Середземномор’я +26 - +28. Влітку опадів у Середземномор’ї мало, оскільки є антициклони, мало і на пд..-сх. Європи, де вторгається азіатське повітря. Найбільше циклонів на зх.. схилах і у смузі Східноєвропейської рівнини .