До еластичних відбиткових матеріалів відносять:

Альгінатні, силіконові матеріали і гіпс;

Цинкоксиевгенолові, альгінатні, тіоколові;

Термопластичні, гідроколоїдні, силіконові;

Силіконові, гідроколоїдні, гіпс;

Альгінатні, силіконові, тіоколові маси.

Усадка альгінатних мас становить:

Через 2 хв. 1 %;

Через 15-20 хв. 1,5 %;

Через 24 год. 0,2 %;

Через 1 год. 16 %;

Через 5 год. 3 %.

Реакція поліконденсації силіконових мас відбувається за рахунок:

Платинових каталізаторів;

Кухонної солі;

Оловоорганічних каталізаторів;

Нержавіючої сталі;

Воскових композицій.

До С-силіконів відносять:

Сіеласт, стомальгін, стенс, дентафоль;

Стомафлекс, спідекс, упін, гелін;

Кромопан, сіеласт, дентафлекс, репін;

Сіеласт, спідекс, стомафлекс, дентафлекс;

Гіпс, репін, дентафлекс, сіеласт.

До якої групи відбиткових матеріалів відносять тіодент?

Твердокристалічних;

Термопластичних;

Еластичних;

Термостійких;

Твердих.

Найвищу твердість серед абразивних матеріалів (за шкалою Маоса = 10) має:

Корунд;

Алмаз;

Пемза;

Гіпс;

Електрокорунд.

Мета шліфування і полірування протезів:

Підвищення міцності, корозійної стійкості та естетичності;

Зменшення вартості протеза;

Зниження міцності, підвищення гігієнічності й собівартості;

Підвищення естетичності та еластичності;

Підвищення корозійної стійкості, жорсткості та гігієнічності.

Чому для виготовлення зубних протезів застосовують сплави, а не чисті метали?

Сплави легше обробляються;

Чисті метали недостатньо міцні;

Сплави більш стійкі до корозії;

Чисті метали не відповідають вимогам до конструкційних матеріалів;

Сплави дешевші за чисті метали.

Введення нікелю у нержавіючу сталь призводить до:

Підвищення твердості сплаву;

Підвищення пластичності (ковкості) сплаву;

Підвищення крихкості сплаву;

Підвищення температури плавлення сплаву;

Зниження пластичності.

До складу легкоплавких сплавів входять:

Олово, свинець, алюміній, кадмій;

Олово, вісмут, магній, свинець;

Свинець, марганець, олово, вісмут;

Кадмій, цинк, вісмут, свинець;

Вісмут, олово, кадмій, свинець.

Сплав „Мелот” відносять до:

Срібно-паладієвих сплавів;

Нержавіючих сплавів;

Кобальтохромових сплавів;

Легкоплавких сплавів;

Тугоплавких сплавів.

Вільна усадка кобальтохромових сплавів досягає:

10%;

+1,8-2%;

0%;

25%;

50%.

Температура плавлення сплаву золота 900-ї проби:

850˚С;

100˚С;

1450˚С;

500˚С;

Близько 1000˚С.

Як припій для сплавів золота і срібно-паладієвих сплавів використовують:

Сплав золота 750-ї проби з кадмієм;

Сплав золота 750-ї проби з платиною;

Сплав золота 900-ї проби;

Сплав золота 900-ї проби з кадмієм;

Срібло.

У золотих сплавах від I до IV виду:

Збільшується вміст золота, зменшується кількість міді, цинку, срібла;

Зменшується вміст золота, збільшується кількість міді, цинку, срібла;

Збільшується вміст золота, міді, срібла;

Зменшується вміст золота, збільшується вміст кадмію;

Вміст золота не змінюється, а змінюється кількість міді, цинку і срібла.

До термопластичних відбиткових матеріалів відносять:

Акродент, дентафоль, стенс, масу Кера, ортокор;

Масу Кера, дентафоль, ортокор, стомальгін;

Стенс, сіеласт, дентафоль, акродент;

Стенс, термопластичні маси №1-4, сіеласт,репін;

Стомальгін, тіодент, стенс, ортокор.

Швидкість схоплювання гіпсу максимальна при температурі:

18-30˚С;

45-80˚С;

0-25˚С;

100-120˚С;

37-50˚С.

Твердіння гіпсу прискорюють:

Хлориди і сульфати калію і натрію, дрібнодисперсність порошку, t˚ понад 50˚С, швидке замішування;

Сульфати і хлориди калію і натрію, дрібнодисперсність порошку, t˚ 37˚С, рівномірне замішування;

Великодисперсність порошку, хлорид натрію, t˚ понад 50˚С, повільне замішування;

Сульфат калію, дрібнодисперсність порошку, t˚ до 18˚С, швидке замішування;

Хлорид калію, дрібнодисперсність порошку, t˚ 40˚С, повільне замішування.

При замішуванні з водою стоматологічний гіпс перетворюється у: