Лекція № 6 Вплив на здоров’я людини забруднень водного середовища

· Вода як найважливіший фактор навколишнього середовища.

· Основні джерела забруднення поверхневих і підземних вод.

· Класифікація забруднюючих водне середовище речовин

· Інфекційні захворювання водного походження

· Хімічне забруднення водойм і здоров’я людини.

· Вплив на людину хімічного складу води. Геохімічні ендемії (зо, флюороз) та заходи

по їх запобіганню.

Вода – найбільш поширена неорганічна сполука, “найбільш важливий мінерал” на Землі. Водні ресурси поруч з атмосферними та космічними ресурсами належать до невичерпних природних ресурсів. Вони невичерпні як фізичне тіло. Проте такі ресурси як вода та повітря суттєво піддаються значним змінам в процесі техногенезу, а при значному забрудненні можливе вичерпання цих ресурсів.

Серед інших геологічних оболонок Землі (літосфери, атмосфери, гідросфери) водна оболонка або гідросфера, займає найбільше по об’єму та важливе значенню місце.

Займаючи проміжне положення між атмосферою та літосферою, гідросфера постійно знаходиться з ними в тісному взаємозв’язку. Одним з його проявів є кругообіг. Він відіграє важливу роль у створенні умов життя у всій біосфері. Гідросфера об’єднує всі вільні води на Землі, тобто не зв’язані фізично і хімічно з мінералами земної кори. Під впливом сонячної енергії та сил гравітації води можуть перетворюватись, переходячи з рідкого стану в твердий або пароподібний. Під впливом тепла відбуваються випаровування і активні висхідні переміщення водяної пари. Вода, випаровуючись із поверхні океану і суші, поповнює атмосферу вологою. Затрачена на випаровування енергія звільняється при конденсації вологи в атмосфері. Сила тяжіння є причиною падіння крапель дощу, течії річок, руху ґрунтових і підземних вод. Гідросфера міцно пов’язана з іншими оболонками Землі.

Світовий океан – головний ланцюг кругообігу води у природі; регулятор глобальних кліматичних процесів (поглинає величезні кількості теплової енергії і повільно їх віддає, – теплоємність води набагато більша за теплоємність повітря); постачальник кисню водоростями і біомаси живої речовини; депо і джерело багатьох хімічних елементів та ін. Океан діє як планетарний насос – у полярних широтах він поглинає своїми холодними водами СО₂, а в екваторіальних і тропічних зонах, де вода тепла, віддає його в атмосферу. У такому процесі обміну між атмосферою й океаном беруть участь щороку 100 млрд. тонн СО₂.

……. Ми знаємо про воду чимало з курсів фізики і хімії. Поглянемо на воду з екологічного погляду

Для живих істот найсуттєвішими є такі властивості води:

1. універсальний розчинник; в ній відбуваються усі біохімічні реакції життя; є основою всіх життєвих процесів;

2. єдине джерелом кисню в основному рушійному процесі на планеті – фотосинтезі;

2. живі організми на 75-90% складаються з води; вона об’єднує усі частини організму, транспортує необхідні речовини (мікроелементи, глюкозу, амінокислоти…)

3. має рекордне серед поширених речовин значення поверхневого тиску, високі «капілярні властивості», розвиваючи великі сили при взаємодії з твердими тілами (змочуванні чи незмочуванні). Діапазон наслідків цього надзвичайно широкий: від засвоєння водомірками поверхні до важливої для всього живого участі у керуванні мембранними біохімічними процесами.

4. висока теплоємність; терморегуляторний фактор;

5. густина збільшується після + 4 ^оС – екологічний фактор …

Як і атмосфера, гідросфера зазнає значного антропогенного впливу. Більшість з того, що обговорювалось нами про види забруднюючих речовин атмосферного повітря, стосується і води.

У зв’язку із зростанням використання ресурсів Світового океану виникає серйозна небезпека його забруднення. За даними ЮНЕСКО, річки щорічно виносять у Світовий океан мільйони тонн техногенних відходів. Серед них хлорорганічні речовини та пестициди інших класів, поліфосфати, мінеральні добривата ін. речовини; хімічних елементи (Fe, Pb, Mn, Hg, Cd, Zn, Cr, As, P та ін.) та радіонукліди (⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs, ²³⁸Pu, ¹⁴⁴ Ce та ін.). Бурінням на шельфах сьогодні у світі добувають близько 20% нафти. За допомоги опріснювачів морської води у деяких зонах одержують воду, придатну для вживання.

Космічний моніторинг свідчить, що 15-30 % поверхні океану містить нафтопродукти. Моноплівка розлитої нафти ускладнює випаровування та проникнення кисню у воду, тому загрожує кругообігу води, змінює клімат, знижує біологічну продуктивність океану.

Біологічна продуктивність океанічної екосистеми має певну межу і забезпечується біорізноманіттям усіх її трофічних ланцюгів. Отже, людству необхідно здійснювати певні заходи по збереженню фізико-хімічних показників середовища існування живої речовини в океані.