12.9. Міста майбутнього

Гострота екологічної ситуації більшості міст світу спонукає містобудівників шукати нових шляхів у плануванні та інфра­структурі міст. У 1984 році в США К. Лінч видав книгу «Теорія формування благополучного міста», в якій запропонував еколо­гічно обґрунтовані способи планування міст і містобудування. Ця книга помітно вплинула на світовий досвід, але для старих міст далеко не завжди можливе перепланування. Не розв'язано й принципове питання щодо самого типу міст майбутнього. Наприклад, на думку, М. Рагона (1969), це цілком індустріалізо­вані споруди зі штучним середовищем. Інженер О.С. Дрязгов у 1960-х роках пропонував проект міста на 54 млн. мешканців. М.С. Хрущов свого часу виношував протилежну ідею про агро-міста як гармонійно інтегровані агропромислові комплекси.

Деякі футурологи містобудівництва пропонували утопічні проекти, але в багатьох із них були раціональні рішення, упрова­дження яких у практичну реалізацію могло б досить швидко оздо­ровити навколишнє середовище в містах. Принцип містобудівни­цтва майбутнього очевидний — це гармонізація природного і соці­ального середовища в місті. Але реалізувати цей принцип не так просто. Тут можливі альтернативні підходи: спорудження бага­топоверхових будівель або сімейних котеджів, орієнтування на міста невеликих розмірів чи на багатомільйонні мегаполіси.

Р. Нейланд, бізнесмен із Нідерландів, у 1990 році запропону­вав ідею та проект «Європолісу» — міста майбутнього для Євро­пи. На думку авторів проекту, це багатоповерхове місто, в якому Оптимально поєднуються виробничі та житлові блоки з ділян­ками лісів і луків. У проекті поєднана велика кількість найкра­щих ідей сучасного містобудування.

Архітектори країн Західної Європи останнім часом орієн­туються на невеликі міста з населенням у 30-60 тисяч. Тим віяьше що американський письменник А. Кларк передбачив, що • Майбутньому великі міста можуть бути покинуті. У мегаполі-ЄАХ економічно розвинених країн цей процес, по суті, вже почав­ся — найбільш заможні жителі воліють жити в невеликих міс­тах, приїжджаючи в промислове-діловий блок основного міста тільки на роботу.

Так чи інакше, але, згідно до концепцією фінського архітек­тора Р. Піетіля (1974), місто майбутнього має бути екологічно чистим, зеленим, упорядкованим. Природне середовище в таких містах повинно представляти самостійну культурну цінність. Промислові й побутові будівлі в майбутніх містах будуть забез­печені плоскими сонячними колекторами, і такі пасивні способи використання сонячної енергії допоможуть місту знизити

споживання енергії від електростанцій не менш ніж на 25%. Вертикальне озеленення з використанням ліан буде виступати не лише як декоративний елемент, але й сприятиме пило- та шумозахисту приміщень. У південних містах доцільно відмови­тися від асфальту, оскільки в спеку він дає багато токсичних виділень. Обов'язковим елементом міського середовища стануть біотипи - ландшафтні ділянки, що імітують незаймані природні екосистеми.

Починає формуватися новий напрямок у містобудуванні — під­земна урбаністика. Нижче рівня ґрунту планується розміщува­ти гаражі, комори та склади, пральні і навіть торговельні центри. Такий підхід сприяє розв'язанню екологічних проблем міст, але він складає потенційну загрозу для здоров'я тих осіб, які будуть пов'язані з виробництвами, розташованими під землею.

Серйозної трансформації вимагає транспортна мережа міст. Вона повинна залишити вулиці пішоходам, а основні транспорт­ні артерії, безумовно, мають піти під землю, або ж, можливо, бу­дуть прив'язані до дахів будинків. В останньому випадку, за проектом англійського міста майбутнього, на рівні п'ятого повер­ху всі будинки планується зв'язати суцільними транспортними стрічками.

Практично міста майбутнього вже народжуються сьогодні. Так, у 1991 році титул «екологічна столиця світу» був присуджений містам Ерланген і Нестерсхайм. У 1992 році цей титул одержало місто Фрайбург. У Німеччині триває активний пошук найбільш оптимального типу міської будівлі. Так, у Шварцвальді спору­джено житловий будинок, на даху якого розміщена сонячна бата­рея потужністю в 1,8 кВт. Вона влітку забезпечує потреби мешкан­ців в електроенергії на 100%, а взимку - на 90%. Завдяки соняч­ним батареям здійснюється й підігрів води. Є колектори для дощової води, яка використовується в туалетах. Прикладом еко­логічної реконструкції сучасних міст може бути японське місто Осака. Його розвиток відбувається за програмою «Міське плану­вання в гармонії з інтересами населення та навколишнього сере­довища» . Велика увага приділяється розвитку мальовничих зон (в європейській термінології - «біотопів»).

Порівняно зі спорудженням «міст майбутнього» реконстру­кція існуючих міст є більш реальною і близькою йерспективою для більшості городян. Така реконструкція ведеться на підставі трьох основних моделей міського будівництва: 1) концентрична кругова з центральною діловою і промисловою частинами і при­леглими до них круговою жилою і рекреаційною частинами, 2) секторна модель, коли при округлій формі міста промислові підприємства, ділова частина і житлові райони розміщені секто­рами, і 3) багатоядерна модель з наявністю в місті кількох центрів.

Реконструкція сучасних міст спрямована на загальну еколо-гізацію промисловості, енергетики і транспортних систем міст, на створення виражених зелених рекреаційних зон і підвищен­ня санітарно-гігієнічних умов проживання в місті.

З урахуванням процесу урбанізації, що веде до поселення все більшої частини жителів планети в містах, екологізація мі­ського життя - одне з першочергових завдань у реалізації прав людини на здорове екологічно чисте середовище.

Після для самоперевірки

1. Що таке урбанізація?

2. Назвіть основні відмінності міст і сільських населених пунктів.

3. Перерахуйте основні елементи інфраструктури міст.

4. Виділіть основні екологічні проблеми, що постають перед жителя­ ми міст України.

5. Вкажіть на екологічні переваги економії енергоносіїв в умовах міста.

6. Порівняйте переваги та недоліки проживання в місті та селі.

7. Які особливості має рослинний і тваринний світ міст?

8. Перерахуйте види екологічних збитків, що завдає автотранспорт мі­ ському середовищу.

9. Назвіть основні способи знешкодження та утилізації міських від­ ходів.

10. Опишіть мікроклімат, властивий містам.

11. Які екологічні проблеми виникають при захороненні відходів?

Питання для обговорення

1. У чому полягає привабливість міського способу життя для людей?

2. Чому азбест і радон небезпечні для жителів міст?

3. Розгляньте проблему формування мегаполісів із погляду можливо­ стей створення в них здорового навколишнього середовища.

4. Як ви розумієте проблему «хворих будинків»?

б. Опишіть основні види очисних споруд і розгляньте можливе підви­ щення якості очищення побутових та промислових стоків.

в. Висловіть своє ставлення до основних проектів майбутніх міст.

Повернутись до плану лекції

Повернутись до змісту підручника

Лекція №6