- •Питання з дисципліни «Педагогіка»
- •Педагогіка як наука, її становлення та розвиток
- •2. Предмет і основні категорії педагогіки
- •3. Система педагогічних наук
- •4. Завдання педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •5. Предмет і основні категорії дидактики
- •6. Процес навчання
- •7. Функції процесу навчання
- •8. Визначення цілей уроку
- •9. Навчання і виховання, мета, сутність, специфічні особливості
- •10. Розвиток і виховання, мета, сутність, специфічні особливості
- •11. Знання, уміння, навички, як педагогічні категорії
- •12. Структура діяльності педагога в навчальному процесі
- •13. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •14. Поняття змісту освіти
- •15. Навчальні плани, навчальна програма
- •16. Взаємозв’язок загальної та професійної освіти
- •Загальна освіта
- •Професійна освіта
- •17. Система освіти в Україні
- •18. Закон України «Про освіту»
- •19. Закон України «Про професійно-технічну освіту»
- •20. Принципи навчання, їх класифікація
- •21. Принцип науковості, систематичності, послідовності навчання Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •22. Принцип доступності навчання, зв’язку навчання з життям
- •23. Принцип свідомості й активності учнів у навчанні
- •24. Принцип індивідуалізації і диференціації
- •25. Принцип наочності в навчанні та міцності в засвоєнні знань Принцип наочності
- •Принцип міцності
- •26. Проблеми у навчанні обдарованих дітей
- •27. Поняття методів навчання та їх класифікація
- •28. Сучасні методи навчання
- •29. Практичні методи навчання
- •30. Активні методи навчання
- •31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •32. Засоби навчання. Використання комп’ютерної техніки у навчанні
- •33. Види навчання
- •34. Форми організації навчального процесу, їх характеристики
- •35. Урок – основна форма організації навчального процесу
- •36. Типи уроків, їх характеристика
- •37. Підготовка викладача до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •38. Позаурочні форми навчання: факультативні заняття, екскурсії, предмети, консультації
- •39. Домашня навчальна робота учнів, як форма організації пізнавальної діяльності учнів
- •40. Індивідуальна, групова та колективна форма організації пізнавальної діяльності учнів на уроці
- •41. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •42. Контроль та його функції. Основні види контролю успішності учнів
- •43. Диференційоване навчання
- •44. Профорієнтаційна робота у школі
- •45. Основні напрямки виховання
- •46. Види і методи роботи з батьками учнів
- •Відвідування батьків удома
- •Запрошення батьків до школи
- •47. Основні форми методичної роботи
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •48. Методична робота та її роль у підвищенні рівня професійної підготовки педагога та майстрів
- •49. Поняття передового педагогічного досвіду. Методика його вивчення, узагальнення та втілення.
- •50. Педагогічна спадщина в. О. Сухомлинського.
- •51. Педагогічна спадщина а. С. Макаренка
- •52. Педагогічні інновації
- •53. Реілізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання у навчальному процесі слід враховувати такі вимоги:
- •54. Модульне навчання
- •55. Проблемне навчання
- •56. Цілі виховання та навчання
- •57. Основні риси, структура сучасного уроку
- •58. Основні риси, структура традиційного уроку
- •59. Неуспішність учнів і шляхи її подолання
30. Активні методи навчання
Активні методи навчання допомагають формувати знання, уміння та навики, залучаючи слухачів до активної навчально-пізнавальної діяльності. Методи активного навчання, наприклад, використовує майстер-наставник, передаючи професійні навики своєму підопічному. Участь в наукових експериментах — це активна підготовка майбутнього вченого.
Поняття "активні методи навчання" (АМН) поширюються на досить велику групу прийомів і способів проведення теоретичних і практичних занять. Активним груповим методом можна назвати будь-який спосіб запланованої активізації комунікативних процесів у навчальній або цільовій групі незалежно від змісту сформульованих навчально-пізнавальних, творчих або психокорекційних завдань [6].
Активні групові методи можна умовно об'єднати в три основні блоки:
1) дискусійні методи (групова дискусія, розгляд казусів практики, аналіз ситуацій морального вибору тощо);
2) ігрові методи: дидактичні та творчі ігри, в тому числі й ділові (управлінські) ігри; рольові ігри (навчання поведінці, ігрова психотерапія, психодраматична корекція); контргра (трансактний метод усвідомлення комунікативної поведінки);
3) сензитивний тренінг (тренування міжособової чутливості та сприймання себе як психофізіологічної єдності)
31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
Методи контролю — це способи, з допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної та інших видів діяльності учнів і педагогічної роботи вчителя Найдоступнішим методом контролю є планомірне цілеспрямоване й систематичне спостереження вчителя за діяльністю учнів.
Як відносно самостійний етап, контроль у процесі навчання виконує взаємопов'язані освітню, розвиваючу й виховну функції.
Освітньо-розвиваюче значення перевірки знань, умінь і навичок виражається в тому, що учні не лише отримують користь, вислуховуючи відповіді товаришів, але й самі беруть активну участь в опитуванні, ставлячи запитання, відповідаючи на них, повторюючи матеріал про себе, готуючись до того, що кожен з них може бути опитаний у будь-який момент. Навчальна роль перевірки полягає й у тому, що учні слухають додаткові пояснення чи коментарі вчителя з приводу невдалої відповіді учня чи незадовільного засвоєння матеріалу.
Виховна функція контролю полягає у привчанні учнів до систематичної роботи, в їх дисциплінованості, виробленні волі.
Методи самоконтролю. Суттєвою особливістю сучасного етапу удосконалення контролю в школі є розвиток в учнів навичок самоконтролю за ступенем засвоєння навчального матеріалу, уміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, а також спосіб усунення виявлених недоліків.
Поєднання різноманітних методів контролю отримало назву комбінованого або щільного контролю. Як правило, це поєднання усного і письмового опитування.
Сутність його полягає в тому, що до дошки для відповіді викликаються відразу кілька учнів, з яких один відповідає усно, інші готуються до відповіді біля дошки, частина учнів виконує письмові завдання за картками, а решта бере участь в опитуванні.
Переваги цього методу в тому, що він дає можливість ґрунтовної перевірки знання кількох учнів за незначний проміжок часу: застосовується, коли весь матеріал засвоєний і є необхідність перевірити відразу декількох учнів.