41

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

для стажерів

роздрібної мережі салонів

мобільного зв’язку «Вухо.Ком»

У наш, насичений прогресом і новими технологіями час, багатьом іноді здається, що мобільний телефон присутній з нами чи не з дитячого садка. Практично для всіх знайдеться свій тарифний план оператора та не менш величезний вибір моделей самих мобільних апаратів. Зараз телефон знайдеться на будь-який смак і колір. Форму і вагу апарату задає не стільки фантазія виробників, скільки зручність використання його користувачами.

Але вперше мобільний телефон задзвонив у квітні 1973 року. Інженер Мартін Купер, співробітник американської компанії Motorola, подзвонив з нью-йоркської вулиці в офіс компанії AT&T Bell Labs і попросив до телефону керівника дослідницького відділу Джоеля Енгеля. Купер тримав в руках перший зразок діючого мобільного телефону і стояв поблизу першої стільникової антени, встановленої на одному з нью-йоркських хмарочосів. Після цього Купер відправився на прес-конференцію, організовану Motorola, щоб повідомити про досягнутий успіх журналістам. Це був перший дзвінок, виконаний зі стільникового телефону і він, фактично, став початком нової епохи у області телекомунікацій.

Доречі, перший мобільник мав вагу приблизно 1,15 кг, дисплею не було, клавіш було лише 12 - цифри від 0 до 9 та клавіші початку та закінчення розмови. Акумулятор дозволяв здійснювати дзвінки загальною тривалістю приблизно 30-35 хвилин, після чого його треба було заряджати протягом 10 годин.

Motorola першою розпочала масовий випуск мобільних телефонів і на довгі роки стала законодавцем мод в світі бездротового телефонного зв'язку. У 1982 році, після того, як FCC дала згоду на розвиток стільникового телефонного зв'язку, Motorola отримала більше 600 заявок від різних компаній на створення стільникових мереж в різних містах США – дві третини з них використовували устаткування і технології цієї компанії.

Успіх стільникових телефонів був приголомшуючим. Телефонні компанії не могли надати телефони всім бажаючим, тому що їх можливості були обмежені недостатньою кількістю частот, потужностями АТС і недостатньою кількістю стільникових передавачів. Компанія Bell System, що створила свою модель стільникового телефону на півроку пізніше ніж Motorola, в 1978 році в Нью-Йорку мала 545 клієнтів, а ще 3,7 тис. стояли в черзі на придбання. У масштабах США в черзі стояли 20 тис. клієнтів Bell System, їм повідомили, що очікування може затягнутися на 5-10 років.

Проте вже в 1983 році в світі налічувався 1 млн. абонентів, в 1990 році - 11 млн. Розповсюдження стільникових технологій робило цей сервіс все більш дешевим, якісним і доступним. В результаті, за даними Міжнародного Телекомунікаційного Союзу (International Telecommunication Union), в 1995 році в світі налічувалося вже 90,7 млн. власників стільникових телефонів, за наступні шість років їх кількість виросла більш ніж в 10 разів - до 956,4 млн. За станом на вересень 2003 року, в світі налічувалося 1,29 млрд. користувачів "слухавок". А у 2007 року їх кількість збільшилась майже удвічі і перевищила 2,15 млрд.

Сегментація мобільних телефонів

Мобільні телефони поділяються на такі основні сегменти:

1. Бюджетні моделі

2. Середній клас

3. Іміджеві апарати

4. Камерофони

5. Музичні телефони

6. Телефони бізнесу-класу

7. Смартфони і коммунікатори

8. Дуоси (на дві sim карти)

9. Навігатори

10. Апарати для активного відпочинку

11. Тачфони

12. Моделі преміум-класу

Бюджетні моделі – це телефони, основне призначення яких – надання послуг зв'язку. Сучасний бюджетний телефон може коштувати від 200 гривень до приблизно 500. Деякі з них, як правило – найдешевші – оснащені монохромними дисплеями, практично не підтримують можливостей персоналізації, але функцію зв'язку зазвичай виконують непогано. Втім, існують бюджетні моделі, що володіють вельми просунутими можливостями.

Покупець моделей середнього класу зазвичай хоче отримати сучасний і досить функціональний апарат за мінімальну суму. Власне кажучи, ця сума зазвичай складає 500 – 1000 грн. Сучасна модель середнього класу зазвичай володіє непоганим кольоровим дисплеєм, GPRS-модулем, інтерфейсом Bluetooth, медіапрогравачем, слотом для підключення флеш-карт, вбудованою камерою. Як правило, економічність апарату виражається в таких деталях, як невеликий розширення вбудованої камери, не найякісніша матриця екрану. Проте в середньому сегменті можна зустріти безліч цікавих моделей, які мало в чому поступаються дорожчим пристроям.

Іміджевий телефон, як випливає з назви, повинен працювати на імідж свого власника. Як правило, це яскраві у всіх сенсах моделі, які виділяються незвичайним дизайном, помітними або, навпаки, підкреслено стриманими забарвленнями, матеріалом корпусу. Як правило, іміджеві телефони стоять трохи дорожче за аналогічних по можливостях побратимів.

Телефони, орієнтовані на фото- і відеозйомці, отримали назву камерофони.

У музичних телефонах все направлено на те, щоб слухати за допомогою телефону музику було так само зручно, як за допомогою аудіоплеєра. Як правило, такі телефони мають окремі кнопки для управління процесом відтворення, вбудовані динаміки для підвищення якості програвання музики. Зазвичай ці телефони підтримують функцію A2DP для можливості прослуховування музики через стереоблютуз гарнітуру.

Типовий телефон бізнесу-класу – це непомітний, відмінно оснащений апарат. Більшість таких телефонів оснащена всіма актуальними інтерфейсами для зв'язку з іншими пристроями – звичайно це Bluetooth , Wi-fi, GPS –модуль. Такий телефон зазвичай має один з форм-факторів, що стали класичними, – моноблок, книжка або слайдер. Користувачі, яким телефон потрібний для роботи, цінують комфорт, тому такі телефони зазвичай мають досить зручні, консервативні клавіші управління. У оформленні бізнес-телефону присутні спокійні тони, він зазвичай поставляється з деяким набором корисних програм – таких, як поштовий клієнт, офісний софт і так далі Бізнес-телефон може коштувати від 1500 грн. і вище.

Смартфони відрізняються від комунікаторів дуже тонкою деталлю. А саме, смартфоном прийнято називати «розумний» телефон, що володіє функціями кишенькового комп'ютера, але має вигляд звичайного телефону. А комунікатор – це кишеньковий комп'ютер, доповнений функціоналом стільникового телефону. Як правило, комунікатори дуже схожі на КПК – принаймні, вони дуже часто мають сенсорний дисплей.

Навігаторами прийнято називати пристрої, які мають вбудований GPS-приймач і орієнтовані на працю GPS-навігатора.

Телефони для екстремальних умов можна виділити в окремий клас. Вони є в арсеналі далеко не всіх виробників, принаймні, лише небагато моделей доступні в широкому продажі. Головна відмінна ознака таких телефонів – захищений прогумований корпус, що надає їм вельми характерному вигляду.

Тачфони – (від "touch" – дотик) це вид телефонів, управління якими здійснюється за допомогою сенсорних дисплеїв.

Моделі преміум-класу, як правило, не відзначаються високою функці-ональністю (їх покупцям цього і не потрібно), зате тішать око дорогими, деколи ексклюзивними матеріалами обробки (метал, сапфірове скло, золото, діаманти) і статусним дизайном. Якщо апарат коштує дешевше 5 тисяч гривень, то чи навряд його повною мірою можна зарахувати до преміума-сегменту.

З кожним роком на ринку можна зустріти все більше телефонів, які об’єднують в собі кілька сегментів одночасно.

Бренди мобільних телефонів

Так як ринок мобільних телефонів в останні десятиліття є дуже перспе-ктивним, в світі налічується багато виробників мобільних терміналів. Але найбільш відомими з них в світі були і є на сьогоднішній день :

Motorola –один зі світових лідерів в галузі інтегрованих телекомунікацій та вбудованих електронних систем. Входить до списку найбільших компаній у США.

Nokia – фінська компанія — один із світових лідерів з виробництва мобільних телефонів.

Samsung – південнокорейська корпорація, компанія-виробник електроніки зі штаб-квартирою в Сеулі. Світовий лідер в сфері виробництва напівпровідників, телекомунікаційного та цифрового медіаобладнання, а також у сфері технологій цифрової конвергенції.

LG – є третьою за розміром корпорацією Південної Кореї, яка виробляє побутову електроніку, хімічну продукцію та телекомунікаційне устаткування і має дочірні компанії LG Electronics, LG Display, LG Telecom та LG Chem у більш ніж 80 країнах.

Sony – транснаціональна корпорація зі штаб-квартирами в Японії і США. Сьогодні Sony Corporation — одна з операційних підрозділів, що входять до складу холдингу Sony Group.

Anycool – компанія виникла й почала свою роботу в січні 2001 року в Південній Кореї. Сьогодні ANYCOOL має представництва в 27 країнах світу.

Apple – американська транснаціональна корпорація, котра проектує та виробляє побутову електроніку, програмне забезпечення та комерційні сервери. Головний офіс знаходиться в Купертіно, Каліфорнія.

Blackberry – це лінійка смартфонів, що працюють на власній операційній системі, була розроблена канадською компанією Research In Motion (RIM). Більшість смартфонів BlackBerry володіють повноформатної QWERTY клавіатурою, що спрощує введення даних, роботу з текстами. Є можливість отримання, збереження, редагування та надсилання вкладень у форматах: Word, Excel, PowerPoint, PDF, WordPerfect, ASCII text, HTML і ZIP, а також графічних: JPG, BMP, GIF, PNG, TIFF.

Fly – міжнародна компанія, яка виробляє мобільні телефони. Компанія заснована в 2002 році і має офіси в Англії, Франції, Німеччині, Росії та Нігерії.

HTC – тайванський виробник смартфонів і планшетів. Компанія спочатку випускала смартфони здебільшого на базі мобільної операційної системи Windows Mobile від Microsoft, але у 2009 році почала випускати більшість пристроїв на платформі Android, а з 2010 року і на платформі Windows Phone.

Аsus – розташована в Тайвані міжнародна компанія, що виробляє КПК, монітори, ноутбуки, сервери, мережеве обладнання, мобільні телефони, комп'ютерні корпуси…

Gigabyt – тайванська компанія з виробництва системних плат, відеокарт та іншої комп'ютерної техніки, мобільних телефонів.

Huavei – одна з найбільших компаній КНР у сфері телекомунікацій. Заснована у 1988 році.

Aсer – тайванська компанія з виробництва комп'ютерної техніки і електроніки. Acer розробляє і виробляє монітори, концентратори, комунікатори, дисководи, мережеві карти, клавіатури, оперативну пам'ять, ноутбуки, проектори.

Lenovo – китайська компанія, зареєстрована в Гонконзі, головні офіси у Пекіні.

Prestigio – бренд цифрової електроніки, виробник навігаційних систем (GeoVision), автомобільних відеореєстраторів (RoadRunner), планшетних комп'ютерів (MultiPad), смартфонів (MultiPhone), електронних книг (MultiReader), а також периферії для ПК, накопичувачів і аксесуарів.

Форми-фактори мобільних телефонів

Зовнішній вигляд телефону – це перше на що звертає увагу Клієнт. В даний час можна виділити 3 основні типи корпусу: класичний, або моноблок, розкладачка і слайдер.

Найпоширенішим форм-фактором телефону був і залишається моноблок. Апарат, зроблений таким чином, являє собою єдиний блок. Основна перевага таких апаратів полягає в підвищеній надійності конструкції, яка досягається за рахунок відсутності рухомих частин. Найважливіші функціональні елементи телефону знаходяться на лицьовій панелі, тому в даному форматі достатньо рідко зустрічаються моделі з однаково зручними екраном і клавіатурою. Чимось обов’язково доводиться жертвувати – або розмірами дисплея, або – клавіатури. Клавіатура в моноблоці може бути стандартною, зі звичними буквами і цифрами, або повнорозмірною QWERTY – цей сегмент апаратів став бурхливо розвиватися, поряд з мобільними мессенджерами і браузерами, а тепер і клієнтами соціальних мереж. Крім клавіатурних QWERTY-моноблоків,іншим варіантом даного форм-фактора стали апарати, зовсім позбавлені будь-якої клавіатури.

Керування такими пристроями відбувається за допомогою сенсорного екрану, на якому присутня віртуальна клавіатура, і декілька апаратних клавіш. Сьогодні вже всі провідні компанії-виробники мобільних телефонів представили власні моделі телефонів без клавіатури, і їх число все зростає, а випуск подібних пристроїв перетворився на потужний тренд на ринку мобільних телефонів – це модно, стильно, зручно, та й знайти в даному класі можна і бюджетні апарати , і флагманські смартфони.

Що ж являє собою слайдер? Корпус телефону розділений на дві половини уздовж; передня частина посаджена на металевий полозок і має здатність зрушуватися нагору щодо задньої. При цьому попереду «оголюється» клавіатура, а позаду найчастіше з'являється вічко строєної камери. На сьогоднішній день існує два види слайдеров: із пружиною механічного доведення й без неї. Відмінності мінімальні: щоб розсунути другий телефон, необхідно прикладати зусилля від початку до кінця, а щоб розкрити перший – досить легенького руху пальцем: решта за власника зробить хитра пружинка.

Рідкісним, практично «вимираючим» форм-фактором телефону можна назвати бічний (side-slide) слайдер.

У даному форм-факторі представлено не надто багато моделей і практично всі вони відносяться до бюджетного сегменту телефонів.

Розкладачка – тип корпусу мобільного телефону, який складається з двох частин, з'єднаних шарніром. На одній з частин розташовуються клавіатура телефону, акумулятор, мікрофон і основні електронні елементи, а на іншій розташовуються дисплей і динамік (в залежності від моделі телефону розташування елементів може відрізнятися від зазначеного). Перший телефон у такому форм-факторі з'явився в 1989.

Типи дисплеїв в мобільних телефонах

LCD – Головна відмінність рідких кристалів в тому, що вони не лише пропускають світло, але і можуть поглинати або відображати його, міняючи свою структуру під впливом струму. Цей принцип і ліг в основу створення LCD дисплеїв: управляючи подачею електричного струму на групу кристалів, можна формувати будь-які зображення. Монохромні (чорно-білі) дисплеї зараз зустрічаються хіба що як зовнішні екрани розкладачок і дисплеї телефонів економ класу. Інколи використовуються і інверсійні (інверсні) монохромні дисплеї. Це екрани, в яких «все навпаки» -білі букви пишуться на чорному фоні. В основному ж в телефонах застосовують кольорові дисплеї з пасивними(STN,UFB), або активними (TFT і частково TFD) матрицями.

STN - В STN (super twisted nematic) - дисплеях як кристали використовується спеціальний матеріал - надскручений полімер, який і дав назву технології. STN - екрани відрізняються низьким енергоспоживанням і невисокою вартістю. А до недоліків можна віднести відносно низьку якість картинки, невеликий кут огляду (у ідеалі 90 градусів по горизонталі і 50 градусів по вертикалі) і основне - це довгий час відгуку на зміну напруги на матриці, що негативно позначається на відтворення динамічних сцен і відео. В сукупності цих недоліків, цей тип дисплеїв практично перестав використовуватися як основні дисплеї в телефонах бізнес класу, його доля – зовнішні дисплеї розкладачок і телефони економ класу.

UFB - UFB (Ultra Fine & Bright). Цю технологію, що з'явилася відносять до пасивних матриць, проте яскравість і перенесення кольорів UFB - дисплеїв на порядок вище, ніж в екранів, виконаних за технологією STN. По енергоспоживанню і собівартості технологія порівнянна з STN, а по куту огляду і кольорах - з TFT (лише у контрастності декілька поступається).

TFT - TFT - дисплеї (Thin Film Transistors) (Велика частина телефонів бізнес класу) Їх відмінність від пасивних матриць в тому, що кожен піксель зображення в них формується окремим транзистором, що дає можливість отримувати картинки дуже високої якості: з непоганим контрастом і кольорами, а також кутом огляду до 160 градусів по горизонталі і до і120 градусів - по вертикалі. До недоліків TFT -технології слід віднести залежність якості зображення від зовнішнього освітлення, а також високе енергоспоживання. Крім того, в TFT - дисплеях завжди існує вірогідність виходу з роботи одного або декількох транзисторів - на дисплеї можуть з'явитися крапки, що постійно світяться (так звані «биті пікселі»).

TFD - Технологія TFD (Thin Film Diode), яку вважають деяким «компромісом», між активними і пасивними матрицями, насправді майже нічим не відрізняються від TFT. Просто замість транзисторів для роботи з кристалами використовуються діоди, що знижує їх енергоспоживання.

OLED (Organic Light Emitting Diodes) – дисплей на органічних електролюмінісцентних діодах. Найбільша відміна від будь яких TFT матриць полягає в тому, що у нього не має незалежної джерела підсвічування. Кожен піксель світиться сам по собі. Що це дає користувачеві: ідеальну передачу кольору, ідеальні кути (178 на 178), суттєво знижене споживання електроенергії, підвищену контрастність та яскравість, товщину самої матриці та її вагу (всього лише 1 мм).

AMOLED (Active Matrix Organic Light Emitting Diode) – покращена технологія OLED. AMOLED є екраном першого покоління. Екранами другого покоління став Super AMOLED. Як бачимо з назви ця матриця активна. Крім того, при її створенні були використані такі речовини, що дозволили ще більше зменшити товщину самої матриці та зробити її більш гнучкою. Тобто, цей екран можна трохи зігнути без ризику того, що він зламається. Всі переваг та недоліків можна віднести все те, що зазначалося для OLED.

Super AMOLED – покращена версія AMOLED – екран другого покоління. Тобто, після доробки, матриця перестала «сліпнути» і якість картинки залишається однаково чудовою, що у темряві, що на сонці.

Сьогодні існує 2 види сенсорних панелей: резистивні та ємнісні. Для мобільних телефонів, смартфонів та комунікаторів найбільше застосовують ємнісні сенсорні панелі.

Резистивна панель складається з провідної підкладки і пластикової мембрани, що володіють певним опором. При натисканні на мембрану відбувається її замикання з підкладкою, а керуюча електроніка визначає опір, що виникає між краями підкладки і мембрани, обчислюючи координати крапки натискання.

Резистивні екрани прості у використанні. Вони мають відмінну стійкість до забруднень. Основна перевага цієї технології — чутливість до будь-яких дотиків: можна працювати рукою (у тому числі в рукавичках, що особливо актуально взимку), стилусом (комп’ютерним пером) і будь-яким іншим твердим тупим предметом.

Ємкісний сенсорний екран є скляною панеллю, покритою прозорим резистивним матеріалом (зазвичай застосовується сплав оксиду індія і оксиду олова). Електроди, розташовані по кутах екрану, подають на провідний шар невелику змінну напругу (однакове для всіх кутів). При тому, що стосується екрану пальцем або іншим провідним предметом з'являється витік струму. При цьому чим ближче палець до електроду, тим менше опір екрану, а значить, сила струму більша. Струм у всіх чотирьох кутах реєс-трується датчиками и передаєтся в контроллер, який вичисляє координати точки натискання. Ємнісні сенсорні экрани надійні, близько 200 млн натисків (близько 6 с половиною років натисків с проміжком в одну секунду), не пропускають вологу і добре переносять непроникаючі забруднення. Прозорість на рівні 90 %. Реагують на натискання тільки пальця /або спеціальних стилусів.

Типи акумуляторів

Існує декілька типів акумуляторів, які застосовуються в мобільних пристроях. Це нікель-кадмієві (Ni-Cd), нікель-металлогідридні (NI-MH), літій-іонні або просто літієві (Li-Ion) і літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Акумулятори мають безліч характеристик, з яких найбільш цінну для звичайного користувача інформацію несуть декілька, зокрема - місткість акумулятора, час зарядки, швидкість саморозряду, кількість циклів заряду-розряду. Місткість вимірюється в міліамперах в годину (мач або mAh).

Чим місткість більша - тим краще, бо від цього залежить, як довго ваш пристрій пропрацює від тієї або іншої батареї.

В сучасних телефонах найчастіше використовують літієві (Li-Ion) батареї.