4. Резервирование данных. Виды резервного копирования – инкрементальное, полное.

4.1 Резе́рвне копіюва́ння, Бекап (англ. backup) — процес створення копії даних на носії (жорсткому диску, дискеті тощо), призначеному для відновлення даних в разі їх пошкодження або видалення.

Мета

Створення резервної копії даних, дає можливість виконати відновлення інформації, у випадку втрати орігіналу з якого було створено резервну копію. При цьому під втратою треба розуміти настання будь-якої події, що призвела до зміни, завдяки якій дані втратили ціність або були видалені з носія. Приклад: умисне спричинення шкоди через видалення важливої для підприємства інформації.

Зберігання резервної копії

• DVD чи CD — запис резервних даних на компактні диски.

• HDD — запис резервних даних на жорсткий диск комп'ютера.

• LAN — запис резервних даних на будь-яку машину всередині локальної мережі.

• FTP — запис резервних даних на FTP-сервери.

• USB — запис резервних даних на будь-який USB-сумісний пристрій (таке, як флеш-карта або зовнішній жорсткий диск)

• ZIP, JAZ, MO — резервне копіювання на дискети ZIP, JAZ, MO.

4.2 Види резервного копіювання:

• Повне резервне копіювання — Full Backup

• Диференціальне резервне копіювання — Differential Backup

• Додаткове резервне копіювання — Incremental Backup

• Повне резервне копіювання — Повна копія даних. Метод який забезбечую створення повної копії обєкту резервного копіювання. Цей метод дозволяє забезпечити максимальну відповідність оригіналу даних та його копії.

• Диференціальне резервне копіювання — Копіювання змін, що були зроблені після створення останньої повної копії. Створення такої копії потребує більше часу та займає більший об'єм ніж додаткове копіювання, але дозволяє пришвидшити процес відновлення. Загалом є альтернативою між створенням повної або додаткової копії.

• Додаткове резервне копіювання — копіювання змін що відбулись з повного, диференційоного або додаткового копіювання. Загалом на додаткове копіювання затрачається менше часу так як копіюється менше файлів. Однак процес відновлення даних займає більше часу так як повинні відновлюватися дані останньої повної копії і після цього всі резервні копії від яких залежить додаткова копія.

4.3 Інкременте резервування .

Інкрементное резервування дещо відрізняється від диференціального . Воно має на увазі , що при першому запуску відбувається резервне копіювання тільки тих файлів , які були змінені з тих пір , як в останній раз виконувалося повне або диференціальне резервне копіювання . Наступні процеси інкрементного резервування додають тільки ті файли , які піддалися зміні з моменту попередньої процедури резервування . При цьому змінилися або нові файли не заміняють старі , а додаються на носій незалежно. Звичайно , в цьому випадку історія зміни файлів збільшується з кожним етапом резервування , а процес відновлення даних для цього типу резервування відбувається набагато довше , оскільки необхідно відновити всю історію змін файлів , крок за кроком. Однак при диференціальному резервуванні процес відновлення більш простий: відновлюється основна копія та в неї додаються останні дані диференціального резервування. Багато програмних пакетів для резервування використовують різні види резервування , а часто суміщають їх з метою більшої ефективності та економії місця. Системні утиліти для Windows , про які ми розповімо в цій статті , також задіють різні види резервування , що дозволяє більш динамічно і оперативно відновлювати дані користувачів залежно від ситуації. Для серверних операційних систем Windows , доступно більшу кількість утиліт для відновлення , ніж для настільних операційних систем Windows , , але тут ми розглянемо лише ті , що доступні звичайним користувачам. Більше того , для різних редакцій ОС Windows , набір компонентів розрізняється , що обумовлено поділом операційних систем на корпоративні і домашні . Для операційних систем Windows , існують дві основні утиліти з резервного копіювання даних , які розрізняються видом резервування.

4.4 Повне файлове резервування Такий тип резервного копіювання увазі створення дублікатів всіх файлів на носії простим методом - копіюванням з одного місця в інше. Повний файлове резервування внаслідок тривалості процесу зазвичай проводиться в неробочий час , що пояснюється занадто великими обсягами даних . Такий тип резервування дозволяє зберегти важливу інформацію , але через великі термінів резервування він не дуже підходить для відновлення швидко мінливих даних. Повний файлове копіювання рекомендується проводити не рідше разу на тиждень , а ще краще чергувати його з іншими типами файлового копіювання: диференціальним і інкрементного .