19.Охарактеризувати системи удобрення в садах.

У садівництві застосовують три найбільш відомі системи удобрення:

1)органічна-вносять лише органічні добрива;

2)мінеральна-лише мінеральнв;

3)органічно – мінеральна – поєднання органічних і мінеральних добрив.

Краще коли органічні і мінеральні добрива вносять у співвідношенні 1 : 1.

Слід враховувати біологічні особливості плодових порід,потребу в окремих елементах живлення та вікові періоди дерев.

20.Парова та паро сидеральна система утримання міжрядь у плодових садах.

Парова – при цьому способі проводять оранку грунту на глибину допустиму залягання коріння , а пристовбурні круги перекопують.Протягом вегетаційного періоду грунт в рядах і міжряддях утримують в розпущеному стані чистими від бур*янів.Це сприяє нагромадженню вологи в грунті.

Паросидеральна – в першій половині вегетації , коли дерева потребують вологи , утримують під чорним паром.В другій половині вегетації висівають сидерати.Найкращими є люпин,гірчиця.

21. Назвати і охарактеризувати найпоширеніші типи крон.

Типи крон плодових дерев умовно поділяють на відносно вільноростучі, або природні, штучно-природні та спеціальні, штучні. З вільноростучих у пром. садівництві найпошир. такі: ярусна, розріджено-ярусна, природно поліпшена, чашовидна, кущовидна. З ін. типів застосовують у виробничих умовах: лопатеву, напівплощинну, площинне веретено, поліпшену віялову, пальмету. Типи крон різняться між собою кількістю основних скелетних гілок, порядком розташування їх на стовбурі і напрямом росту. Крони, скелетні гілки яких розташовані рівномірно навколо стовбура, об'єднують у групу округлих, на протилежність площинним, у яких основні гілки формують у напрямі ряду, а в міжряддя — напівскелетні гілки. Формують крони шляхом проріджування та вкорочування пагонів і гілок або відхилення їх у різні положення і підв'язування до дротин шпалери чи кілків, забитих у землю без обрізування дерев. При формуванні крони останнім способом молоді дерева раніше вступають у плодоношення і дають більші врожаї плодів.

Формування крони — створення такого скелета дерева, який би забезпечував довговічність, високу врожайність, зручність догляду за ним та збирання врожаю. Типи крон плодових дерев умовно прийнято ділити на відносно вільноростучі, або природні, та спеціальні (формові крони) тощо. З вільноростучих у практиці садівництва поширені такі: ярусна (мутовчата, крона Гоше); розріджено-ярусна; без'ярусна (змінено-лідерна, розріджена); комбінована; чашоподібна. З спеціальних форм випробовують у виробничих умовах італійську навскісну пальмету, веретеноподібну крону (шпіндель буш).

Ярусна кронанайпоширеніша з усіх відомих вільноростучих крон. Ярусним способом формують дерева яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса.

Ярусну крону починають формувати в третьому полі розсадника. На однорічках рано навесні від кореневої шийки відмірюють відповідну висоту штамба, вище якого відраховують 7—9 добре розвинутих бруньок. Над останньою відрахованою брунькою однорічку зрізують. У сортів яблуні з розлогою кроною штамб залишають заввишки 70—80 см, з пірамідальною — 50—60 см. З часом бруньки, які проростають на штамбі, видаляють, а ті, що з'являються вище нього, залишають вільно рости. Коли пагони досягнуть 15—18 см, починають закладати крону. Найвище розташований пагін, якщо він добре розвинутий, залишають як провідник. Якщо цей пагін не досить розвинутий, однорічку зрізують над добре розвинутим пагоном. Нижче провідника у 1—3 пагонів, які ростуть під гострим кутом до стовбура, прищипують верхівки. Нижче них залишають чотири пагони для основних гілок крони першого ярусу. Якщо під провідником розвинулося багато сильних пагонів, то з них добирають чотири (через один) найкраще розташованих сильних пагони. Зайві вирізують на кільце. В кінці липня вирізують всі пагони, що прищипували, зайві гілки і прищипують верхівки основних гілок, які надмірно ростуть. Восени сформовані дворічні саджанці викопують, прикопують на зиму, а в південних районах висаджують у сад, де Ф. к. продовжують.

Весною незалежно від строку садіння найвищу бокову гілку в яблуні та груші вкорочують на відстані 30—35 см від основи; у кісточкових порід її зрізують наполовину. Всі нижче розміщені гілки вкорочують так, щоб зрізи їх були приблизно на одному рівні із зрізом верхньої бокової гілки.

Провідник зрізують, щоб він був на 20—30 см довший від верхньої бокової гілки. Крону продовжують формувати на другий-третій і в наступні роки. На кожній основній гілці першого порядку в зерняткових порід на відстані не ближче 50 см, а в кісточкових 30 — 35 см від основи закладають першу гілку другого порядку. Другу гілку другого порядку закладають на протилежному боці гілки першого порядку і на тій же відстані, що і першу бокову гілку. На гілках другого порядку іноді закладають і гілки третього порядку за таким же принципом, як і гілки другого порядку. Основні гілки першого, другого і добре розвинуті третього порядків називають також скелетними. Всі пагони та гілочки, що утворюються між ними, за допомогою обрізування перетворюють у так звані напівскелетні гілки та обростаючі гілочки.

У цей же період на стовбурі, вище гілок першого ярусу, на відстані 60—80 см від них закладають наступні 2—З гілки першого порядку. Для цього добирають пагони, розташовані в проміжках між гілками першого ярусу, розріджено по довжині стовбура, на відстані 20—30 см один від одного. Гілки другого порядку на них закладають за таким же принципом, як і на гілках першого ярусу.

Закінчують формувати ярусну крону гілкою, яку закладають на стовбурі на відстані 30—40 см вище інших гілок у кроні. Якщо вище цієї гілки провідник не відхиляється, його зрізують над верхньою гілкою. Сформована ярусна крона має 3—4 гілки в нижньому ярусі, 2—3 гілки, розташовані вище нього, і верхню гілку.. Однак ярусна крона має недолік: при чотирьох суміжних гілках у нижньому ярусі вони недостатньо міцно зростаються з стовбуром, а іноді й відчахуються. Якщо ці гілки сильно ростуть, нижній ярус загущується, що призводить до ослаблення росту провідника, який відхиляється від вертикальної осі і не утворює розгалужень, що потрібні для формування наступних основних гілок у кроні. У таких дерев скелет крони складається лише з гілок нижнього ярусу, досить загущеного. У загущених кронах плоди бувають дрібні і слабо забарвлюються.

Щоб усунути недоліки ярусної крони, на підставі досліджень виробництву була рекомендована без'ярусна крона, в якій три-чотири основні бокові гілки добирають не з суміжних бруньок, а розріджено на відстані до 20—25 см одна від одної так, щоб вони рівномірно розміщувались навколо стовбура.

Розріджено-ярусним способом частіше формують дерева яблуні і груші. У розсаднику на однорічках вище штамба закладають три основні гілки з суміжних бруньок або дві з суміжних і одну-дві вище на 10—20 см чи навіть чотири гілки через одну бруньку. В останньому варіанті ця крона не відрізняється від Ярусної.

Якщо в розсаднику закладено тільки один ярус крони, після садіння саджанців у сад їх обрізують за тим же принципом, що й при формуванні ярусної крони. Буває, що в нижньому ярусі закладено дві гілки, а вище ще 1—2 гілки. В такому випадку верхні гілки вкорочують більше, а| нижні менше, щоб відрегулювати їх ріст. Гілки другого порядку на гілках першого порядку і наступні гілки на стовбурі закладають в саду у такій же послідовності, як і в ярусній кроні. Проте, якщо в нижньому ярусі закладено три основні гілки, то вище них на відстані 60—70 см можна закладати дві — три гілки розріджено або з суміжних бруньок. Ф. к. закінчують поодиноко розташованою гілкою.

Розріджено-ярусна крона в порівнянні з ярусною менше загущується, у нижньому ярусі гілок менше і вони міцніше зростаються з стовбуром. Але саджанці, сформовані цим способом, мають у нижньому ярусі тільки три основні гілки в кроні. При пошкодженні однієї з основних гілок крона стає однобокою.

в окремих випадках можна залишати дві гілки з суміжних бруньок, які завжди розташовані майже з протилежних боків стовбура. Проміжні пагони між цими гілками прищипують або зразу ж вирізують.

Без'ярусним способом здебільшого формують крони яблуні та груші. Починають формувати саджанці у третьому полі розсадника і продовжують 5—6 років у саду. Цю крону можна формувати на однорічках, які мають висоту понад 120 см, у сортів з високою здатністю до галуження. До набрякання бруньок однорічки зрізують на висоті 100—110 см. Коли бруньки проростуть, їх обламують по всій висоті штамба, а вище нього залишають вільно розвиватися. Після того як пагони досягнуть довжини 15—18 см, добирають пагін для першої бокової гілки; на протилежному боці стовбура залишають пагін для другої гілки так, щоб він був вище першої на 20 см або був навіть суміжним з першим пагоном. Це і буде перша пара основних гілок. Вище них за таким же принципом добирають другу пару основних гілок. Площина їх повинна бути перпендикулярною до площини першої пари. Всі проміжні пагони між основними гілками, а також ті, що розміщені між найвищою боковою гілкою і провідником, прищипують або вирізують на кільце. Якщо їх прищипнули, то протягом літа верхівки, що відростають, прищипують ще 2—3 рази. Буває, що верхні основні гілки надмірно ростуть, а нижні відстають. У цьому разі перші прищипують, коли вони досягнуть довжини 50—60 см.

Дерева, висаджені на постійне місце в сад, рано навесні обрізують: найвище розташовану бокову гілку залишають завдовжки 25—30 см, кожну нижче розташовану гілку обрізують так, щоб вона була на 5—8 см довша за сусідню, вище розташовану. Провідник вкорочують так, щоб його зріз був на 20—25 см вище зрізу найвище розташованої бокової основної гілки. Якщо пагони потовщення в розсаднику прищипували, то в саду частину їх вирізують.

На другий, третій і в наступні роки на основних гілках, що були закладені в розсаднику, добирають пагони для гілок другого порядку, а на останніх — третього порядку за таким же принципом, як і в двох попередніх кронах. Наступні гілки першого порядку на стовбурі закладають на 50—60 см вище верхньої основної гілки, закладеної у розсаднику, і на відстані 20 — 35 см одну від одної. Всі пагони, що розміщені між цими гілками, за допомогою прищипування або обрізування перетворюють в обростаючі гілочки. У сформованій без'ярусній кроні має бути до 7 — 8 гілок першого порядку, розташованих розріджено по всій довжині стовбура.

У без'ярусній кроні основні гілки розміщуються рівномірно по всій довжині стовбура і навкого нього. Між основами їх завжди є вільні смуги кори, які зв'язують кожну з них і провідник з кореневою системою. Тому такі гілки міцно зростаються з стовбуром, не пригнічують одна одну; з дерев, сформованих без'ярусним способом, легше збирати врожай. Проте формувати цю крону складніше, ніж ярусну.