4. Морфологія плодових рослин (підземна частина)

Корінь- підземна частина плодової рослини, один із найголовніших вегетативних органів листостеблових рослин, що виконує функції:

• Прикріплення до субстрату;

• Поглинання з нього води і поживних речовин

• Синтез органічних сполук

• Транспортування

• Виділення продуктів обміну

Зачаток є у насінні, при її проростанні утворюється головний корінь.

Корінь основний орган рослин. За походженням приблизне стебла. Йому властиве розгалуження.

Коренева система складається з:

1. Основних (скелетних) напівскелетних коренів, що утримують рослину в грунті;

2. Обростаючі- які виконують функцію живлення.

На осьових коренях першого порядку розвиваються корені ІІ-го порядку і т.д.

За розмірами вони поділяються:

1. Основні(скелетні) 2)Напівскелетні 3) Обростаючі(мички)

За місцезнаходженням:

1)горизонтальні; 2) вертикальні

За функціями:

1)ростові (функцію просочування в грунт)

2)всмоктувальні (вбирання поживних речовин з водою)

3)перехідні (перехідна ланка між всисною і провідною частинами мички)

4) провідні

За походженням корені поділяються на:

1. Насінного, 2) стеблового

5. Загальні закономірності росту і розвитку плодових дерев

Онтогенез- індивідуальний розвиток будь-якого живого організму, тобто сукупність послідовних різних індивідуальних перетворень кожного організму від моменту зародження до кінця життя.

Під час онтогенезу проходить РІСТ (процес новоутворень, який веде до збільшення розміру і маси рослини), РОЗВИТОК (якісні зміни, які зумовлюють проходження рослиною певних етапів індивідуального розвитку).

Плодовий сіянець протягом свого життя проходить такі вікові періоди:

1. Ембріональний –від запліднення до проростання зародка

2. Юнацький – з проростанням насіння і утв. Перших листків до початку плодоношення.

3. Плодоношення – активний ріст та інтенсивне плодоношенням.

4. Старіння та відмирання – ослаблення ростових процесів ,зниження урожаю. Відмирання гілок.

Вегетативне розмноження –так само крім 1 (ембріонального).

У процесі проходження фаз індивідуального розвитку змінюється їх якісний склад, інтенсивність ростових процесів, господарська придатність. Все це призначено до поділу етапів онтогенезу на 9 вікових періодів ( за Шиттом):

В основу він поклав закономірності старіння та омолодження

1. Росту

2. Росту і плодоношення

3. Плодоношення і росту

4. Повного плодоношення

5. Плодоношення і всихання

6. Усихання , плодоношення і ріст

7. Усихання, ріст,плодоношення

8. Усихання і ріст

9. Ріст

Закономірності росту і розвитку надземної частини

Поля́рність— властива організмам специфічна орієнтація процесів та структур у просторі, що спричинює морфофізіологічні відмінності на протилежних частинах клітин, тканин, органів або всього організму. У рослин П. виникла як наслідок нерівномірного впливу факторів навкол. середовища (світла, т-ри, сили земного тяжіння тощо) на різні частини рослини. Властива усім рослинним орг-мам, але найбільшого розвитку досягає у вищих рослин. Найяскравіше П. виявляється при вкоріненні живців: на верхньому кінці живця розвиваються бруньки, а на нижньому його кінці утворюються корені незалежно від положення живця в просторі. Провідна роль у поляризації рослинних клітин і тканин, орієнтуванні орг-му в просторі належить фітогормонам. Явище П. виявляється й при вегетативному розмноженні та регенерації.