50 Способи і строки застосування добрив в саду

Удобрення саду

Удобрення молодого саду

Ріст і плодоношення дерев, ягідних кущів та інших рослин супроводжується винесенням з грунту різних поживних речовин. Компенсують їх добривами. Кажуть, що землю обманути не можна: чим вищий зібрано врожай, чим більше забрано з грунту поживних речовин, тим більше треба дати їй добрив. Якщо перед посадкою дерев у ями внесено рекомендовані норми органічних і мінеральних добрив, то в перші 3 – 4 роки вносити їх ще й поверхнево не потрібно: передпосадкові запаси поживних речовин забезпечать добрий ріст молодого деревця і кущів, сповна підготують їх до плодоношення. При удобренні молодих та плодоносних садів у перших посилюють ріст вегетативної маси (скелета дерева, гілок, листя), у других – забезпечують регулярне і повноцінне утворення репродуктивних органів, плодів. Посилення росту досягається внесенням азоту, плодоношення – фосфору і калію. Тому в молодих садах весною та на початку літа вносять головним чином азотні добрива, в плодоносних у першій половині вегетаційного періоду – азотні, в другій – фосфорно-калійні. Перше поверхневе підживлення молодих садів можна почати з третього-четвертого року, розсіваючи добрива ранньою весною перед першим розпушуванням грунту з розрахунку 6 – 9 г поживної речовини на квадратний метр при штамбової смуги. Фізичну вагу (норму) конкретного добрива вираховують за процентним вмістом у ньому необхідного елемента (поживної речовини). Так, аміачна селітра містить у собі 34 – 35 % азоту, а синтетична речовина (карбамід) – 46 %. Отже, склавши рівняння (пропорцію), встановлюємо, що 6 – 9 г поживного азоту може забезпечити 18 – 27 г аміачної селітри, або 15 – 20 г карбаміду.

Друге підживлення саду

Друге підживлення азотом роблять зразу після цвітіння, тобто через 35 – 40 днів після першого, а ще через 25 – 30 днів (після фізіологічного осипання зав’язі) азот вносять втрете, збільшуючи на 15 – 20 % кожного разу попередню норму добрива. Ширина приштамбової смуги зумовлюється розмірами коренів. При округлій формі дерева його коренева система до 10 – 15-річного віку за розмірами приблизно однакова з надземною частиною. В старіших садах корені виходять далеко за межі крон. Те саме можна сказати і про площинно-кронові сади. Тому й тут ширину пристовбурної смуги визначають за параметрами сферично. кронових дерев: у три-, чотирирічних – 2, 2,5 м, у десяти-, дванадцятирічних – добрива вносять по всьому міжряддю, розширюючи поступово смугу щороку на 0,5 м. Починаючи з четвертого-п’ятого року (а точніше – з часу першого хорошого врожаю), і в молодих садах вносять повне мінеральне добриво: азот, фосфор, калій. При зрошенні норми добрив підвищуються, бо при достатку вологи рослина може більше споживати поживних речовин. Тому в дощове літо вносять підвищені дози добрив. Поліпшується засвоюваність останніх і регулярним рихленням міжрядь, оскільки розсіяні добрива, потрапляючи у вологі шари грунту, швидше розчиняються і вбираються рослинами. Як показує практика, внесення мінеральних добрив розсіванням найбільш доцільне для садоводів-любителів, бо при цьому найменше допускається помилок. Однак досвідчені аматори успішно застосовують удобрення саду в щілини, зроблені лопатами, ломами чи іншими засобами, а також розводячи добрива у воді. При таких способах вони швидко потрапляють у глибші горизонти і дають швидший ефект. Відчутні результати одержують у садах від внесення органічних добрив, навіть одноразового через 3 – 5 років по 5 – 8 кг на квадратний метр удобрюваної площі. У садах, розміщених на сипучих пісках, внесення гною, компостів, торфу краще здійснювати в канавки, зроблені кільцем навколо засипаної навезеним грунтом ями. Глибина канавки – 35 – 45 см. На її дно висипають 60 – 70 % передбаченої на всю площу дози добрив і перемішують з піском. Решту добрив перемішують з верхнім грунтом і закривають цією сумішшю канавки. Майже повсюдно в таких садах є можливість вносити пташиний послід, досить ефективне і швидкодіюче добриво. Висушений і перемелений він добре зберігається в поліетиленових та паперових мішках і може бути використаний у найбільш потрібний період (наприклад, після цвітіння дерев для утримання рясної зав’язі). На кожні 10 кв. м удобрюваної площі вносять 1 – 1,5 кг порошку пташиного посліду, рівномірно розсіваючи його по площі або, розвівши в 2 – 3 відрах води, поливають таку саму площу. Зазначимо, що швидкість дії посліду подібна до дії мінеральних добрив, а тому чітке дотримання норм (доз) внесення є обов’язковим.

Посадка 3-4 літніх саджанців

Застосування добрив у садах та ягідниках е одним з високоефективних засобів підвищення родючості грунту, прискорення росту і збільшення врожайності насаджень. Поліпшуючи умови живлення рослин, добрива сприяють кращому їх розвитку, підвищують стійкість проти несприятливих умов. Але кожне добриво потрібно вносити згідно з рекомендованою технологією, дозою, часом.