3. Реакторний пуск двигуна

При реакторному пуску двигуна напруга понижується за рахунок падіння напруги на індуктивному опорі реакторів. При цьому напруга на виводах обмотки статора (В):

U_П = U₁ – j І_П х_р

Пуск двигуна виконується наступним чином: при розімкнутому вимикачі S2 запускаємо двигун і на нього подається понижена напруга, при цьому фіксуємо покази амперметра і вольтметра; після розгону ротора включаємо вимикач S2 і на двигун подається номінальна напруга мережі. Пуск при відключеному вимикачеві повторюємо три рази, кожний раз при нерухомому роторі. Значення пускового струму і пускової (пониженої) напруги на фазній обмотці статора заносять в таблицю 9.2, а потім визначаємо середнє значення пускового струму і його кратність.

4. 3Алежність пускового моменту від напруги

Збираємо схему згідно рис.9.3., на виході регулятора напруги встановлюємо мінімальну

напругу. Після цього включаємо двигун і плавно підвищуємо напругу на обмотці статора до значення, при якому струм в обмотці статора досягне значення I_1k = (2.5 – 3.0) I_ном. При цьому через приблизно однакові інтервали показів динамометра знімаємо не менше п’яти показів вольтметра і динамометрів і заносимо їх в таблицю 9.3.

Таблиця 9.3.

Номер заміру
U1K (B)
Mn (Нм)

По отриманим даним на координатну сітку наносимо точки і по лекалу через ці точки проводимо плавну криву.

Із теорії відомо, що пусковий момент асинхронного двигуна пропорційний квадрату фазної напруги: M_n = U²₁. Використовуючи це положення, обчислюємо величину пускового моменту M_{n ном ,} який відповідає номінальній напрузі на обмотці статора:

^Mn ном ^{= М}ПА ^(U1ном ^{/ U}1A⁾

де U_1A -напруга, яка відповідає пусковому моменту М_ПА , тобто найбільше значення моменту, отриманого експериментально.

Розраховане значення моменту повинно бути рівне чи мало відрізнятися від значення моменту M_ПВ, тобто моменту отриманого екстраполяцією графіка M_n = f(U₁), що буде свідчити про вірно виконану екстраполяцію. Цей графік використовуємо для визначення пускових моментів при різних методах пуску двигуна.

Потім для кожного метода пуску визначаємо кратність пускового моменту:

M_n /M_2ном , де M_2ном = 9,55 Р_{2 ном} /η_{2 ном} - номінальне значення моменту на валу двигуна, Нм;

Р_{2 ном} - номінальна потужність двигуна, Вт; n_{2 ном} - номінальна частота обертання, об/хв.

Отримані значення величин пускового моменту і його кратності для метода пуску двигуна безпосереднім включенням в мережу заносимо в таблицю 9.1, а для методів пуску при пониженій напрузі в таблицю 9.2

3. Аналіз результатів лабораторної роботи

Аналізуючи результати лабораторної роботи, необхідно дати порівняльну оцінку пусковим властивостям асинхронного двигуна при різних методах пуску, розглянутих в даній лабораторній роботі. При цьому слід мати на увазі основні пускові параметри двигуна

- початковий пусковий струм і пусковий момент, отримані в результаті експериментів. При порівнянні зручно користуватись відношеннями І_П.СР / І_П.СР та М_П/ М_П, де І_П.СР і М_П -

початкові значення пускового струму і пускового моменту при пуску двигуна безпосереднім включенням в мережу. Видно що для методу пуску безпосереднім включенням двигуна в мережу ці відношення рівні одиниці, а для спеціальних методів пуску вони менше одиниці.

При висновках про переваги і недоліки методів пуску необхідно ще враховувати і такі показники, як складність пускової операції і її економічність, маючи на увазі вартість додаткових пристроїв.

Лабораторна робота №10