
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький індустріальний коледж» інструкції
- •Чернівці 2012
- •Рецензент
- •Дослідження генератора постійного струмупаралельного збудження
- •Мета роботи.
- •Порядок виконання роботи.
- •З. Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •Дослідження двигуна постійного струму паралельного збудження
- •Метароботи.
- •Програма роботи.
- •Регулювальна характеристика.
- •Робочі характеристики.
- •Обробка результатів досліду
- •6.Аналіз результатів лабораторної роботи
- •Дослідження двигуна постійного струму послідовного збудження
- •Метароботи.
- •Програма роботи.
- •Порядок проведення роботи.
- •Робочі характеристики.
- •Характеристика
- •Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •Дослідження двухобмоточного силового трансформатораметодом холостого хода і короткого замикання
- •Мета роботи.
- •Програма роботи.
- •З.Порядок виконання роботи. *
- •.Дослід холостого хода.
- •.Дослід короткого замикання.
- •Ê аналіз результатів лабораторної роботи
- •Дослідне визначення груп з'єднання трьохфазногодвухобмоточного силового трансформатора
- •Мета роботи.
- •Програма роботи.
- •З.Порядок виконання роботи.
- •.Визначення груп з'єднання.
- •.Побудова топографічної діаграми
- •4. Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •Дослідження паралельної роботи трпфазнихдвухошоточних силових трансформаторів
- •Мета роботи
- •.Програма роботи.
- •З.Порядок виконання роботи
- •3.1.Перевірка умов включення трансформаторів на паралельну роботу
- •3.3.Зняття даних і побудова зовнішніх характеристик при uki ≠ ukii.
- •4. Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •Лабораторна робота №7 дослідження трифазного асинхронного двигунаметодом безпосередьного навантаження
- •1. Мета роботи
- •2.Програма роботи
- •.Порядок виконання роботи
- •Перевірка позначень виводів обмотки статора
- •3.2.Схема включення і пробний пуск двигуна
- •3.3. Зняття даних і побудова робочих характеристик
- •.Аналіз результатів лабораторної роботи.
- •Дослідження трифазного асинхронного двигуна з фазним ротором методом холостого ходу і короткого замикання
- •Мета роботи
- •Програма роботи
- •З.Порядок виконання роботи
- •Побудова спрощеної кругової діаграми
- •Побудова робочих характеристик двигуна по спрощеній круговій діаграмі
- •Аналіз результатів лабораторної роботи
- •Дослідження способів пуску трифазних асинхронних двигунів 3 короткозамкнутим ротором
- •.Мета роботи
- •.Програма роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Пуск двигуна безпосереднім включенням в мережу
- •Пуск двигуна переключенням обмотки статора із «зірки» на «трикутник»
- •Реакторний пуск двигуна
- •3Алежність пускового моменту від напруги
- •Аналіз результатів лабораторної роботи
- •Дослідження трьохфазого асинхронного двигуна в однофазному і конденсаторному режимах
- •Мета роботи
- •Програма роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження двигуна в трьохфазному режимі
- •3.2.Однофазний і конденсаторній режими роботи двигуна
- •3.3. Побудова робочих характеристик
- •Аналіз результатів лабораторної роботи
Побудова спрощеної кругової діаграми
На аркуші міліметрового паперу розміром не менше 210x300 мм. проводимо осі координат (рис.8.2.). Потім, вибравши масштаб струму (А·мм), будуємо вектор струму х.х. І під кутом φ0 до осі ординат. При цьому довжина вектора І (мм)
ОН = I10 / Mi (8.11.)
Із точки Н, яку називаємо точкою Х.Х., проводимо пряму, паралельно осі абсцис, на якій відкладаємо відрізок НС, рівний діаметру круга струмів (мм):
Di = (Uіном / Хк)mi (8.12.)
При виборі масштабу струмів т слід прагнути до того, щоб діаметр Di був не менше 200 мм. Поділивши відрізок НС на дві рівні частини, отримаємо точку О , яка є центром круга струмів. Із цієї точки радіусом 0,5Di проводимо півкруг. В середній частині відрізка ОС із точки F ставимо перпендикуляр, на якому відмічаємо відрізки (мм):
FF1 = 2HF/Xk FF2 = rk HF/Xk (8.13.)
Із точки Н проводимо прямі через точки F1 i F2 до перетину з кругом струмів в точках Т і
К.
Точка
Т відповідає
ковзанню
S = ∞,
а пряма
НT
є лінією
електромагнітної
потужності
і
моменту. Точка К, яку називають точкою короткого замикання, відповідає ковзанню S = 1, а пряма НК є лінією корисної потужності.
На осі ординат, як на діаметрі, будуємо півкруг діаметром D = 100мм, для визначення коефіцієнта потужності двигуна.
Побудова робочих характеристик двигуна по спрощеній круговій діаграмі
Визначивши довжину вектора струму I1=1,2I1 ном , відкладаємо його у вигляді відрізка ОД=1,2I1ном m і, опустивши із точки D перпендикуляр на вісь абсцис в точку а, визначаємо робочу ділянку кругової діаграми, обмежену віссю ординат і відрізком Da. Користуючись принципом подібності, збільшуємо цю частину діаграми в три рази і будуємо її окремо (рис 8.3). Дугу НD кругу струмів проводимо радіусом, рівним 3D2, а частину дуги півкруга О виконуємо радіусом 150 мм. Для побудови ліній корисної і електромагнітної потужності необхідно виміряти відрізки ad, dc, cb. на круговій діаграмі (див. рис 8.2) і при побудові
робочої ділянки діаграми збільшити їх в три рази.
При використанні робочої ділянки діаграми для визначення параметрів двигуна слід зменшити масштаб струму ш, в три рази, тобто прийняти його рівним m’0 = M1/3. Потім вираховуємо довжину ряду відрізків, еквівалентних струму статора при різних навантаженнях двигуна:
OD1 = 0,5I1ном /mi OD2 = 0,759I max /mi OD3 = I max /mi
Рис. 8.2. Спрощена кругова діаграма трифазного асинхронного двигуна
Рис. 8.3. Робоча ділянка кругової діаграми
Проводячи ці відрізки із точки 0 до дотикання з дугою НD, отримаємо точки D1, D2, D3. Із цих точок опускаємо перпендикуляри на вісь абсцис в точки a1,a2, a3, отримаємо точки в місцях перетину цих перпендикулярів з лініями корисної і електромагнітної потужності. Виміривши довжину всіх отриманих відрізків, визначаємо параметри, необхідні для побудови робочих характеристик двигуна: підведена потужність (Вт)
P1 = m’p Dxax (8.14.)
масштаб потужності (Вт мм)
m’p = 3U1ном mi (8.15.)
корисна потужність (Вт)
P2 = mp Dxbx (8.16.)
електромагнітна потужність (Вт)
P2M = mp Dxcx (8.17.)
електромагнітний момент (Н-м)
µ = Dxcx (8.18.)
масштаб моменту (Н-мм)
Mm1 = 9.95mp /ni (8.19.)
приведений струм ротора (А)
I’2 = mi HDx (8.20.)
електричні втрати в роторі (Вт)
PE2 = 3I’2r’2 (8.21.)
ковзання
s = PE2 /PEM (8.22.)
частота обертання ротора (об/хв)
n2 = n1 (1 – s) (8.22.)
коефіцієнт потужності
cosφ1 = OH / 300 (8.23.)
ККД двигуна (%)
η
=
(1
- /
P1)
100 (8.24.)
Тут n - синхронна частота добавочна, об/хв;
P = PM1 + PM0 + Pe1 + Pe2 + Pe3 + Pдод (8.26.)
Для отримання більшої точності суму втрат визначають аналітично, сума магнітних і механічних втрат (Вт)
(PM1 + Pмех) = P10 – 3210r120 (8.27.)
електричні втрати в статорі (Вт)
Pz2 = 3I21r1 (8.28.)
електричні втрати в роторі Pz2 визначені по (8.21.); додаткові втрати (Вт)
Рдоб = 5· 103 p1 (8.29.)
де Р визначаємо по формулі 8.14.
Результати обчислень заносимо в таблицю 8.2., а потім будуємо робочі характеристики трьохфазного асинхронного двигуна з фазним ротором.
Таблиця 8.2.
I1 (A) |
S |
n2 (об/хв) |
P1 (Вт) |
M (Hм) |
cosφ |
η (%) |
Р2 (Вт) |
I210 |
|
|
|
|
|
|
|
0,5Iном |
|
|
|
|
|
|
|
0,75Іном |
|
|
|
|
|
|
|
Іном |
|
|
|
|
|
|
|
1,2Іном |
|
|
|
|
|
|
|