Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГОС 2014.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
219.38 Кб
Скачать

63. Підбір персоналу починається з:

1. Внутрішнього моніторингу персоналу на ринку праці.

2. Проведення співбесіди з претендентами на вакансії (робочі місця).

3. Залучення фахових експертів для підбору персоналу.

4. Виявлення додаткової потреби в кадрах.

64. Оцінювання персоналу включає:

1. Оцінювання потенціалу працівника, оцінювання індивідуального внеску (оцінювання праці), атестацію кадрів.

2. Встановлення якості, складності і результативності праці кожного конкретного працівника та його відповідності займаній посаді (робочому місцю).

3. Оцінювання професійних знань, умінь, виробничого досвіду, ділових та особистісних якостей, ціннісних орієнтацій, працездатності та загального рівня культури працівника, що претендує на зайняття вакантної посади чи робочого місця.

4. Комплексне оцінювання, що враховує потенціал та індивідуальний внесок кожного працівника в кінцевий результат.

65. Концепція "людських ресурсів" ґрунтується на:

1. Визнанні економічної доцільності капіталовкладень, пов'язаних з набором персоналу, підтриманням його в працездатному стані, безперервним навчанням, виявленням якостей та здібностей, закладених в особистості працівника.

2. Визнанні доцільності безперервної освіти.

3. Визнанні необхідності постійного мотивування працюючих щодо підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня.

4. Визнанні доцільності безперервного розвитку потенційних можливостей працюючих з метою підвищення ефективності їх діяльності

66. Атестація персоналу - це:

1. Кадрові заходи, покликані оцінити відповідність рівня праці, якостей і потенціалу особистості вимогам виконуваної роботи.

2. Контроль виконання трудових функцій працівника.

3. Заходи щодо оцінювання трудових функцій працівника.

4. Оцінювання професійних знань, умінь, виробничого досвіду, ділових та особистісних якостей працівника.

67. На корпоративному рівні регулювання міжнародної торгівлі здійснюється через:

1. Обмежувальну ділову практику.

2. Протекціоністські інструменти.

3. Ліберальні або фритредерсткі інструменти.

4. Спільні заходи країн-учасниць інтеграційних угод.

68. Обмежувальна ділова практика – це:

1. Сукупність дій, заходів, прийомів, що формують ринкову поведінку підприємств чи їх об’єднань з метою досягнення та утримання провідної позиції на ринку шляхом обмеження або послаблення конкурентної боротьби.

2. Сукупність дій, заходів, прийомів, що спрямовані на збереження домінуючого положення в каналах збуту.

3. Сукупність дій, заходів, прийомів, що спрямовані на створення монополістичних об’єднань з метою встановлення монополістичних цін.

4. Сукупність дій, заходів, прийомів, що спрямовані на досягнення угоди між кількома конкурентами щодо розподілу ринків збуту.

69. Інструментами обмежувальної ділової практики є:

1. Угоди та домовленості, що встановлюють рівень цін; участь у міжнародних тендерах за домовленістю; використання цін нижче за собівартість для усунення конкурентів тощо.

2. Встановлення рівня обґрунтованого протекціонізму.

3. Пряме та непряме обмеження імпорту

4. Відкрите та завуальоване стимулювання національного виробництва.