
- •1. Поняття, предмет, метод та система галузі конституційного право України. Структура та задачі конституційного права України.
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права.
- •2. Поняття, правова природа та види джерел конституційного права. Конституція в системі джерел конституційного права України.
- •3. Поняття, склад та особливості конституційно-правових відносин. Поняття та ознаки конституційно-правової відповідальності.
- •4. Система, поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •5. Поняття та основні принципи інституту громадянства України. Конституційно-правовий статус іноземців, біженців та осіб без громадянства в Україні.
- •6. Поняття Верховної Ради України – парламенту України. Порядок формування, структура та строк повноважень Верховної Ради України.
- •7. Загальна характеристика конституційно-правового статусу Президента України. Функції та повноваження Президента України
- •8. Система органів виконавчої влади. Місце і роль Кабінету Міністрів у механізмі державної влади в Україні.
- •9. Система судів загальної юрисдикції в Україні та їх компетенція
- •10. Прокуратура України: поняття та система органів, функції та повноваження
- •11. Правова природа міжнародних стандартів місцевого самоврядування та їх роль в формування місцевого самоврядування в Україні.
- •12. Форми діяльності територіальних громад
- •13. Правовий статус і повноваження депутата місцевої ради
- •Депутат місцевої ради має право:
- •14. Статус службовців органів місцевого самоврядування
- •15. Муніципально-правові відносини
- •16. Джерела муніципального права України
- •17. Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р
- •20. Місцеве самоврядування і територіальна автономія
- •21. Поняття та види договорів про надання послуг Поняття і предмет
- •Форма договору
- •Сторони
- •Виконання договору
- •Відповідальність
- •22. Кредитний договір: поняття, зміст, особливості
- •23. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •24. Види спадкування
- •25. Підстави та порядок обмеження дієздатності
- •26. Філіали і представництва юридичних осіб
- •10. Припинення юридичних осіб
- •27. Загальні вимоги дійсності правочину
- •28. Наслідки визнання правочину недійсним
- •29. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови
- •30. Цивільно-правові способи захисту права власності
- •31. Поняття та система принципів цивільного процесуального права
- •32. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація
- •34. Поняття та види судових витрат. Звільнення від сплати судових витрат. Порядок обчислення судового збору
- •35. Поняття та види підсудності у цивільному процесі
- •36. Поняття і види судових рішень у цивільному процесі. Законна сила судового рішення
- •37. Поняття та особливості заочного розгляду справи. Перегляд заочного рішення
- •38. Поняття та особливості наказного провадження. Розгляд справи у порядку наказного провадження
- •39. Поняття, строки, суб’єкти та підстави перегляду рішення Верховним Судом України
- •40. Загальна характеристика та правила виконавчого провадження
- •41. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, просторі та за колом осіб
- •42. Кримінальна відповідальність як один із видів юридичної відповідальності, її ознаки
- •43. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •47. Триваючі, продовжувані та складені злочини і їх відмінність від множинності злочинів
- •48. Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення
- •49. Поняття звільнення від покарання, його підстави, умови та види. Відмінність між звільненням від покарання і звільненням від кримінальної відповідальності
- •50. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, та звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
- •51. Поняття та ознаки злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •52. Злочини проти основ національної безпеки: загальна характеристика та види
- •53. Поняття та загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості
- •54. Злочини проти здоров’я особи, їх загальна характеристика і місце в структурі злочинності
- •55. Види злочинів проти власності: корисливі, некорисливі
- •56. Поняття, історичні форми та завдання кримінального провадження
- •57. Підслідність та її види
- •58. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, вимоги до апеляційної скарги у кримінальному провадженні
- •59. Порядок і строки касаційного оскарження у кримінальному провадженні
- •60. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами
- •71. Поняття, предмет та особливості адміністративного права України
- •72. Адміністративно-правовий статус фізичних осіб
- •73. Поняття, особливості та види актів державного управління
- •74. Адміністративні правовідносини та їх особливості
- •75. Поняття та види адміністративного примусу
- •78. Система органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, розмежування їх компетенції
- •79. Поняття державної служби, види державних службовців
- •Завдання та функції державної служби
- •Принципи державної служби
- •Види державної служби
- •Правове регулювання державної служби
- •80. Види звернень громадян, порядок їх розгляду
- •81. Адміністративно-процесуальне право як самостійна галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •82. Система та джерела адміністративно-процесуального права
- •83. Характеристика провадження по підготовці й прийняттю нормативно-правових актів керування
- •84. Поняття та загальна характеристика стадій дозвільних адміністративних проваджень. Поняття дозвільної системи
- •Ліцензійне провадження
- •85. Загальна характеристика та стадії реєстраційних проваджень
- •86. Характеристика проваджень щодо розгляду звернень громадян. Строки розгляду звернень громадян
- •87. Поняття та принципи провадження у справах про адміністративні проступки
- •88. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки
- •91. Поняття, принципи і методи публічної фінансової діяльності
- •92. Правові форми публічної фінансової діяльності
- •93. Поняття фінансової системи України
- •94. Фінансовий контроль і принципи його здійснення
- •95. Податкова система України
- •96. Правовий механізм податку і його елементи
- •11.5. Непрямі податки
- •97. Банківська система України. Види банків в Україні
- •98. Правовий статус нбу та його функції
- •99. Поняття грошової системи України
- •100. Поняття банківського регулювання і нагляду
- •101. Правовий статус та види підприємств
- •102. Джерела формування майна суб'єктів господарювання
- •103. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •104. Об'єкти та суб'єкти приватизації
- •105. Стандартизація та сертифікація як засоби державного впливу на господарську діяльність
- •106. Право апеляційного оскарження в господарському судочинстві
- •107. Повноваження касаційної інстанції в господарському судочинстві
- •108. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •109. Підвідомчість і підсудність справ про банкрутство
- •110. Поняття та види третіх осіб в господарському судочинстві
- •111. Право державної власності на природні ресурси
- •112. Юридична відповідальність за порушення вимог поводження з небезпечними речовинами та об’єктами підвищеної небезпеки
- •113. Нормативи якості та ліміти використання природних ресурсів
- •114. Поняття та особливості державного екологічного контролю та моніторингу навколишнього середовища.
- •115. Державний кадастр природних ресурсів та об’єктів
- •4.4. Екологічна експертиза
- •116. Євросоюз: основні етапи формування. Структура єс.
- •117. Поняття та класифікація принципів права єс
- •119. Громадянство єс: набуття та припинення
- •120. Правове регулювання взаємовідносин України та єс
57. Підслідність та її види
Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109,110, 111,112, 113, 114, 201, 258, 258/1, 258/2, 258 258 258/1, 261,265/1, 305,328,329,330,332,333,334,359,422,436,437,438,439,440,441, 442,443,444,446,447 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329,422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364,365,366,367,423,424,425,426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.
3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204,209,212,212і, 216,219 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192,200,205,222,222і, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених:
1) особами, зазначеними у пунктах 1,2 та 3 частини другої статті 2 Закону України "Про державну службу", Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України;
2) суддею чи працівником правоохоронного органу;
3) службовими особами, посади яких згідно із статтею б Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2, 1-3,1-4, ІІ-1, ІІ-2, ІІІ-1, IV-1;
4) особами, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування".
5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209і, 384, 385, 386, 387,388,396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.
Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
1. Підслідність - це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена у кримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кримінальними правопорушеннями.
У теорії кримінального процесу виокремлюють п'ять видів підслідності: предметну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв'язком справ.
У новому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадиться тим органом досудового розслідування, який виявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.
Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.
2-3. Предметна підслідність залежно від характеру кримінальних правопорушень і їх кваліфікації розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, у ч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слідчим органів безпеки. Частина 3 містить перелік складів злочину, які розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Крім того, в ній визначаються і правила підслідності за зв'язком справ.
4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті персональна підслідність визначається з урахуванням положень ЗУ "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та інших законодавчих актів, якими регламентується діяльність певного міністерства, відомства чи іншого центрального органу виконавчої влади.
Так, до категорій осіб державних службовців, передбачених у п. 1 ч. 4 цієї статті, стосовно яких законодавцем передбачена можливість здійснення кримінального переслідування за вчинення ними злочину чи кримінального проступку, відносяться: Президент України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів; народні депутати України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова Національного банку України, його перший заступник чи заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України.
Серед посад державних службовців, за вчинення злочину чи кримінального проступку під час перебування на яких, законодавець у п. 3 ч. 4 коментованої статті виокремлює:
- як посади державної служби підгруп 1-1, II-1, III-1, IV-1 - посади в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Апараті ВР України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Центральній виборчій комісії, Рахунковій палаті, Вищій раді юстиції, посади представників Уповноваженого ВР України з прав людини, посади державної служби в секретаріаті Уповноваженого ВР України з прав людини, а також посади державної служби в Національному інституті стратегічних досліджень та Державному управлінні справами.
Також до підгрупи 1-1 віднесено посади помічників, радників, уповноважених, представників Президента України, керівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України.
Посади помічників і радників Голови ВР України, радників Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, помічників і радників Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України належать до підгрупи П-1.
Посади інших працівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України належать до підгрупи III-1.
Посади помічників-консультантів народних депутатів України належать до підгрупи IV-1;
- як посади державної служби підгруп 1-2, П-2 - посади в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апараті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України (крім зазначених вище), Національному банку України, а також посади державної служби в Національній академії державного управління при Президентові України та Інституті законодавства ВР України.
Посади керівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України) належать до підгрупи 1-2.
Посади працівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України) належать до підгрупи П-2;
- як посади державної служби підгруп 1-3 - посади в органі влади Автономної Республіки Крим та його апараті, державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, та його апараті;
- як посади державної служби підгруп 1-4 - посади в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення та їх апараті.
Серед передбачених п. 4 ч. 4 коментованої статті посад, віднесених відповідно до ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування" до першої та другої категорій, законодавець наголошує на:
- посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови (перша категорія);
- посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради (друга категорія).
5. Підслідність за зв'язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв'язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні правопорушення об'єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209', 384,385,386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.
Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.
Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійснюватиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором підслідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів.
Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримінальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направляється повідомлення прокурору, який своєю постановою про визначення територіальної підслідності передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопорушення.