Додаткова побудова на кресленні спинки і пілочки (рис.3.1)

1. Подовження плечової лінії:

П₁'П₁₁ = П₅П₅₁ = 0…5,0 см

Залежно від особливостей моделі подовження плечової лінії може бути збільшено, а в окремих випадках можливо скорочення величини довжини плеча (до – 1,0 см).

2. Переведення плечової лінії в бік пілочки (переду):

А₂₁А₂₁' (А₂А₂') = П₁П₁₁' = 0…2,0 см,

А₄А₄' = А₉А₉' = П₅₁П₅₁' = П₁₁П₁₁',

де А₂₁ - положення точки А₂ при переведенні, плечової виточки в горловину.

Відрізки А₂А₂' (А₂₁А₂₁') і Г₁₁П₁₁' можуть бути збільшені, а також можуть бути і нерівними між собою (при непаралельному переведенні плечового шва). В останньому випадку спочатку на кресленні пілочки визначають положення лінії з'єднання спинки і пілочки на ділянці плеча, а потім верхню частину пілочки, яка від­сікається нанесеною лінією (кокеткою), приєднують до спинки.

3. Розширення спинки на рівні точки П₃ залежить від до­ додаткового розширення спинки по лінії грудей, від подовження пле­чової лінії і від додаткового поглиблення пройми. У випадку одночасного збільшення прибавки по лінії грудей збільшують глибину пройми і подовжують плечову лінію; розширення спинки можна розраху­вати за формулою

П₃П₃₁ = 0,5(Г₂₁Г_2І' + П₁'П₁₁) + 0,1Г₁Г₁₁

Розширення пілочки (переду) на рівні точки П₆, аналогічно на спинці в точці П₃, залежить від додаткового розширення пілочки на лінії грудей, подовження плечової лінії пілочки і додаткового поглиблення пройми:

П₆П₆₂ = 0,5(Г₂₁Г₂₁'' + П₅П₅₁) + 0,1Г₄Г₄₁,

4. Положення допоміжних точок 1' і 2' для формування ниж­ньої частини пройми спинки і пілочки залежить від бажаної форми пройми. При овальному оформленні нижньої частини пройми бі­сектриси Г₁₁ – 1' та Г₄₁ – 2', визначаються за формулами:

Г₁₁ - 1' = 0,2Г₁Г₄ + П₃П₃₁ + 0,1Г₁Г₁₁;

Г₄₁ - 2' = 0,15Г₁Г₄ + П₆П₆₂ + 0,1Г₄Г₄₁.

Для щілиноподібної пройми ділянки П₆П₆₂ і Г₄₁ - 2', як і від­різки П₃П₃₁ і Г₁₁ - 1' на спинці, збільшують на 0,5...1,0 см.

Щілиноподібна пройма при великому подовженні плечової лінії може бути також оформлена і прямою лінією, яка з'єднує кінцеву точку плечової лінії з вершиною бічної лінії. Пілочки оформляють аналогічно.

5. Кінець подовженої плечової лінії понижують по проймі спинки і пілочки на 0,5... 1,5 см (залежно від величини подовження) (точки П₁₁' та П₅₁').

Особливості побудови креслення рукава (рис 3.2)

1. Висота окату визначається залежно від форми виробу (чим більший об'єм виробу, тим менша висота окату):

В_ок = 12,0... 14,0, якщо поглиблення пройми 2,0...4,0 см;

В_ок = 8,0... 11,0, якщо поглиблення пройми 4,0...9,0 см;

В_ок = 3,0...7,0, якщо поглиблення пройми більше 9,0 см.

Методикою також рекомендується інший метод визначення висоти окату рукава сорочкового типу через величину висоти окату класичного вшивного рукава (рис. 3.1, в):

- для виробів, наближених за формою до виробів із вшивними рукавами, О₁О₂ = В_ок._{вш. р-ва} - 1,0 ....2,0 см;

-для виробів середнього об'єму та м'якості О₁О₂ = В_ок._{вш. р-ва} - 3,0...5,0 см.

Інколи у виробах зі значним поглибленням пройми та її щіли­ноподібною формою В_ок - 0...3.0 см.

2. Ширина рукава під проймою. На горизонталі, що проведена через точку О₁ з точки О₂ вправо і вліво виконують засічки радіусом, що дорівнює половині довжини пройми:

О₂Р₁ = О₂Р₂ = 0,5Д_пр,

де Д_пр – довжина пройми з урахуванням пониження кінців плечових ліній.

В рукавах, наближених за формою до звичних вшивних. Для збільшення посадки по окату відрізки О₂Р₁ та О₂Р₂ збільшують на 0,5…1,0 см.

3. Положення переднього та ліктьового перекатів по лінії ширини рукава під проймою:

О₁Р_п = О₁Р_л = 0,25Р₁Р₂

З точок Р_п та Р_л вверх проводять перпендикуляри.

4. Для оформлення оката визначають положення допоміжних точок: 1, Р₃, 2', 3', 5,7.

Р_п – 1 = 0,5О₁О₂ – (0…0,5) см;

Р_лР₃ = Р_п – 1 – (0,5…1,0)см.

5. Точку 1 з’єднують прямими лініями з точками Р₁ і О₂, а точку Р₃ – з точками О₂ і Р₂. Відрізки О₂ – 1, О₂Р₃, Р₁ – 1, Р₂Р₃ ділять навпіл. На перпендикулярах, проведених з точок 2, 3, 4, 6, відкладають відрізки, що визначають форму лінії окату:

2 - 2' = 3 - 3' = 0,5…1,5 см;

4 – 5 = 0,5…1,0 см;

6 – 7 = 0,5 (4 -5).

Довжину окату вимірюють порівнюють з довжиною пройми, і різницю, яка визначає величину посадки, порівнюють з необхідною величиною. В рукавах з висотою окату, наближеною до мінімальної, величина посадки повинна бути не більше 0,5... 1,0 см, в рукавах з середньою висотою окату - 1,5...25 см, а в рукавах, наближених до вшивних, оптимальна величина посадки дорівнює 3,0...4,0 см. При зай­вій, або недостатній посадці по окату коректують ширину рукава (зменшують або збільшують).

6. Довжину рукава визначають з урахуванням подовження плечового шва, тобто відрізків П₁'П₁₁ або П₅П₅₁.

О₂М = Д_рук – П₁'П₁₁ (П₅П₅₁).

7. Подальша побудова креслення аналогічна кресленням вшивних рукавів. На горизонтальній лінії, що проведена через точку М визначають, положення нижніх точок переднього і ліктьового зрізів рукава:

ММ₁ = ММ₂ = Ш_{рук.внизу}

8. Оформлення переднього і ліктьового зрізів рукава залежить від ступеня звуження рукавів до низу. В рукавах, прямих по всій довжині або трішки звужених (до 3,0 см в готовому вигляді), передню і ліктьову лінії проводять по прямій (рис. 3.2, а). В широких рукавах із звуженням до низу більше 3,0 см ці лінії оформляються з виїмкою вгорі, утворюючи ластовицю, ширину якої відкладають по лінії ширини рукава під проймою (рис.2.2, б): Р₁Р' = Р₂Р₂'.

Р₁Р₁' = Р₂Р₂' = 2,0…5,0 см.

Через точки Р₁ і Р₂ проводять передню і ліктьову лінії рукавів, плавно перетворюючи їх у прямі Р₁'М₁ і Р₂'М₂. Рівень точок спряження залежить від форми рукава під проймою.

9. Лінію низу оформляють з прогином посередині відрізка ММ₁ та випуклістю посередині відрізка ММ₂ до 1,0... 1,5 см.

Рис. 3.2 – Креслення конструкції рукава до виробу з поглибленою проймою овальної форми: а) без ластовиці; б) з ластовицею