Самостійна робота №4 Тема: «Шкідлива дія забрудненої атмосфери»

Мета: з’ясувати сутність механізму дії забрудненої атмосфери на живі організми та екосистеми; ознайомитися із заходами боротьби з забрудненнями атмосфери та особливостями контролю якості атмосферного повітря.

План:

1. Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, рослин, тварин та агроекосистеми.

2. Заходи боротьби з забрудненнями атмосфери.

3. Контроль якості атмосферного повітря.

Основна література:

1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 146 – 158.

2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 73 – 86.

Додаткова література:

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.130 – 148.

4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.101 – 108.

5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С. 146 – 148.

6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 381 – 383.

Завдання:

1. Охарактеризувати вплив забруднення атмосфери на здоров’я людини, результати представте у вигляді схеми:

N₂O₅

Шум

CO

О₃

SO₂

Діоксини

СО₂

2. Визначити та записати у вигляді тез основні заходи для збереження атмосфери.

3. Охарактеризувати технології, які використовуються для очищення газів від твердих та рідких часток.

Методичні рекомендації:

Вивчення теми варто розпочати із з’ясування сутності забруднення повітря. Забруднення повітря будь-яка небажана зміна складу земної атмосфери в результаті надходження в неї різних газів, водяної пари і твердих частинок (під впливом природних процесів або в результаті діяльності людини).

Приблизно 10% забруднювачів потрапляють в атмосферу унаслідок таких природних процесів, а 90% забруднювачів мають антропогенне походження. Основними їх джерелами є: спалювання викопного палива на електростанціях (викиди диму) і в двигунах автомобілів; виробничі процеси, не пов’язані із спалюванням палива, але що приводять до запиленню атмосфери та інші чинники.

Зазначається, що забруднюючі речовини, потрапляючи в атмосферу, переносяться на великі відстані від джерела, а потім повертаються на земну поверхню у вигляді твердих частинок, крапель або хімічних сполук, розчинених в атмосферних осіданнях та чинять шкідливу дію на живі організми та навколишнє середовище.

Наголошується увага на шляхи дії забрудненого повітря на живі організми, а саме:

1) доставляючи аерозольні частинки і отруйні гази в дихальну систему людини і тварин і в листя рослин;

2) підвищуючи кислотність атмосферних опадів, яка, у свою чергу, впливає на зміну хімічного складу ґрунтів і води;

3) стимулюючи такі хімічні реакції в атмосфері, які приводять до збільшення тривалості опромінювання живих організмів шкідливими сонячними променями.

Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище, перш за все, впливає на здоров'ї населення, погіршується якість продуктів сільського господарства, відбувається вплив на клімат окремих регіонів і стан озонового шару Землі, загибель флори і фауни.

Матеріальні збитки від атмосферного забруднення дуже значні. Встановлено, що загальні втрати, зумовлені забрудненнями атмосферного повітря, вираховуються в мільйонах американських доларів на рік.

Ось чому питання контролю і боротьби з атмосферними забрудненнями набули вже глобального характеру.

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові -, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.

Звертається увага на те, що основними и найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями атмосфери є економічні. Велике значення має виховна и просвітницька робота. Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненнями атмосфери. Так, для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.

Важливо розглянути сутність поняття контроль якості атмосферного повітря. Якість атмосферного повітря — це сукупність його властивостей, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ. Якість атмосферного повітря може вважатися задовільним, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГПК).

Основним критерієм установлення нормативів ГПК для оцінки якості атмосферного повітря є вплив забруднюючих домішок, що утримуються в повітрі, на організм людини. За чистотою повітря та його змінами постійно стежать органи санітарного контролю санітарно-епідеміологічної служ­би Міністерства охорони здоров’я України.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке забруднення атмосферного повітря?

2. Як впливає забруднення атмосфери на здоров’я людей та стан довкілля?

3. Що таке гранично припустима концентрація?

4. Які методи захисту повітряного середовища існують?

5. В чому полягає екологізація виробництв?

6. Що таке санітарно-захисна зона?

7. Від чого залежить ширина санітарно-захисної зони?

8. Яким чином здійснюється контроль якості атмосферного повітря?

9. Для чого використовують комплексний показник – індекс забруднення атмосфери?

10. Які органи стежать за чистотою атмосферного повітря?

Форми контролю:

Експрес-контроль, тестування, перевірка виконання письмових завдань.

Тести:

1. Які дощі називаються «кислими»?

А) з рН < 5,8;

Б) з рН 7,8 – 8,2;

В) з рН 3,2 – 2,8;

Г) в яких міститься азотна кислота.

2. Яка концентрація забруднюючої речовини в довкіллі вважається граничною допустимою (ГДК)?

А) за якої настає смерть людини;

Б) за якої починається деградація екосистеми;

В) дозволена екологічним стандартом;

Г) максимальна концентрація забруднюючої речовини в природному середовищі, яка не шкодить здоров’ю людини.

3. Максимальна разова гранично допустима концентрація шкідливої речовини – це такий вміст шкідливої речовини в одиниці обсягу або маси середовища, при якому рефлекторні реакції у людини внаслідок дії шкідливої речовини виникають на протязі:

А) 10 хвилин;

Б) 20 хвилин;

В) 30 хвилин;

Г) 40 хвилин.

4. Утворює шкідливу для людини кислоту при попаданні в його організм такі гази:

А) окис азоту;

Б) окис вуглецю;

В) сірчаний ангідрид;

Г) водень.

5. Які полютанти викликають захворювання очей:

А) діоксин;

Б) чадний газ;

В) озон;

Г) вуглекислий газ.

6. Вказати методи захисту повітряного середовища:

А) статистичні;

Б) архітектурно-планувальні;

В) моніторинг;

Г) організація санітарно-захисних зон.

7. Які породи дерев використовують для санітарно-захисних зон?

А) тополя;

Б) верба;

В) сосна;

Г) каштан.

8. Концентрація якого газу в атмосфері спричиняє парниковий ефект?

А) окис азоту;

Б) чадний газ;

В) вуглекислий газ;

Г) озон.

9. Щоб визначити стан забруднення повітря декількома речовинами, що діють одночасно, використовують:

А) гранично допустиму концентрацію;

Б) екологічну експертизу;

В) гранично допустимі викиди;

Г) індекс забруднення.

10. Ширина санітарно-захисних зон становить:

А) 1 – 50 метрів;

Б) 50 – 100 метрів;

В) 50 – 1000 метрів;

Г) 2000 – 3000 метрів.