70. Правова характеристика господарського договору про охорону об’єктів.

Загальна характеристика договору про охорону об'єктів.

За договором про охорону об'єктів охоронець зобов'язується забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей замовника і здійснювати пропускний режим на об'єктах, а замовник зобов'язується створити необхідні умови для несення служби охороною і провадити оплату за послуги відповідно до встановленого тарифу.

Оскільки це цивільно-правовий договір, на нього поширюються положення ЦК України та нормативних актів, що встановлюють загальні положення про такі договори.

Предметом договору про охорону об'єктів є організація і забезпечення охорони матеріальних цінностей замовника від розкрадання, а також здійснення на об'єктах пропускного режиму.

Об'єктами охорони можуть бути будинки, приміщення (заклади освіти, охорони здоров'я, офіси), територія, де знаходяться товарно-матеріальні цінності (універсальні магазини, бази, склади, м'ясокомбінати, банки тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 затверджений Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при МВС України за договорами. До таких об'єктів належать:

- будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої влади (крім центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби);

- Укртелерадіокомпанія, телевізійні центри, будинки радіомовлення та звукозапису;

- державні архіви та їх сховища;

- державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення;

- Українська фондова біржа та її філії;

Охорона укладає договір за умови реальної можливості забезпечити безпеку об'єкта. Тому після звернення замовника з пропозицією укласти договір створюється комісія за участю представників замовника і охорони, яка проводить обстеження об'єкта з метою узгодження виду охорони, визначення кількості постів, необхідності обладнання об'єкта засобами охоронної сигналізації та пожежогасіння, технічного укріплення виходячи із розмірів території, на якій розташовано об'єкт, особливостей виробничої діяльності, ступеня важливості, режиму роботи та інших обставин, які стосуються умов забезпечення збереженості матеріальних цінностей.

Результати такого обстеження оформлюються актом, в якому охорона зазначає недоліки стосовно технічного укріплення об'єкта і пропозиції та рекомендації щодо їх усунення. Правове значення акта обстеження об'єкта полягає в такому: невиконання замовником у строк робіт, передбачених в акті, може бути підставою для звільнення охорони від відповідальності за розкрадання майна, яке перебуває на об'єкті, якщо цьому сприяло несвоєчасне проведення замовником робіт щодо технічного зміцнення об'єкта охорони.

Після розгляду акта замовник укладає договір на монтаж засобів охоронно-пожежної сигналізації.

Об'єкти, які передаються під охорону, мають відповідати таким вимогам:

1) територія по периметру об'єктів (наприклад підприємств, виробничих цехів, складів, баз, будівельних майданчиків) і підступи до них, а також інші приміщення, що охороняються, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб вони були доступні спостереженню охоронця;

2) стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і двері приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, мають бути в полагодженому стані;

3) на вікнах приміщень нижніх поверхів мають бути встановлені металеві грати або віконниці із замками;

4) об'єкт повинен бути обладнаний засобами охорони (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної сигналізації, освітлення, огорожі, замки, засуви, турнікети, механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати особистого огляду працівників і службовців та зберігання їх особистих речей тощо);

5) на об'єкті повинен бути забезпечений вільний доступ охорони до встановлених приладів охоронно-пожежної сигналізації тощо.

Одночасно з укладенням договору складаються план (схема) об'єкта і дислокація, де вказується перелік об'єктів, що підлягають охороні, час і вид охорони, розрахунки вартості по кожному виду охорони і поста, витрат на утримання бюро перепусток і службових собак, обслуговування сигналізації тощо.

Пропускний і внутрішньо-об'єктний режим встановлює, як правило, замовник, а безпосередньо здійснює його - охорона.

Розмір оплати за охоронні послуги визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору і залежить від категорії об'єкта (наприклад склад будівельних матеріалів чи пункт обміну валюти, навчальний заклад чи ювелірний магазин), характеру охорони, часу договору.

У разі зміни норм витрат охоронця, в тому числі проведення державою індексації доходів населення, інших заходів, що спричинюють зростання витрат на забезпечення охорони, сума оплати може збільшуватися на підставі наданого охоронцем розрахунку без переоформлення договору.

Договір на охорону об'єкта укладається на строк, погоджений сторонами. Якщо договір укладено строком на один рік і за місяць до його закінчення жодна із сторін не вимагає його припинення, договір пролонгується на тих же умовах на той же строк.

Договір може бути розірвано достроково з ініціативи зацікавленої сторони. Підставами розірвання може бути: неналежне виконання працівниками охоронної служби своїх обов'язків, відсутність на посту, порушення пропускного режиму, розкрадання матеріальних цінностей з об'єкта тощо. Охорона має право достроково розірвати договір, якщо Замовник не сплачує за надані послуги, не обладнав місця знаходження працівників охорони (грибок, місце для приймання їжі, утримання сторожових собак тощо), не забезпечив представників охорони засобами зв'язку, не усунув недоліки в укріпленні об'єкта, зазначені в акті обстеження, тощо.

Сторони за договором про охорону об'єктів звичайно мають певні права та обов'язки. Окремі права і обов'язки охорони є досить своєрідними й зумовлені тим, що охоронець як спеціаліст у сфері надання охоронних послуг має право надавати замовнику вказівки, що стосуються режиму охорони, технічних засобів, заходів стосовно укріпленості об'єкта, який охороняється. У свою чергу, замовник також наділений певними виключними правами: саме він визначає пропускний режим на об'єкт, коло осіб, які мають право його відвідувати, порядок їх входу і виходу, аналогічно, порядок ввезення і вивезення матеріально-технічних цінностей та іншого майна.

Охоронець зобов'язаний:

1) забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів замовника і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється;

2) здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію;

3) після закінчення робочого дня пересвідчуватися в тому, що всі відвідувачі, пропущені через контрольно-пропускний пункт, залишили територію охоронюваного об'єкта;

4) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охоронної сигналізації та усувати її несправності за заявкою замовника в технічно можливий строк тощо.

На охоронця за договором можуть бути покладені й інші обов'язки, як-то:

- включати сигналізацію на об'єкті;

- охороняти спеціальні товари, продукцію чи готівку при перевезеннях;

- виставляти додаткові пости при надходженні на об'єкт великих партій матеріальних цінностей, появі нових місць їх зберігання, при порушенні цілісності огорожі тощо.

Відповідні обов'язки покладеш і на замовника:

1) зберігати грошові кошти, вироби з дорогоцінного каменю і дорогоцінного металу в сейфах, пригвинчених до підлоги;

2) перевіряти перед здаванням об'єкта під охорону, щоб у приміщеннях, які охороняються, у неробочий час не залишалися сторонні особи;

3) замикати замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень (складів, баз, виробничих цехів, магазинів, ательє, павільйонів тощо); пломбувати (опечатувати) за наявності тамбура внутрішні двері; замикати зовнішні навісні замки, крім внутрішніх засувів, і опломбовувати (опечатувати) двері запасних виходів і т. ін.;

4) вмикати на об'єкті охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня та пересвідчуватися, що об'єкт прийнятий під охорону;

5) у разі несправності охоронної сигналізації негайно повідомляти про це охоронця і не залишати об'єкт до усунення несправності або передачі об'єкта під охорону в установленому порядку;

6) не розголошувати особливості організації охорони;

7) не допускати сторонніх осіб до сигналізації;

8) при охороні торговельних приміщень повідомляти про розміщення товарів підвищеного криміногенного інтересу;

9) своєчасно сплачувати за послуги охорони;

10) надавати охороні безоплатно (з урахуванням специфіки об'єкта, який охороняється) службові та підсобні приміщення з відповідним устаткуванням, інвентарем, засобами зв'язку, безоплатно надавати комунальні послуги (водозабезпечення, освітлення, опалення, прибирання) або забезпечити місцями для обігрівання і укриття на випадок негоди;

11) повідомляти про проведення капітального ремонту об'єкта, зміну режиму, профілю роботи на ньому, появу чи зміну місць зберігання цінностей, а також проведення заходів, внаслідок яких може виявитися необхідною зміна характеру охорони, тощо.

Відповідальність сторін за договором про охорону об'єктів.

Охоронець несе майнову відповідальність за збитки, заподіяні:

- розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкта під охороною, здійсненим внаслідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об'єкті порядку вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей;

- знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охоронцем своїх обов'язків;

- пожежами або внаслідок інших причин з вини охорони.

До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, що понесені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, тобто охорона відшкодовує лише прямі збитки, а не отримані замовником доходи відшкодуванню не підлягають.

Розмір збитків визначається при безпосередній участі охоронця шляхом порівняння вартості залишків матеріальних цінностей з бухгалтерськими документами. Охорона зобов'язана брати участь у визначенні розміру заподіяних збитків. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведено негайно після прибуття представників сторін на об'єкт, що охороняється.

У разі встановлення осіб, винних у розкраданні чи пошкодженні майна, збитки стягуються з них охоронцем у порядку регресу.

На охорону також може бути покладена відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасне усунення несправності охоронної сигналізації, за безпідставну відмову від участі у визначенні розміру збитків, заподіяних розкраданням товарно-матеріальних цінностей, тощо.

Охоронець звільняється від відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок розкрадання чи знищення майна, якщо він доведе відсутність своєї вини, а також у разі якщо:

1) грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися на об'єкті понад встановлений ліміт;

2) грошові кошти, вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги;

3) збитки завдані зловмисником усередині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його закриття і залишив його в період, коли воно не охоронялось;

4) майно викрадено з вітрин магазинів, ательє за відсутності огорожі, пломб та опису цих товарів і виробів;

5) замовник не виконав вимог щодо технічного зміцнення об'єкта, зазначених у двосторонньому акті обстеження, і саме це стало умовою здійснення крадіжки;

6) викрадено особисте майно працівників замовника;

7) якщо розкрадання допущене у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію, не здав об'єкт під охорону або не повідомив охоронця про несправності сигналізації, що позбавило охорону можливості своєчасно усунути її недоліки;

8) приміщення, з якого сталася крадіжка, не внесено до дислокації об'єктів, які підлягають охороні;

9) збитки, завдані стихійним лихом, масовими заворушеннями тощо.

Залежно від суб'єктного складу договору про охорону об'єктів у ньому можуть бути зазначені й інші обставини, які звільнятимуть охоронця від відповідальності. Серед таких обставин може бути зазначено доведену причетність працівників замовника до крадіжки, грабежу чи розбою (наприклад, касир повідомив зловмисників про дні, коли на об'єкті зберігається найбільша сума готівки, про порядок і умови охорони); визначення розміру збитків в односторонньому порядку замовником; проведення на об'єкті спеціальних заходів органами внутрішніх справ, внаслідок чого охоронець не може належним чином виконувати свої обов'язки, тощо.

Відповідальність за договором несе і замовник, який зобов'язаний відшкодувати охоронцю витрати, пов'язані з пере закриттям об'єкта після спрацювання сигналізації з його вини; вартість пошкоджених з його вини приладів охоронної сигналізації тощо.