37. Форвардний контракт.

Форвардна угода — це угода між двома сторонами про майбутню поставку предмета контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов'язкова до виконання для обох сторін угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж визначеної кількості певного фінансового чи матеріального активу. Один із учасників угоди зобов'язується здійснити поставку, а інший — її прийняти.

Предметом контракту (базовим активом) можуть виступати акції, облігації, валюта, товари та ін. Формальне визначення форвардного контракту дуже подібне до визначення ф'ючерсу. Відмінність полягає в тому, що форвард укладається поза біржею.

В умовах форвардного контракту можуть передбачатись штрафні санкції за його невиконання. Контрагент може вибрати сплату штрафу при певній ситуації на ринку, тому теоретично не існує гарантій виконання форвардного контракту.

Форварди укладаються, як правило, з метою реальної поставки (купівлі чи продажу) відповідного активу для страхування від можливих несприятливих цінових змін на даний актив. Механізм страхування форвардними контрактами суттєво відрізняється від механізму страхування ф'ючерсами

Зарубіжні експерти [12,с.4-5] дають наступне визначення форвардного контракту. Це угода про покупку або продаж цінного паперу у визначену дату в майбутньому по встановленій ціні. Кожний контракт складається індивідуально. Ризик невиконання контракту поділяють між собою обидві сторони. Контракт майже неможливо "закрити" до закінчення його терміна. За контрактом передбачається купівля (продаж) цінного паперу в майбутньому, в термін переважно до року. Основні користувачі – ті, хто зацікавлений у встановленні довгострокових зв'язків, а також торгові партнери, що здійснюють багаторічне співробітництво і довіряють один одному.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” дає таке визначення форвардного контракту: двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Угода з відстрочененим придбанням цінних паперів (передачею) оформлюється як договір купівлі-продажу. Продавець бере зобов’язання здійснити передачу цінних паперів у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов’язання прийняти цінні папери та здійснити оплату за цінами контракту, у випадку якщо відсутній повний розрахунок чи передоплата при укладанні угоди.

Особливість угоди з відстроченим придбанням цінних паперів полягає в різниці у часі укладання угоди та передачі цінни паперів покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладання угоди та передачі цінних паперів встановлюється кожною біржею залежно від їх виду. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.

Об’єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товари, цінні папери.

Як свідчить досвід, за мірою становлення ринкових відносин обсяги форвардних угод зростають і, як правило, домінують на фондовому ринку.

Однак, при укладанні угоди з відстроченою  передачею, існує ціновий ризик, оскільки ціна на цінні папери з передачею у майбутньому може змінитися, що спричинить фінансові втрати одного з контрагентів.

У ринкових умовах, у разі виникнення такої ситуації, втрати від зміни у ціні є однаковими як для продавця, так і для покупця. Однак, в умовах формування ринкових відносин, які супроводжуються високим рівнем інфляції, фінансові втрати від зміни у цінах завжди має продавець. У цьому зв’язку товарні біржі передбачають у Правилах біржової торгівлі систему заходів по страхуванню від цінового ризику, які будуть розглянуті  далі.

При форвардних угодах існує також і ризик непередачі цінних паперів в обумовлені строки. Такі ситуації можуть виникати у двох випадках.

По-перше, це пов’язано із специфікою випуску цінних паперів. Випуск та передача цінних паперів можуть бути менших обсягів, інших параметрів або взагалі не здійснюватися, оскільки цінні папери можуть бути не випущені.

По-друге, коли при укладанні форвардної угоди продавець початково не передбачає здійснювати передачу цінних паперів. Мета такої угоди полягає у прагненні продавця одержати авансування, яке використовується як безкоштовний кредит з боку покупця. В умовах інфляційних процесів такі фінансові ризики для покупця можуть бути суттєвими.