4 Опис технологічного процесу

4.1 Абсорбція оксидів азоту

Не абсорбовані хвостові гази після абсорбційної колони з об'ємною часткою оксидів азоту не більше ніж 0,11% (в період з 1.04 до 1.10 - не більше ніж 0,15%) і об'ємною часткою кисню не більше ніж 3,5% надходять в міжтрубний простір підігрівача хвостових газів першого ступеня поз.6, де за рахунок теплоти нітрозних газів підігріваються до температури 350⁰С - 400 ⁰С.

Схемою передбачено відведення в дренажний бак поз.19 азотної кислоти, яка накопичується в трубному та міжтрубному просторі підігрівачів хвостових газів першого ступеня поз.6.

4.2 Селективне очищення хвостових газів від залишкових оксидів азоту

Після підігрівача хвостових газів першого ступеня поз.6 хвостові гази надходять в трубки підігрівача хвостових газів другого ступеня поз.1. В підігрівачі хвостових газів другого ступеня поз.1 за рахунок охолодження нітрозних газів хвостові гази підігріваються до температури 220⁰С - 290⁰С і направляються в реактор селективного очищення поз.10.

В реакторі поз.10 на алюмопаладієвому каталізаторі АПК-2 відбувається відновлення оксидів азоту за реакціями:

O₂ + СН₄ = СО₂ + 2Н₂О + Q;

4NO₂ + СН₄ = 4NO + СO₂ + 2Н₂O+Q;

4NО + СН₄ = 2N₂ + СO₂ + 2Н₂O + Q;

Природий газ подається безпосередньо в трубопровід хвостових газів перед реактором поз.10 по трубопроводу, який змонтований після відсікачів поз. Бл.101-6 на лінії подачі аміаку в змішувач поз.2 . Така конструкція забезпечує автоматичне припинення подачі аміаку в реактор селективного очищення у разі зупинки технологічної частини агрегату або повністю агрегату виробництва азотної кислоти. Схемою передбачено автоматичне регулювання об’ємної витрати газоподібного аміаку (контур поз. FIRASH-101). Процес очищення проходить за температури 225⁰С - 300⁰С.

Схемою автоматизації вузла селективного очищення передбачено регулювання витрати газоподібного аміаку в реактор селективного очищення поз.10 (контур поз. FIRС-201).

4.3 Рекуперація енергії тиску і теплоти очищених хвостових газів

Очищені хвостові гази після реактора селективного очищення поз.10 проходять між зовнішнім і внутрішнім корпусами універсальної камери згоряння турбіни поз. Ів, змішуються з паливними газами, які виходять з камери згоряння турбіни, і з температурою не вище ніж 700 ⁰С надходять в газову турбіну.

Для підтримання необхідної температури перед турбіною та її регулювання в камеру згоряння турбіни подається природний газ та повітря в співвідношенні 1 : 10 – 1 : 12. Через камеру згоряння турбіни скидається і повітря, що не використовується в технологічній частині агрегату, а під час пуску – основна частина повітря.

Відпрацьовані в турбіні гази з температурою не вище ніж 410 ⁰С надходять в котел-утилізатор хвостових газів КУГ-66 або Г-400 ПЕ поз.V . Котел-утилізатор включає в себе: випарник (барабан) - одноходовий теплообмінник, пароперегрівач трубчастого типу, стальний економайзер на лінії подачі живильної води в котел. В котлі виробляється пара під тиском не вище ніж 1,5 МПа (15,0 кгс/см²) і з температурою 195⁰С - 250 ⁰С за рахунок теплоти хвостових газів.

Для живлення котлів-утилізаторів КУГ-66 або Г-400 ПЕ використовується нагріта до температури 102⁰С - 104 ⁰С деаерована хімочищена вода.

Хвостові гази після котлів-утилізаторів хвостових газів КУГ-66 або Г-400ПЕ проходять через економайзер і викидаються в атмосферу через викидні труби висотою 150м. Дозволяється тимчасова робота котлів КУГ-66, Г-400ПЕ, Г-420БПЕ без економайзерів та пароперегрівачів в межах встановлених норм технологічного режиму по парі та газу.

Схемою автоматизації вузла рекуперації енергії тиску і теплоти очищених хвостових газів передбачено регулювання рівня води в барабані котла-утилізатора хвостових газів поз. V (контур поз. LIRCALH-130 ).

Відхилення від норм технологічного режиму сигналізуються відповідними світловими та звуковими сигналами на щиті керування агрегатом.