Міністерство освіти та науки України

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-

педагогічної роботи

____________ М.А. Рехтета

«_____» _____________ 20____р.

ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для проходження виробничої практики студентами ІІІ курсу

денної форми навчання

Галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

Спеціальності 6.030601 “Менеджмент”

«ПОГОДЖЕНО»

Декан факультету економіки

МНУ імені В.О. Сухомлинського

________________ д.е.н. Кіщак І.Т.

«____» _______________ 20___р.

Миколаїв 2012р.

Програма практики «Виробнича практика» для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальності 7.03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

Розробник: к.е.н. Подрядов Д.С.

Керівник: к.е.н. Подрядов Д.С.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри економіки та менеджменту

Протокол № від «_____» _________________ 2012 року

Зав. кафедри ___________________ І.Т. Кіщак

«____» _______________ 20____ р.

ЗМІСТ

1. Загальні положення.

2. Мета, цілі та завдання виробничої практики.

3. Організація та керівництво практикою.

3.1. Бази практик.

3.2. Організація та керівництво практикою.

4. Зміст виробничої практики.

5. Індивідуальні завдання.

6. Навчальні заняття і екскурсії.

7. Рекомендована література.

8. Методичні рекомендації.

9. Форми і методи контролю.

10. Вимоги до звіту.

11. Підтвердження підсумків практики.

12. Критерії оцінювання результатів практики згідно вимог кредитно-трансферної системи.

1. Загальні положення

Перебудова економічної системи в Україні висуває задачу підготовки фахівця, що має визначений запас теоретичних знань, умінь і практичних навичок, які є передумовою формування спеціаліста відповідного вимогам сучасного ринкового механізму господарських відносин.

Вирішення завдань підготовки висококваліфікованих фахівців вимагає закріплення набутих у вищому навчальному закладі теоретичних знань практичними навичками роботи на підприємстві. З цією метою студенти ІІІ курсу проходять виробничо-технологічну практику.

Виробнича практика студентів є складовою і невід'ємною частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на виробничих підприємствах і організаціях усіх форм власності та видів діяльності. Тому для її організації і проведення повинні бути створені умови, що забезпечують не тільки закріплення отриманих студентами теоретичних знань за спеціальними дисциплінами, а й набуття ними практичних навичок і уміння працювати за спеціальністю на основі глибокого вивчення досвіду організації виробничих, постачальницьких, збутових, управлінських процесів і обслуговування клієнтів, укладання різних угод і контрактів, використання обчислювальної техніки.

Практика – це самостійна робота студентів безпосередньо на робочих місцях, виконання ними конкретних службових обов'язків.

Організація практичної підготовки студентів регламентується:

• “Положенням про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України”, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 93 від 8.04.93 р.;

• “Положенням про проведення практики зі спеціальності 6.030601 “Менеджент”, МНУ ім.. В.О. Сухомлинського, 2010р.;

• “Наскрізною програмою проведення практики студентів зі спеціальності 6.030601 “Менеджент”, МНУ ім.. В.О. Сухомлинського, 2010р.;

• навчальними планами університету;

• особливостями базових підприємств і організацій з практики.

Згідно з навчальним планом МНУ ім. В.О. Сухомлинського термін виробничо-економічної практики студентів зі спеціальності “Менеджмент ” для студентів IІІ курсу дорівнює 216 годин ( 4 тижні) і 72 години – самостійна робота.

2. Мета, цілі та завдання виробничої практики

Виробничо-економічна практика є першою самостійною роботою студентів по освоєнню своєї спеціальності і має на меті вивчення технології й організації реального виробництва, придбання навичок практичної самостійної роботи в цехах, відділах і ін. підрозділах підприємства. Основне призначення практики полягає в розширенні, поглибленні і закріпленні теоретичного матеріалу, вивченого протягом навчання в університеті по системах технологій, економіці, організації, плануванню, менеджменту, маркетингу, ціноутворенню й іншим дисциплінам.

Практика повинна дати студентам загальні уявлення про виробничі процеси, застосовуване устаткування, системи нормування й оплати праці, економічні розрахунки витрат, складання кошторису витрат, обґрунтування цін на продукцію підприємства, основні бухгалтерські документи і їхнє заповнення, способи розрахунку з постачальниками, споживачами, організацію обліку і звітності, контролю якості виконуваних робіт тощо.

Метою виробничо-економічної практики є

• формування у студентів професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах;

• поглиблення та закріплення теоретичних знань; опанування студентами сучасних прийомів, методів та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії;

• виховання у студентів потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності;

• збір необхідних матеріалів, їх обробка, аналіз і систематизація для написання звіту з виробничої практики.

Головним завданням, яке стоїть перед виробничо-економічною практикою є опанування студентом системи умінь і набуття навичок щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати студент вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність в організаціях. Також до завдань виробничо-економічної практики відноситься:

• підбір нормативно-правових, інформаційних, звітних і статистичних матеріалів, їх систематизація та аналіз;

• вивчення основних видів документів і їх застосування у зовнішньоекономічній діяльності;

• прогнозування основних показників і перспектив розвитку бази практики у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• здійсненні аналізу зовнішньоекономічної і маркетингової діяльності підприємства (організації, фірми), аналізу імпортно-експортних операцій, взаємовідносин між партнерами, споживачами, посередниками, контрагентами, постачальниками;

• ознайомлення з організаційно-виробничою структурою підприємства, їх функціями і взаємовідносинами;

• вивчення і засвоєння форм складання контрактів і угод, які застосовуються на підприємствах з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності, ознайомлення з обчислювальною та організаційною технікою, яка використовується фірмами;

• підготовка кожним студентом аналітичного звіту на основі програми практики, в якому необхідно виділити основні результати діяльності виробничого підприємства, дати їм оцінку, визначити вплив вирішальних чинників, узагальнити резерви та підготувати рекомендації.

У результаті проходження виробничої практики студенти повинні знати:

• технологічну, організаційну та виробничу структуру і штат організацій, установ, фірм і відділів підприємств, де проходять практику;

• законодавчі та нормативні документи, що регламентують їх діяльність;

• цілі, завдання підрозділів, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю;

• принципи діяльності та функції відповідних управлінь, відділів, організацій, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, взаємозв'язки з іншими ринковими структурами, порядок і методику складання перспективних і поточних планів (виробничих, маркетингових, стратегічних);

• організацію маркетингової діяльності і основні напрямки її вдосконалення;

• механізм проведення зовнішньоекономічних операцій, розрахунків, порядок проведення інвестиційних і валютних операцій;

• методику здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності;

• методи проведення техніко-економічного аналізу діяльності підприємства, використання економіко-математичних методів і ЕОМ для вирішення завдань з організації і планування виробництва.

Студенти повинні вміти:

• організувати і систематизувати збір, аналіз первинних, вторинних, аналітичних даних, документів і спорідненої інформації для оцінки як загальної, так і зовнішньоекономічної діяльності підприємства (фірми);

• користуватися плановою, звітною та іншою документацією, що є на підприємстві;

• глибоко і всебічно аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємства (організації);

• складати економічні звіти, акти, довідковий матеріал;

• укладати зовнішньоторгові угоди і контракти;

• здійснювати операції з експорту та імпорту;

• проводити аналіз використання валютних коштів підприємства;

• здійснювати заходи з транспортного забезпечення і страхування зовнішньоекономічних операцій;

• досліджувати і критично оцінювати існуючі методи і форми розрахунків та платежів, здійснення зовнішньоторгової і маркетингової політики;

• самостійно виконувати розрахунки, пов'язані з плануванням виробничої програми, формуванням маркетингового плану;

• аналізувати і давати оцінку маркетинговій діяльності, а саме асортиментній, ціновій, збутовій і стимулюючій політиці;

• провести сегментацію ринку, виділяти споживачів, клієнтів за визначеними критеріями;

• визначити стан конкуренції і кон’юнктури ринку;

• шукати шляхи і обгрунтувати рекомендації для подальшого вдосконалення діяльності підприємства;

• досконало володіти обчислювальною технікою, яка використовується у роботі сучасних підприємств, організацій та фірм.