47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.

Соціально-змістовні:1) закріплення в конституційному та інших законах основних прав людини; 2)  панування у суспільному і державному житті законів, які виражають волю більшості або всього населення країни; 3)  врегулювання відносин між особою і державою на основі загальнодозволе'нного підходу, принципу «особі дозволено чинити все, що прямо не заборонено законом»; 4)  взаємовідповідальність особи і держави; 5)  притаманність усім громадянам високої культури права, Формальні: 1) чіткий розподіл функціональних повноважень держави між певними спеціалізованими системами її органів — законодавчих, виконавчих, судових 2)  юридична захищеність особи; 3) високозначуще становище у суспільному і державному житті судових органів як, у певному розумінні, вирішальної, найбільш надійної юридичної гарантії прав людини; 4) неухильне і повсюдне виконання законів і підзаконних нормативних актів усіма учасниками суспільного життя, насамперед державними та громадськими органами.

48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.

Характеризуючи взаємовідносини між громадянським суспільством і державою, слід підкреслити, що суспільство повинне мати пріоритет над державою.

Згідно з сучасним поняттям, поряд з державою повинно існувати громадянське суспільство, але так, щоб ці дві сили перебували в діалектичному взаємозв’язку.

Зв’язок громадянського суспільства й держави проявляється й через права і свободи особи. З одного боку, конституційне проголошення і закріплення прав і свобод особи є політико-правовою основою розмежування громадянського суспільства й держави.

Основним показником дієвості громадянського суспільства є гарантоване ним забезпечення прав і свобод людини, які визнані як загальнолюдська цінність

49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.

Роль держави в забезпеченні права:

1) держава забезпечує саме буття, існування права: а) завдяки державі формується право;б) держава надає праву юридичні форми через юридичний прецедент, нормативний акт, правовий звичай;в) держава визначає юридичну потребу в регулюванні тих чи інших суспільних відносин;г) санкціонує уже сформовані ; д) держава сприяє розвитку права;е) забезпечує реалізацію права;є) держава забезпечує охорону права 2. В діяльності держави: а) право закріплює основи конституційного ладу: форму правління держави, державний устрій, засоби здійснення державного режиму; б) право оформлює, закріплює структуру державних органів, їх повноваження, характер зв’язків, компетенцію; в) право є засобом здійснення держ.політики, воно вводить її у законні межі, рамки; г) право визначає межі втручання держ. особисте життя та життя гром. с-ва;д) право встановлює (закріплює) правові та інші методи державного керівництва, контролю, форми та межі державного примусу.

Таким чином, право «пов’язує» державу, обмежує її діяльність в інтересах особистості і громадянського суспільства, завдяки чому в державах соціально-демократичної орієнтації реалізовується принцип верховенства права (вчення про правову державу).