64. Гени головного комплексу гістосумісності

   Головний комплекс гістосумісності (ГКГ) - це система генів, яка контролює синтез антигенів, що визначають несумісність тканин при пересадках та індукують реакції відторгнення трансплан тантів. Проте, ці антигени виконують в організмі і інші біологічно важливі функції. Вони є маркерами диференціації Т-лімфоцитів і містяться на клітинах-мішенях цитотоксичних Т-лімфоцитів, розміщуючись на В-клітинах і макрофагах, обумовлюють їх взаємодію з Т-хелперами. Продукти ГКГ виконують функцію резервної генетичної інформації для відтворення різноманіття, утворення С3-конвертаз, беруть участь у різноманітних імунологічних процесах.     Поверхневі структури цитомембран клітин, які індукують реакції відторгнення трансплантанта, отримали назву антигенів гістосумісності, а гени, які їх кодують - генів гістосумісності - Н-генів (histocompatibility).     Ці гени є сильними і кодують антигени, що викликають гострі реакції відторгнення.     Головний комплекс гістосумісності - досить різноманітна і складна система, сформована з великої кількості генів і розміщується в невеликому сегменті на шостій парі хромосом та складається з багатьох локусів. 

Розрізняють три основні класи генів комплексу гістосумісності (ГКГ). У межах кожного класу функціонують певні гени, продуктами яких є різноманітні лейкоцитарні антигени -білки тощо. 

1. Гени 1-го класу кодують трансмембранний поліпептид, пов'язаний з бета2-мікроглобуліном на поверхні клітини. Антигени цього класу знаходяться на поверхні усіх клітин людини, за винятком клітин ворсинчастого трофобласта і позначаються як HLA A, B, C.

2. Гени 2-го класу кодують трансмембранний гетеродимер. Антигени цього класу асоційовані з В-лімфоцитами і макрофагами. Поява їх на ендотеліальних і епітеліальних клітинах може індукуватися гамма-інтерфероном.

3. Гени 3-го класу кодують компоненти комплементу, що беруть участь в утворенні С3-конвертаз   

 Молекули - продукти ГКГ І класу - це трансмембранні пептиди, що складаються з важкого поліпептидного ланцюга, який ковалентно зв'язаний з легкими b₂ - мікроглобуліном. Велика частина важкого ланцюга утворює три домени (a₁, a₂, a₃), що виступають над поверхнею клітини. Молекули ГКГ ІІ класу - це трансмембранні гетеродимери, які складаються з двох поліпептидних ланцюгів a і b і формують два домени.     Антигени першого класу розміщені практично на всіх клітинах організму. Антигени другого класу розміщені на В-лімфоцитах, макрофагах, входять до складу рецепторів Т-хелперів, беруть участь в імунній відповіді, клітинному розпізнаванні і взаємодії клітин імунної системи.     Існує багато алелів кожного з локусів: HLA-AI...A23, HLB-BI...B31, HLA-Cw1...Cwв і т.ін. Гени локусів А, В, С, Е, G, F кодують антигени,які визначаються у серологічних реакціях, а гени локусів D кодують антигени, які визначаються як в серологічних реакціях, так і в реакціях клітинного імунітету.     Гени третього класу кодують компоненти комплементу і білки теплового шоку. Останні виконують захисну роль при клітинному стресі (підвищення температури, зміна РН, осмотичного тиску тощо).     Таким чином, ГКГ є основною генетичною системою, що обумовлює функціювання імунної системи і, в першу чергу, Т-системи імунітету. ГКГ кодує здатність розпізнавати "своє" і "чуже", здатність синтезувати антитіла, відторгати чужерідні клітини. Він визначає схильність до захворювань людей похилого віку (злоякісні пухлини, діабет, амілоїдоз, серцево-судинні захворювання). Всі ці хвороби постійно супроводжуються недостатністю Т-системи імунітету.