58. Головний комплекс гістосумісності

Головний комплекс гістосумісності - це група генів і кодованих ними антигенів клітинної поверхні, які відіграють найважливішу роль в розпізнаванні чужорідного і розвитку імунної відповіді. Головний комплекс гістосумісності людини отримав назву HLA. HLA був відкритий в 1952 р. при вивченні антигенів лейкоцитів. Антигени HLA представляють собою глікопротеїди, що знаходяться на поверхні клітин і кодуються групою тісно зчеплених генів 6-ї хромосоми. Антигени HLA відіграють найважливішу роль у регуляції імунної відповіді на чужорідні антигени і самі є сильними антигенами. Антигени HLA поділяються на антигени класу I і антигени класу II. Антигени HLA класу I необхідні для розпізнавання трансформованих клітин цитотоксичними Т-лімфоцитами. Найважливіша функція антигенів HLA класу II - забезпечення взаємодії між Т-лімфоцитами і макрофагами в процесі імунної відповіді. Т-хелпери розпізнають чужорідний антиген лише після його переробки макрофагами, з'єднання з антигенами HLA класу II і появи цього комплексу на поверхні макрофага. Здатність Т-лімфоцитів розпізнавати чужорідні антигени тільки в комплексі з антигенами HLA називають обмеженням по HLA. Визначення антигенів HLA класів I і II має велике значення в клінічної імунології і використовується, наприклад, при підборі пар донор-реципієнт перед трансплантацією органів. Відкриття MHC відбулося при дослідженні питань внутрішньовидової пересадки тканин. Генетичні локуси, відповідальні за відторгнення чужорідних тканин, утворюють в хромосомі область, названу головним комплексом гістосумісності (MHC) (англ. major histocompatibility complex). Потім, спочатку в гіпотетичній, на підставі клітинної феноменології, а потім в експериментально добре документованої формі з використанням методів молекулярної біології було встановлено, що Т-клітинний рецептор розпізнає не власне чужорідний антиген, а його комплекс з молекулами, контрольованими генами головного комплексу гістосумісності. При цьому і молекула MHC і фрагмент антигену контактують з ТКР. MHC кодує два набори високополіморфних клітинних білків, названих молекулами MHC класу I і класу II. Молекули класу I здатні зв'язувати пептиди з 8-9 амінокислотних залишків, молекули класу II - дещо довші. Високий поліморфізм молекул MHC, а також здатність кожної антигенпрезентующими клітини (АПК) експресувати декілька різних молекул MHC забезпечують можливість презентації T-клітинам безлічі самих різних антигенних пептидів. Слід зазначити, що хоча молекули MHC і називаються зазвичай антигенами, вони проявляють антигенность тільки в тому випадку, коли розпізнаються імунною системою не власного, а генетично іншого організму, наприклад, при алотрансплантації органів. Наявність у МНС генів, більшість з яких кодує імунологічно значимі поліпептиди, змушує думати, що цей комплекс еволюційно виник і розвивався спеціально для здійснення імунних форм захисту. Існують ще й молекули MHC класу III, але молекули MHC класу I і молекули MHC класу II є найбільш важливими в імунологічному сенсі.