56. Генетична чужорідність антигенів

Важливою властивістю антигенів є їх генетична чужорідність . Відомо, що кожний індивідум має свій індивідуальний набір генів, а отже свій набір макромолекул - білків-антигенів. Якраз дякуючи цьому і можливе існування індивідума як такого. Імунна система є тим цензором, контролером, який не допускає в організм речовини з іншою генетичною програмою і слідкує за генетичним складом свого внутрішнього середовища. У зв'язку з цим існує таке визначення антигенів - це речовини, які несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації.

Антигенні відмінності існують між видами і між окремими особами всередині виду. Речовина є антигеном для даного виду, якщо вона генетично чужорідна для її лімфоїдної системи. Ступінь чужорідності є важливим фактором імуногенності антигена. Речовини, дуже подібні за своєю хімічною структурою до власних речовин організму, є слабими антигенами. Речовини, які виконують у різних організмів одну й ту ж функцію, також погані антигени (гемоглобін, інсулін та ін.). У той же час у власному організмі є речовини і тканини, які в період ембріонального розвитку не контактували з лімфоїдною тканиною, а тому лімфоїдна система "не знає" про їх існування. І якщо при певних патологічних процесах ці речовини потрапляють у кров, лімфоїдна система реагує на них як на чужорідні (кришталик ока, щитовидна залоза, мозкова тканина, сперматозоїди, казеїн та ін.).

Такі речовини є антигенними для власного організму і називаються аутоантигенами . Крім того різноманітні процеси в організмі можуть призводити до часткових змін молекул власного організму (віруси, отрути, хімічні речовини, іонізуюча радіація, температурний фактор), і вони також стають антигенами.

57. Анафілактичний шок

Анафілактичний шок (анафілаксія, анафілактична реакція, системна анафілаксія, АШ) — це системна алергійна реакція негайного типу, що з'являється внаслідок швидкого масивного IgE-опосередкованого виділення медіаторів із тканинних базофілів (лаброцитів) і базофілів периферійної крові в разі повторного контакту організму з антигеном (алергеном).

ПАТОМОРФОЛОГІЯ

1. Набряк верхніх дихальних шляхів (гортані) незапального характеру.

2. Бронхоспазм нижніх дихальних шляхів, що супроводжується посиленням секреції слизу, набряком підслизового прошарку,судинним застоєм й еозинофільною інфільтрацією.

3. Набряк легенів, іноді легенева кровотеча й ателектаз.

4. Посилення судинної проникності з виходом плазми із судинного русла, розширення периферійних судин, ішемія міокарда.

5. Збільшення печінки, селезінки й стовщення стінки кишок.

6. Набряк шкіри (дерми) і розширення судин.

7. У разі відстроченого смертельного наслідку — ішемічні зміни в серці, кишках, нирках тощо. У більшості померлих (70 %) переважали

порушення в органах дихання, у частини (25 %) — у серцево-судинній системі. У 15 % випадків на аутопсії не вдавалося виявити істотних патологічних порушень. Припускають, що в цих випадках смерть наставала внаслідок порушень ритму серця.

Патофізіологічні механізми АШ зумовлені переважно фізіологічними й фармакологічними ефектами швидкого виділення преформованих і знову синтезованих медіаторів у значних кількостях із тканинних базофілів (лаброцитів) і базофілів крові.

Фактори, що індукують механізми активації базофілів обох типів

I. IgE-заяежні (дійсно алергійні) фактори. Зв'язування специфічного алергену з IgE на поверхні лаброцитів і базофілів із наступною передачею активаційного сигналу всередину клітини через рецептор високої афінності до Fc-фрагмента IgE

(FceRI).

II. Незалежні від IgE (псевдоалергійні) фактори.

1. Продукти комплементу — СЗа, С5а.

2. Хемокіни - МСР-1, МІР-1А, RANTES, ІЛ-8.

3. Інтерлейкіни — ІЛ-3, ГМ-КСФ.

4. Лікарські препарати — опіати, цитостатики, аспірин, нестеро'щні

протизапальні, радіоконтрастні речовини, міорелаксанти.

5. Аутоантитіла до IgE.

6. Аутоантитіла д о FCERI.

7. Фізичні фактори.

8. Холод, ультрафіолетове опромінення, фізичне навантаження

Алергени, роль яких у розвитку дійсно алергійного (ІgЕ-залежного) АШ доведено

Повні білкові антигени.

1. Харчові — яйця, коров'яче молоко, горіхи, ракоподібні, молюски, бобові.2. Отрути — бджоли, оси тощо. 3. Вакцини — кору, грипозна, правцева. 4. Гормони — інсулін, кортикотропін, тиреотропін. 5. Антисироватки — коняча, антитимоцитарна, антилімфоцитарний глобулін, проти отрут. 6. Ферменти — стрептокіназа, хемопапаїни. 7. Латекс — хірургічні рукавички, ендотрахеальні трубки. 8. Алергенні екстракти — домашній пил, лупа тварин, пилок трав.

Гаптени.

1. Антибіотики — пеніцилін, цефалоспорини, м'язові релаксанти. 2. Вітаміни — тіамін. 3. Цитостатики — цисплатин, циклофосфамід, цитозину арабінозид. 4. Опіати.

Полісахариди.

• Декстран.2. Залізовмісний декстран. 3. Полігемін.