17.4. Магнітні газоаналізатори
Дія магнітних газоаналізаторів грунтується на вимірюванні параметрів, які визначаються магнітними властивостями газів. Для проведення газового аналізу потрібно, щоб магнітні властивості визначуваного компоненту відрізнялись від магнітних властивостей інших ком- понентів суміші. Магнітні властивості газів визначаються величиною, яка називавається магнітною сприйнятливістю. Магнітна сприйнятливість характе- ризує здатність речовини змінювати свій магнітний момент під дією зовнішнього магнітного поля. Гази, які втягуються в магнітне поле, називають парамагнітними, а гази, які виштовхуються з магнітного поля – діамагнітними. Об’ємна магнітна сприйнятливість газів визначається формулами:
χп
|
(17.5) |
де χп
і χд –
об’ємні сприйнятливості відповідно
парамагнітних і діа-магнітних
газів; Ск – стала Кюрі-Вейса;
– молекулярна маса; Р
і Т – абсолютний тиск і температура;
R – універсальна
газова стала;
– питома магнітна
сприйнятливість діамагнітного газу.
Магнітна
сприйнятливість парамагнітних газів
χп
а діамагніт- них газів χд
.
Переважна більшість газів і парів є
діамагнітними. Парамагнітні властивості
мають лише кисень і оксиди азоту. Відносні
значення питомої магнітної сприйнятливості
деяких газів (по відношенню до кисню)
наведені в таблиці 17.3.
Таблиця 17.3
Магнітна сприйнятливість (по відношенню до кисню) |
Кисень |
Гелій |
Водень |
Азот |
СО2 |
По-вітря |
Водяна пара |
Оксид азоту |
+1 |
-0,00057 |
-0,0011 |
-0,004 |
-0,0057 |
+0,21 |
-0,004 |
+0,362 |
Як видно, абсолютне значення магнітної сприйнятливості кисню в 170 разів і більше перевищує магнітну сприйнятливість інших газів і парів (крім оксиду азоту). Аномальні парамагнітні властивості кисню використовуються для вибірного вимірювання його концентрації в газових сумішах навіть при невеликих значеннях її (до 0,1 %). Тому всі магнітні газоаналізатори є приладами для вимірювання концентрації кисню в багатокомпонентних газових сумішах.
Магнітна сприйнятливість кисню обернено пропорціональна його температурі. Це зумовлює термомагнітну конвекцію в неоднорідному магнітному полі, яка полягає у виштовхуванні з магнітного поля на- грітих об’ємів кисню холодними об’ємами, що мають більшу магнітну сприйнятливість.
Схема термомагнітного газоаналізатора показана на рис. 17.5. Датчиком приладу є кільцева камера з немагнітного матеріалу, по діамет- ру якої розміщена тонкостінна скляна трубка з намотаною на ній дво- секційною обмоткою з платинового дроту діаметром 0,03 мм. Секції обмотки R3 і R4 і постійні манганинові опори R1 і R2 є плечами нерівноважного моста.
Газова суміш
надходить з блоку підготовки з постійною
об’ємною витратою в кільцеву камеру.
При наявності в газі кисню він втягується
в магнітне поле, яке утворюється постійним
магнітом NS. Від
нагрітого платинового дроту теплота
передається газовому потоку. Оскільки
газ послідовно рухається через секції,
то температура обмотки секції R3
менше температури обмотки секції R4.
При нагріванні газу до температури вище
точки Кюрі (~80 оС)
він втрачає свої парамагнітні властивості,
стає діамагнітним і виштовхується з
магнітного поля. Різниця опорів R3
і R4, що виникає
внаслідок різниці температур обмоток
характеризує вміст кисню в аналізуємій
газовій суміші. Розбаланс нерівноважного
моста, який виникає внаслідок різниці
опорів R3 і R4,
вимірюється потенціометром, показання
якого пропорційні вмісту кисню в
аналізуємому газі. Регулювання сили
струму живлення здійснюється за допомогою
опору
.
З метою забезпечення постійності
температури (45 оС)
датчик приладу термостатується
з похибкою ±1 %. Діапазони
вимірювань термомагнітного
га зоаналізатора від 0…1
до 0…170 %;
класи точності 2,5…5
(в залежності від діапазону
вимірювань), час реакції 120 с.
