ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...........................................................

1. Самоосвітня діяльність учнів та її структура....................................

2. Організація самоосвітньої діяльності учнів старшої школи……………......................................................................................................

3. Типи вмінь самоосвітньої діяльності………………………………..

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ САМООСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗНО ЗІ СТЕРЕОМЕТРІЇ……................................................................................

2.1. Мета засвоєння стереометрії у шкільній підготовці учнів……………………………………………....................................................

2.2. Організація самоосвітньої діяльності учнів під час опанування стереометрії…………………………………………….........................................

2.3. Теоретична частина підготовки електронного підручника………......

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ......................................................

ВСТУП

Інтеграція України в європейський простір зумовлює необхідність реформування системи освіти, зокрема ставить перед загальноосвітніми навчальними закладами вимогу створення умов для розвитку й самореалізації особистості, а також пошуку ефективних шляхів підвищення якості підготовки учнів, які мають бути здатні до самовдосконалення впродовж усього періоду майбутньої професійної діяльності.

Проблема підготовки молодого покоління здатного самостійно здобувати нові знання, неординарно мислити, використовувати знання у нових, незвичних умовах, була, є і буде завжди актуальною. Про створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зазначається у державному документі «Національна доктрина розвитку освіти». Сьогодні ж виникає потреба не тільки в обізнаних і вмілих людях, але й у такій категорії людей, що здатна бачити, формулювати й вирішувати самостійно нові проблеми.

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра, як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання нових педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання.

Сучасна шкільна система освіти орієнтована на особистісний підхід у навчанні, тому, ведучи мову про застосування різноманітних технологій навчання, вчителі орієнтуються на особистість, на розвиток інтелектуальних і творчих задатків, на попередній досвід школярів, на формування евристичної діяльності.

Так технологічний процес у сучасній школі має бути за своєю суттю евристичним, тобто базуватися на творчому підході, в організації процесу навчання. У цьому розумінні використання у навчанні математики (під час формування понять, доведення теорем, розв’язування задач) сучасних технологій навчання з використанням евристичних прийомів.

Дослідницька практика школяра повинна відповідати науковим методам знань, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності. Дитина повинна розвиватися і навчатися кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалася різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність – у співпраці з учителями, батьками, іншими учнями.

Для створення якісних умов навчання математики найбільш доцільними засобами є комп’ютерно орієнтовані. На сучасному етапі окремі питання використання новітніх комп’ютерних технологій у навчальному процесі були і залишаються предметом досліджень багатьох науковців, зокрема: Н.В. Апатової[9], К.В. Власенка[10], Ю.В. Горошка[11], М.І. Жалдака[12] та інші.

Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених самоосвітній діяльності учнів, проблема створення цілісної теорії комплексного здійснення самоосвітньої діяльності учнів, яка б включала характеристику самостійної роботи учнів і змістовно була пов’язана з проведенням контролю знань учнів, залишається нерозв’язаною.

Цим і обумовлений вибір теми роботи: «Методика формування самоосвітньої діяльності учнів за розділом «Стереометрія».

Об’єкт дослідження – процес навчання стереометрії учнів старшої школи.

Предмет дослідження – методична система здійснення корекції навчальних досягнень зі стереометрії учнів старшої школи.

Мета роботи – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику здійснення самоосвітньої діяльності зі стереометрії учнів старшої школи.

Відповідно до мети дослідження визначено його основні завдання:

1. проаналізувати психолого-педагогічну й методичну літературу з проблеми самоосвітньої діяльності; з’ясувати принципи, види, форми, методи та методичні вимоги до її реалізації в процесі навчання математики;

2. розкрити психолого-педагогічні передумови результатів самоосвітньої діяльності учнів; висвітлити етапи її проведення і окреслити її місце в методичній системі;

3. розробити методичну систему організації самоосвітньої діяльності старшої школи в процесі навчання математики та дидактичні матеріали й педагогічний програмний засіб для вчителів і учнів, використання яких сприяло б здійсненню ефективної самоосвітньої діяльності учнів старшої школи;

4. експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ