2.2 Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки до бойових дій підрозділів Повітряних сил

Повітряні сили сформовані і функціонально та організаційно складаються з двох основних елементів – військ протиповітряної оборони (ППО) та військово-повітряних сил (ВПС)

Війська ППО виконують значну роль у захисті державних інтересів. Це війська переднього краю оборони, війська постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну задачу — несуть бойове чергування щодо охорони повітряних кордонів.

Під час організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин і підрозділів враховується їх високий ступінь готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номера бойо­вого розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора обстановка вимагає виключ­ної самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкої реакції, уважності, витривалості, сильної волі, твердості та ініціативи.

У підготовчий до бойових дій період морально-психологічне забезпечення спрямовується на удосконалення бойової виучки особового складу, підтримку бойової готовності частин і підрозділів до відбиття повітря­ного нападу противника, укріплення морального духу і психологічної стійкості воїнів.

Особлива увага звертається на підвищення якості тактичної, технічної та спеціальної підготовки особового складу, інтенсифікацію навчаль­ного процесу, впровадження в бойову підготовку комплексного підходу.

Активно використовується система тренувань щодо вироблення у воїнів необхідних для бою навичок та вмінь, яка склалася у військах і виправдала себе в практиці. В ході тренувань обстановка насичується ситуація­ми, які примушують номери бойових обслуг напружено мислити, відпра­цьовувати різні варіанти тактичних завдань, швидко приймати рішення на пошук, супроводження та обстріл цілей, на перенос вогню, а при потребі йти на обґрунтований ризик.

Однією з ефективних форм морально-психологічного загартування воїнів є випробування їх раптовістю. Елементи раптовості повинні бути присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, на кожному тактичному навчанні. Передбачаються маневрування цілей щодо висоти, швидкості та курсу, їх роз'єднання і з’єднання, поява перешкод і зміна їх інтенсив­ності. В апаратуру вводяться різні несправності, один спеціаліст заміняється іншим, команди на включення радіолокаційних засобів подаються не завчасно, а одночасно з появою навчальних цілей в зоні виявлення та інше.

Все це навчає воїнів самостійності, твердості, вмінню діяти у встановлених умовах; проведенню занять і тренувань сприяє неповна інформація, зокрема недостатність даних про цілі та повітряну обстановку.

При підготовці до ведення активних бойових дій щодо ураження повітряного противника добре зарекомендували себе вправи з вироблення у воїнів уміння швидко "читати" повітряну обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно обробляти інформацію та організовувати цей процес, підводити під­сумки і коротко доповідати їх.

При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних підрозділів, радіотелеграфістів, номерів стартових обслуг та інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів до участі у бойових діях у два рази.

Широке застосування отримав комплексний метод опрацювання задач при проведенні тренажів, літучок та інших видів навчальних занять на тактич­ному фоні, який передбачає активні дії "противника", що постійно змінюють­ся, раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіотехнічних перешкод, відволікаючих маневрів, імітацію застосування "противником" засобів вогневого подавлення та інше.

Важливу роль в удосконаленні морально-психологічних якостей особового складу підрозділів ППО відіграють навчання і бойові стрільби. Саме в умовах, наближених до бойових, у військовослужбовців виробляється впевненість в надійності техніки і в її ефективності.

Тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і частин ППО. У процесі проведення навчань особо­вий склад отримує різноманітну морально-психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях у складній обстановці сучасного бою. Виробля­ються духовні якості, психологічна стійкість, вміння і навички, які необ­хідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.

Перед початком збройного конфлікту через ускладнення воєнно-політичної і оперативної обстановки у підрозділах і частинах ППО посилюється бойове чергування з метою недопущення раптового повітряного нападу "противника". У цьому випадку воно виступає одним із найбільш відпові­дальних складних видів діяльності особового складу. За своїм характером бойове чергування напередодні розв'язання ворогом збройного конфлікту є виконанням бойового завдання і вимагає від бойових обслуг, змін і екіпажів високого ступеню готовності у морально-психологічному розумінні.

Бойове чергування потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності, здатності самовіддано виконувати бойові завдання, незалежно від їх складності. Бойове чергування напередодні початку зброй­ного конфлікту характеризується витратою значних фізичних і нервово-психічних сил всіма категоріями військовослужбовців, різкими переходами від одного психічного стану до іншого.

Специфіка бойового чергування потребує диференційованого підходу до ро­боти з різними категоріями військовослужбовців. Так, робота з посадовими особами бойових обслуг зенітно-ракетних підрозділів зосереджується на формуванні їх здатності своєчасно виявляти, супроводжувати та поражати повітряні цілі на всій глибині зони ураження при будь-яких перешкодах, вміння знаходити і застосовувати нові, нестандартні і неочікувані противником дії, які б забезпечували вирішення задач з більшою надійністю і в більш стислі терміни.

В радіотехнічних підрозділах, що чергують, центр тяжіння переноситься на підвищення відповідальності особового складу командних пунктів управління за надійність радіолокаційної і візуальної розвідки повітряного про­тивника; на тверде і безперервне управління підрозділами і розрахунками, оперативний збір, обробку, відображення та передачу достовірної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку усім командним пунктам, що її потребують.

Робота з черговими змінами підрозділів зв'язку спрямовується на формування у особового складу норм і правил поведінки, військово-професійних якостей, які відповідають вимогам всебічного забезпечення задач управління підрозділами ППО.

Морально-психологічне забезпечення бойового чергування організовується в три послідовних етапи, які охоплюють період підготовки і несення бойового чергування.

Перший етап охоплює період підготовки особового складу до несення бойового чергування. У передбойових умовах він може бути достатньо коротким і значно відрізнятися від термінів мирного часу. На цьому етапі проводиться морально-психологічна підготовка військовослужбовців, що заступають на чергування, з врахуванням їх морально-психологічного стану , їх психологічної і професійної сумісності, відношення до виконання службових обов'язків, комплектуються чергові зміни і здійснюється розстановка у бойових розрахунках.

На основі вказівок командира підрозділу заступник з виховної роботи відпрацьовує заходи морально-психологічного забезпечення бойового чергу­вання, що передбачають індивідуально-виховну роботу з різними категоріями особового складу чергових змін і членами їх сімей; вивчення психологічного стану воїнів, які заступають на бойове чергування; організацію місць відпочинку і якісного харчування, проведення культурно-дозвільних заходів; забезпечення особового складу періодичними виданнями, технічними засобами виховання тощо.

Другий етап включає період безпосереднього заступання на бойове чергування та надання особовому складу бойового наказу. Він є самим короткотривалим за часом, але найбільш емоційним за психологічним наповненням і важливим за змістом. У роботі з особовим складом на цьому етапі бере актив­ну участь керівний склад усіх рівнів. До військовослужбовців доводиться воєнно-політична ситуація в районі можливого збройного конфлікту, особливості несення бойової служби, перевіряється готовність до виконання бойової задачі, уточнюються функціональні обов’язки. Особовому складу, якій заступає на бойове чергування, роз'яснюються обов'язки, міра відповідальності за порушення наказів і законів воєнного часу, вимоги діючого законодавства, ознаки та характеристики основних типів сучасних літаків противника, можливі способи їх бойового застосування проти наших військ з початком агресії, конкретні прийоми нанесення ударів по підрозділах ППО, порядок і способи відновлення боєздатності підрозділів після нальоту авіації противника.

Офіцери структури виховної роботи і тилових органів турбуються також про забез­печення сімей військовослужбовців, які заступають на бойове чергування, всім необхідним, контролюють забезпечення їх домівок електроенергією, водою, теплом, паливом.

До проведення ритуалів заступання на бойове чергування зенітно-ракетних підрозділів залучаються голови місцевих органів влади, представники громадськості та духовенства.

Третій етап охоплює період виконання задач бойового чергування. Мора­льно-психологічне забезпечення на цьому етапі проводиться безпосередньо на об'єктах бойового чергування. Особлива увага звертається на уточ­нення угруповання авіації противника у прикордонні та аеродромах базу­вання і польових аеродромах, ступінь готовності авіації противника до по­чатку агресії, інтенсивність розвідувальних польотів авіації супротивника, варіанти бойового застосування з початком збройного конфлікту.

Вживаються заходи щодо створення в ході несення служби сприятливих умов для виконання задач чергування: підсилюється увага до забезпечення військовослужбовців харчуванням, дотримання режиму праці та відпочинку, контролю за дотриманням мір безпеки. Сім`ям військовослужбовців, які знаходяться на бойовому чергуванні, надається допомога у вирішенні соціально-побутових проблем, а також з питань можливого відселення в тилові райони, за зону можливих бойових дій.

Морально-психологічне забезпечення під час бойового чергування має цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага приділяється військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше чи при­були у підрозділ із запасу і потребують значного оновлення своїх знань та практичних навичок. Для роботи з особовим складом використовуються можливості психологічного розвантаження, запроваджуються психологічні консультації, надається конкретна психологічна допомога. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться гуманітарні години, інформування, групові та індивідуальні бесіди для прискореного переведення свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний лад, формування морально-психологічної готовності до ретельного виконання своїх обов'язків у разі початку агресії з боку противника.

При підведенні підсумків бойового чергування обов'язково аналізуються зміст і організація морально-психологічного забезпечення, надається оцінка діяльності офіцерів структури виховної роботи підрозділів. Велика увага приді­ляється пропаганді передового досвіду, популяризації воїнів, які відзна­чилися при несенні бойового чергування.

Добре підготовлене бойове чергування під час підготовки до бойових дій ефективно впливає на формування та удосконалення морально-психологічної готовності воїнів до вступу в бій з повітряним противником, нанесення йому поразки з початком перших нальотів на наші війська. Бойове чергування як основний вид діяльності воїнів ППО наближає характер їх військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.

Підготовка до бойових дій частин і підрозділів ВПС проводиться в системі бойової підготовки, яка містить в собі два тісно пов’язаних структурних елемента – наземну і льотну підготовку.

В авіації завжди існує основоположне правило: основа успіху в повітрі закладається на землі. Організація роботи на землі дозволяє досягти високої якості льотної підготовки, повного взаєморозуміння екіпажів у повітрі, методичної послідовності під час відпрацювання вправ, забезпечує поєднання навчання і виховання.

Наземна підготовка складається з льотно-тактичної, технічної, штурманської, бомбардувальної та повітряно-стрілецької. Під час вивчення цих предметів надаються значні можливості для виховання у воїнів вольових якостей, точності, вправності, розумної ініціативи. Саме у процесі наземної підготовки в авіаторів виробляються основні морально-психологічні якості.

Сучасний бій у повітрі висуває високі вимоги до управління екіпажами та керівництва бойовими діями. Стан управління авіаційними комплексами в сучасних умовах виступає важливим елементом морально-психологічного забезпечення.

Наявність в авіаційних комплексах великої кількості автоматизованих систем управління, обчислювальної техніки створює необхідність приділяти увагу її ефективному використанню. Командири, спеціалісти МПЗ повинні більше уваги приділяти підвищенню відповідальності офіцерів, які залучаються до управління екіпажами у повітрі; турбуватися про більш повне засвоєння ними наявних систем і засобів управління; чітко виконувати функціональні обов’язки і забезпечувати високий ступінь злагодженості, взаємопорозуміння в органах управління авіаційними комплексами у повітрі.

Основу бойової підготовки особового складу ВПС складає льотна підготовка — найбільш складний, великий за обсягом вид бойового навчання, який має визначальне значення для бойової готовності. При цьому необхідно враховувати, що великі тактико-технічні можливості сучасних авіаційних комплексів висувають високі вимоги до морально-психологічних і професійних якостей льотного складу та інших спеціалістів, які беруть участь у обслуговуванні та забезпеченні польотів на землі.

Сьогодні засвоєння авіаційних комплексів за своєю суттю – це процес формування у авіаторів професійних, духовних і фізичних якостей, які відповідають сучасному рівню розвитку авіаційної техніки і забезпечують повне використання її тактико-технічних можливостей.

Для льотного екіпажу кожний виліт, кожний льотний день або ніч є ступенем, етапом морально-психологічного загартування і повітряного вишколу. Це зобов’язує всіх командирів, спеціалістів МПЗ напередодні та в день польотів брати активну участь у комплексному проведенні всіх заходів стосовно організації успішного виконання задач.

Під час організації морально-психологічного забезпечення льотної підготовки командири, офіцери виховних структур повинні турбуватися про те, щоб плани льотної підготовки були реальними (не дивлячись на величезний дефіцит авіаційного палива в сучасних умовах суворо дотримувалася послідовність у виконанні льотних вправ. Вони обмірковують заходи, які забезпечують організоване проведення кожного льотного дня (ночі), мобілізують особовий склад на своєчасне і якісне виконання всіх задач, які передбачені планами льотної підготовки.

Відповідальним етапом льотного дня (ночі) є попередня підготовка екіпажів, авіаційної техніки, зброї, обладнання, засобів управління та забезпечення польотів. Попередня підготовка складається з постановки задач на польоти, самостійної підготовки екіпажів до виконання завдань у повітрі, підготовки обслуг командних пунктів, груп керівництва польотами, засобів забезпечення польотами, авіаційної техніки, тренажів льотного складу, контролю готовності екіпажів до польотів та відпочинку особового складу.

Головна мета морально-психологічного забезпечення в день попередньої підготовки — допомогти особовому складу глибоко усвідомити покладені на льотну зміну завдання і мобілізувати його на якісну і всебічну підготовку до польотів

Це зобов’язує спеціалістів МПЗ самим добре знати задачі льотного дня (ночі), враховувати в роботі характерні особливості їх вирішення, рівень підготовленості льотних екіпажів і авіаційної техніки, її відповідність умовам польоту, заходи безпеки під час виконання вправ, які передбачені плановою таблицею на польоти.

На підставі аналізу задач льотного дня (ночі) і особливостей їх виконання визначаються головні напрями морально-психологічного забезпечення, його зміст і найбільш доцільні форми і методи, складається план роботи на період підготовки і проведення польотів.

У плані, як правило, передбачаються заходи щодо роз’яснення особовому складу задач льотного дня, мобілізації авіаторів на якісну особисту підготовку і виконання завдань в повітрі, підготовку авіаційної техніки, засобів управління і забезпечення польотів, виховання у авіаторів почуття відповідальності за точне виконання правил і законів льотної служби. Велика увага у підготовчий період приділяється мобілізації авіаторів на опанування найбільш ефективними засобами і прийомами використання бойової техніки і зброї у повітрі; роз’ясненню вимог настанов, інструкцій та інших документів, які регламентують льотну роботу; пропаганді та втіленню позитивного досвіду підготовки до польотів льотчиків, авіаційної техніки і засобів забезпечення; організації відпочинку, харчуванню і дотриманню передпольотного режиму авіаторів.

Спеціалісти МПЗ інструктують командирів підрозділів, бойовий актив про зміст, форми і методи морально-психологічного забезпечення на старті, технічних позиціях, аеродромних комунікаціях і командному пункті. При цьому вони турбуються, щоб виховна робота під час польотів здійснювалася безперервно, охоплювала всі категорії авіаторів, будувалася диференційовано з урахуванням особливостей темпераменту, характеру кожного льотчика, його психологічного стану.

Важливо при організації морально-психологічного забезпечення враховувати рівень бойового вишколу льотного складу, характер і особливості запланованих польотів. Наприклад, при підготовці до польотів у складних метеорологічних умовах увага льотного складу акцентується на дотриманні заходів безпеки, на виконанні режиму пілотування в хмарах, над хмарами, під час виходу із хмар, при заході і проведенні розрахунку на посадку за приладами. Суттєві особливості є в роботі з льотним складом при підготовці до польотів уночі, на великій висоті та в стратосфері.

Успішне виконання задач польотів залежить від наявності у льотчиків вправних і різноманітних навичок управління літаком. Тому перед польотами велика увага приділяється роботі льотчиків на тренажерах. Особлива увага звертається на проведення тренажів з молодими льотчиками. Їм роз’яснюється значення цієї діяльності, виявляється турбота про організоване і якісне проведення тренажів.

В період передпольотної підготовки особлива увага в організації морально-психологічного забезпечення зосереджується на якісному контролі за станом здоров’я льотного складу, його моральному і психологічному стані (проведення передпольотного медичного догляду). Ця задача вирішується сумісними зусиллями спеціалістів МПЗ і робітників медичних установ.

Напередодні польотів проводиться активна робота з інженерно-технічним складом. Вона спрямовується на забезпечення надійної роботи техніки, підвищення організованості спеціалістів усіх служб. З цією метою здійснюються індивідуальні та колективні бесіди, випускаються бойові листки, в яких роз’яснюються задачі техніків і механіків у зв’язку із запланованими польотами. Передбачається розстановка спеціалістів МПЗ, яка дозволить здійснити ефективний морально-психологічний вплив на всі категорії інженерно-технічного складу.

Велика і напружена робота щодо морально-психологічного забезпечення здійснюється під час польотів. Головне завдання спеціалістів МПЗ в цей період – мобілізація усіх категорій особового складу, який бере участь у польотах, на успішне виконання завдань польотів, розвиток у авіаційних спеціалістів високої особистої відповідальності за виконання своїх функціональних обов’язків, перетворення кожного польоту у значний крок щодо подальшого удосконалення бойової майстерності, повітряного вишколу, морально-психологічного загартування.

Період польотів характеризується високою динамічністю та напруженістю. Тому особлива увага звертається на досягнення оперативності і конкретності в морально-психологічному забезпеченні. Його рівень та дієвість в значній мірі визначається чітким інформуванням особового складу стосовно змін в обстановці на землі та у повітрі, про позитивні приклади в діяльності екіпажів, недоліки в роботі та способи їх усунення.

В ході польотів здійснюється турбота про систематичне і правильне використання керівним складом, спеціалістами МПЗ даних об’єктивного контролю при оцінці якості виконання завдань польотів.

Контрольно-записуюча апаратура, якою обладнані сучасні авіаційні комплекси, є надійним і об’єктивним засобом, який реєструє роботу життєво-важливих систем і агрегатів авіаційних комплексів, дії льотчиків від злітання до посадки. Дані контрольно-записуючої апаратури дозволяють оперативно оцінювати стан авіаційної техніки, дотримання встановлених режимів польоту, своєчасно вживати заходи щодо попередження випуску у політ несправних літаків та фіксувати помилки льотчиків у техніці пілотування або бойовому застосуванні.

Заключним етапом кожного льотного дня (льотної зміни) є розбір польотів. Розбір польотів — це дієва форма навчання і виховання льотного та інженерно-технічного складу. Він служить своєрідною школою подальшого удосконалення якості повітряного вишколу, морально-психологічного загартування авіаторів.

Спеціалісти МПЗ беруть участь у підготовці загального розбору польотів, в оцінці діяльності особового складу, надають допомогу командирам та інженерам у проведенні всебічного та об’єктивного аналізу результатів льотного дня (ночі). Готуючись до розбору, вони знайомляться зі змістом журналу керівника польотів, з’ясовують ставлення керівника польотів, офіцерів штабу та інженерно-технічної служби до дій авіаторів на землі і у повітрі, узагальнюють особисті спостереження та інформацію, яка була отримана від бойового активу.

У доповіді про морально-психологічне забезпечення льотного дня (ночі) аналізується зміст роботи в період підготовки і проведення польотів, розкривається його вплив на якість виконання завдань льотного дня, надається оцінка діяльності спеціалістів МПЗ, активу на польотах, узагальнюється передовий досвіт, популяризуються авіатори, які відзначилися.

При потребі проводиться окремий розбір морально-психологічного забезпечення зі спеціалістами МПЗ, що, як правило, супроводжується докладним аналізом змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення, висвітленням найбільш ефективних з них, обміном думок стосовно шляхів подальшого удосконалення психофізіологічного загартування авіаторів.

Добре підготовлений і організовано проведений розбір польотів дозволить командиру визначати дійсний рівень бойового вишколу і морально-психологічного загартування особового складу, намітити конкретні шляхи, форми і методи подальшого удосконалення морального виховання і психологічного загартування авіаторів.