1.2.Робота заступника командира підрозділу з виховної роботи щодо організації морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення бойових дій.

Особливості сучасних війн (воєнних конфліктів) характеризуються посиленням вимог до командирів, штабів, усіх посадових осіб щодо ефективної діяльності в складних (екстремальних) умовах. Їх організаційно-управлінська діяльність повинна бути достатньо ефективною, незважаючи на постійний дефіцит часу та значне фізичне навантаження, яке пов'язане з високою інтенсивністю дій військ і значним об'ємом інформації та документообігом. Усе це обумовлює необхідність пошуку нових шляхів оптимізації діяльності відповідних органів військового управління та посадових осіб. Одним із найбільш ефективних шляхів вирішення цієї проблеми є, подальше вдосконалення організаційно-управлінської діяльності відповідних посадових осіб.

Як свідчить військова практика, успіх організації та здійснення морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) багато в чому буде залежати від того наскільки вірно визначено алгоритм управлінських дій. Специфіка даного питання та його значимість для практичної діяльності посадових осіб передбачає необхідність розгляду ряду першочергових загальних положень, які розкривають порядок діяльності відповідних посадових осіб.

Організація (від лат. organizo – надаю стрункий вигляд, влаштовую) – 1) упорядкування, налагодження, приведення в систему певного матеріального чи духовного об’єкта; 2) розташування, співвідношення якого-небудь цілого, його побудова, взаємозв’язок.

Організаційні відношення - це стійка залежність між суб'єктами спільної діяльності.

Послідовність здійснення функції «організація»:

1.Визначення цілей і задач спільної діяльності людей;

2.Виявлення потреби в ресурсах для здійснення цілей;

3.Встановлення послідовності дій виконавців, тривалості і термінів їхній виконання;

4.Вибір засобів здійснення необхідних дій і взаємодій людей для досягнення цілей;

В основу організації морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) покладена програмно-цільова методологія:

1. Визначення в межах узагальненого алгоритму сукупності завдань, які покладаються на органи з гуманітарних питань.

2. Введення, де це потрібно і можливо, певних стандартів (формалізованих документів) у плануванні і організації морально-психологічного забезпечення, які наповнюються конкретними формами і методами на основі досвіду та знань фахівців виховної роботи.

3. Доступність для виконавців та ініціювання їх творчого підходу щодо вирішення завдань планування та організації морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України.

Успішне ведення загальновійськового бою, досягнення його мети беззаперечно визначається і базується на високому морально-психологічному стані особового складу військ, що приймають участь у бою.

При організації МПЗ враховуються можливі дії противників, погляди керівництва на принцип підготовки і ведення бойових дій, умови, в яких будуть вестися бойові дії, в першу чергу, рівень бойової та мобілізаційної готовності, морально-психологічний стан військ, воєнно-політична обстановка і соціально-політична ситуація, стан сил і засобів МПЗ.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України – Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувачі видів Збройних Сил України, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань.

Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Командувачі (командири):

0. визначають розміщення засобів морально-психологічного забезпечення;

1. встановлюють обсяги, спосо­би і порядок доповідей оцінки морально-психологічної обстановки, морально-психологічного стану особового складу та пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій.

Заступники командувачів (командирів) з виховної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного за­безпечення та відповідають за його стан.

Під час планування та організації заходів морально-психологічного забезпечення вони підтримують постійну взаємодію із штабами, особисто ставлять завдання своїм підлеглим, доповідають команди­рам і вищим органам виховної та соціально-психологічної роботи про заходи, що прово­дяться, а також про морально-психологічний стан військ.

Заступники командирів з виховної роботи беруть участь у прийнятті рішення на бойові дії і зобов’язані:

0. постійно знати воєнно-політичну, морально-психологічну, бойовуу обстановку;

1. морально-психологічний стан своїх підрозділів, населення в районі ведення операцій (бойових дій), морально-психологічний стан з’єднань (частин, підрозділів) противника, всебічно їх оцінювати;

2. виробляти пропозиції щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій;

3. організовувати доведення завдань морально-психологічного забезпечення до підрозділів;

4. здійснювати контроль за їх виконанням;

5. безперервно керувати силами і засобами морально-психологічного забезпечення.

Заступник командира підрозділу з виховної роботи відповідає за організацію морально-психологічного забезпечення, морально-психологічний стан особового складу, роботу по підтримці його високої психологічної стійкості і готовності до ведення бойових дій.

Він зобов'язаний знати бойове завдання підрозділу; обстановку, яка складається; безпосередньо організовувати і керувати морально-психологічним забезпеченням; доповідати командиру підрозділу про морально – психологічний стан особового складу, організованості і бойової згуртованості військових колективів та пропозиції щодо організації морально-психологічного забезпечення, а також про результати проведеної роботи; організовувати і здійснювати забезпечення підрозділів технічними засобами виховання; проявляти ініціативу і творчість в вишукуванні найбільш ефективних засобів, форм і методів впливу на особовий склад в інтересах виконання бойового завдання.

Різні види і способи бойових дій по різному впливають на морально-психологічний стан військ. Маючи на увазі те, що від цього стану багато в чому залежить успіх бою, кожному офіцеру корисно знати та враховувати його вплив при організації бойових дій та всебічному забезпеченні. При цьому важливо мати на увазі, що вирішальне значення і постійний вплив на морально-психологічний стан військ здійснює мета і характер війни.

Організація, зміст, послідовність і методи діяльності заступника командира та офіцерів структур виховної та соціально-психологічної роботи під час підготовки і ведення бойових дій визначаються конкретною обстановкою, характером поставлених завдань і встановленими термінами готовності до їх виконання.

За будь-яких умов організація і методи роботи органів виховної та соціально-психологічної роботи повинні забезпечувати: своєчасне прийняття рішень; повне і якісне планування заходів і організацію морально-психологічного забезпечення; узгоджену діяльність структур виховної та соціально-психологічної роботи всіх рівнів; оперативне реагування на зміни в обстановці; найефективніше застосування сил і засобів морально-психологічного забезпечення в ході виконання завдань.

Ефективність організації морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) значною мірою залежить від:

• досконалості системи отримання інформації стосовно умов виконання бойових завдань, наявного морально-психологічного стану особового складу військ (сил), наявності достатньої кількості каналів зв’язку, єдиної захищеної комп’ютерної мережі;

• об’єктивних можливостей органів виховної та соціально-психологічної роботи проводити ефективні заходи щодо протидії негативному інформаційно-психологічному впливу, адекватності рівня технічних засобів, що використовуються для протидії негативному інформаційно-психологічному впливу сил психологічних операцій противника;

• методичної досконалості оцінки морально-психологічного стану особового складу військ (сил), розрахунків психогенних втрат, виявлення ефективності інформаційно-психологічному впливу противника на наші війська (сили);

• наявності правової основи взаємодії з місцевими органами влади стосовно використання регіональних сил і засобів масового інформування.

Планування морально-психологічного забезпечення здійснюється у загальній системі планування застосування військ (сил) та їх всебічного забезпечення. Морально-психологічне забезпечення бойових дій планується і здійснюється на підставі наказів і директив Верховного Головнокомандуючого, Міністра оборони України, рішень відповідних командирів, а також директив і розпоряджень органів військового управління.

Тому неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Сутність управління морально-психологічним забезпеченням полягає в діяльності командира, штабу, заступника командира з виховної роботи, а також інших посадових осіб, спрямованої на підвищення морально-психологічних якостей особового складу, перехоплення й утримання духовної переваги над противником, зниження його морального духу.

Управління морально-психологічним забезпеченням здійснюється в загальній системі управління, організується і проводиться постійно і безперервно як під час підготовки, так і в ході бою.

Управління морально-психологічним забезпеченням є складовою частиною управління військами і включає:

• безперервне добування, збір, вивчення й аналіз морально-психологічної обстановки, оцінку морально-психологічного стану своїх військ і військ противника, можливого інформаційно-психологічного впливу противника на наші війська (сили) та населення тих районів, де вони дислокуються, його наслідки;

• визначення основних напрямків морально-психологічного забезпечення;

• поставлення завдань підлеглим;

• організацію та підтримання взаємодії;

• організацію і забезпечення стійкої роботи системи управління органом виховної та соціально-психологічної роботи;

• організацію і проведення заходів щодо забезпечення військ (сил) центральними і військовими періодичними виданнями, культурно-просвітницьким майном, технічними засобами виховання і поліграфії;

• безпосереднє управління діями органів виховної та соціально-психологічної роботи під час виконання ними заходів морально-психологічного забезпечення;

• організацію та здійснення контролю і допомоги та інші заходи.

Технологія управління морально-психологічним забезпеченням складається із низки послідовних операцій:

0. визначення мети, завдань і змісту морально-психологічного забезпечення;

1. прогнозування його наслідків;

2. планування, підбір, роЗбройних Силтановка виконавців і доведення до них завдань;

3. організація взаємодії в інтересах морально-психологічного забезпечення;

4. організація отримання та доведення інформації;

5. здійснення контролю і перевірка виконання;

6. підведення підсумків.

Технологія управління застосовує прийоми, методи, засоби і форми, за допомогою яких здійснюється морально-психологічний вплив на військовослужбовців, прямий і зворотній зв’язок організаторів морально-психологічного забезпечення з особовим складом.

В кожному конкретному випадку технологія управління морально-психологічним забезпеченням є наслідком творчої роботи командувачів (командирів), штабів, органів виховної та соціально-психологічної роботи.

В інтересах успішного вирішення завдань управління морально-психологічним забезпеченням необхідно визначити порядок роботи органів виховної та соціально-психологічної роботи в ході підготовки та ведення операцій (бойових дій).

Повинна бути розроблена система прийомів (правил) дій посадових осіб та органів виховної та соціально-психологічної роботи ( алгоритм вирішення завдань управління морально-психологічним забезпеченням), яка після перевірки на практиці може бути подана в настановах, рекомендаціях або методичних посібниках для командування та органів виховної та соціально-психологічної роботи.

В ході бойових дій МПЗ спрямовується на вирішення таких питань:

• підтримання високого морально-психологічного стану військ та органів управління, їх боєздатності та готовності до вирішення поставлених та виникаючих завдань;

• безперервне вивчення та аналіз обстановки , своєчасне прийняття по ній рішення , уточнення та поставлення військам нових завдань;

• уточнення плану морально-психологічного забезпечення;

• підтримання безперервної взаємодії, стійкого та безперервного управління;

• контроль за виконанням поставлених завдань.

Практична діяльність органів виховної та соціально-психологічної роботи в ході командно-штабних навчань та штабних тренувань, досвід організації морально-психологічного забезпечення у військах свідчить, що порядок і послідовність роботи органів виховної та соціально-психологічної роботи з організації морально-психологічного забезпечення під час підготовки операцій (бойових дій) та в ході їх ведення відповідають існуючим вимогам щодо організації управління військами.

З отриманням завдання старшого начальника та на підставі вказівок командира діяльність заступника з виховної та соціально-психологічної роботи організується у суворій відповідності до загального алгоритму роботи органів управління по підготовці операції (бою).

Робота організується таким чином, щоб протягом всього процесу управління підготовкою та веденням бою командир своєчасно та у повному обсязі забезпечувався необхідною, реальною та достовірною інформацією, необхідною для прийняття рішення стосовно морально-психологічного забезпечення бою.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що:

1. Організація та проведення морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) – справа непроста. Його суб’єктам, і в першу чергу, заступникам командирів з виховної та соціально-психологічної роботи та офіцерам виховних структур, потрібно багато знати і вміти, необхідно любити людей і бути уважними до їх запитів, скарг, проблем, побажань і пропозицій.

2. Ефективність морально-психологічного забезпечення застосування військ у вирішальній мірі залежить від рівня методичної підготовки його суб’єктів, навиків планувати, організовувати й проводити необхідні заходи. Значить, заступник командира підрозділу з гуманітарних питань повинен бути знавцем і майстром своєї справи. Крім того, він повинен бути гарним методистом для того, щоб навчити підлеглих офіцерів та активістів формам і методам формування й підтримання належного керованого морально-психологічного стану особового складу, його готовність виконувати поставлену задачу.

3. Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен всебічно знати своє з’єднання (частину, підрозділ): укомплектованість особовим складом, озброєнням і бойовою технікою; рівень бойового вишколу частин і підрозділів; морально-психологічний стан військовослужбовців, їх готовність до виконання бойової задачі; сили й засоби морально-психологічного забезпечення та їх готовність до застосування в бойових умовах; матеріально-побутові умови та інші види забезпечення, які безпосередньо впливають на настрій; стан військової дисципліни та правопорядку тощо.

Без цього не може бути предметної розмови про морально-психологічне забезпечення виконання тієї чи іншої бойової задачі.

ВИСНОВКИ

Організація морально-психологічного забезпечення бою повинна забезпечити повне використання морально-психологічного потенціалу військ з метою виконання поставлених перед ними бойових завдань у встановлені терміни.

Морально-психологічне забезпечення матиме необхідний результат лише за умов організації його комплексного, безперервного та цілеспрямованого здійснення, коли використовуються всі форми, методи та засоби усіма силами морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).

Морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування військ – це вид всебічного забезпечення, який являє собою комплекс узгоджених за метою і завданнями, місцем, часом, послідовністю, силами та засобами, що залучаються до проведення відповідних заходів, які здійснюються за єдиним замислом і планом командирами, штабами, структурами з гуманітарних питань щодо формування та підтримання відповідного рівня морально-психологічного стану особового складу з метою безумовного виконання бойових завдань.

Бажані результати цей вид всебічного забезпечення дасть тільки при високій організації морально-психологічного забезпечення, наукового керування соціальними процесами у військових колективах, що обумовлює необхідність цілеспрямованої підготовки командирів (начальників), штабів, структур виховної та соціально-психологічної роботи у цій галузі. Оволодіння офіцерським корпусом методами організації морально-психологічного забезпечення в бойовій обстановці дозволить успішно вирішувати конкретні завдання щодо зміцнення морально-психологічного стану військових колективів у різноманітних умовах бойової обстановки.