6.2. Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу підрозділу та соціально-політичної обстановки

Проблема визначення ступеню морально-психологічної готовності військ до за­хисту свого народу, національних інтересів України, її незалежності і територіальної цілісності набирає сьогодні надзвичайної ваги. Вона складає основу, на якій базу­ється боєздатність армії.

Аналіз бойової діяльності воїнів першої і другої світових війн, локальних війн та збройних конфліктів сучасності, в тому числі "Буря в пустелі", війни в Югославії, бойових дій військ Російської Федерації в Чечні свідчить про те, що її резуль­тативність залежить перш за все від морально-психологічного стану, який визначає рівень дієздатності і бойової активності особового складу.

Виконання бойових завдань вимагає від військовослужбовців не тільки високої професійної підготовки, що, в свою чергу передбачає достатній рівень навичок та вмінь у виконанні будь-яких дій, але й певних морально-психологічних якостей, си­ли волі, мобілізації всіх енергетичних запасів людини на досягнення поставлених ці­лей.

Проблема оцінки морально-психологічного стану військ взагалі як у теоретич­ному, так і в практичному аспекті відноситься до числа малорозроблених проблем.

Причина такого стану справ закладена в самій природі наукового пізнання мо­рально-психологічного стану, в труднощах, з якими зустрічаються військові вчені-психологи. Так, визначення морального, психологічного і морально-психологічного стану, які прослідковуються в літературі, прямо чи побічно наголошують на складності, багатокомпонентності, багаторівневості станів людини як морально-пси­хологічного явища. Ще більш складні проблеми виникають тоді, коли ми стикаємося з визначенням морально-психологічного стану військового колективу, різних військових формувань.

Управління морально-психологічним станом військ в умовах бойової діяльності включає в себе цілий комплекс проблем, пов'язаних з психологією особистості, вій­ськових колективів та соціальних груп, соціально-психологічною структурою війсь­кових формувань, стилем керівництва, психологічним кліматом, іншими чисель­ними факторами внутрішнього впливу. До питань морально-психологічного забез­печення також відноситься виявлення, попередження виникнення і запобігання роз­витку негативних явищ морально-психологічного стану, ліквідація їх наслідків.

Крім того, на морально-психологічний стан військ впливають зовнішні фак­тори, такі як воєнно-політична обстановка, соціально-політичні умови району вико­нання бойових завдань, активність і рішучість дій противника.

Термін "морально-психологічний стан" військ, як відомо, відноситься до роз­ряду понять, які характеризують духовну сторону бойових можливостей особового складу.

Для того, щоб визначити і розкрити сутність морально-психологічного стану військових формувань необхідно перш за все визначити, що ми розуміємо під мо­ральним фактором, психологічним фактором, проаналізувати їх взаємовплив, взає­мопроникнення і взаєморозвиток.

Під моральним фактором слід розуміти цілісний прояв сукупності політичних, ідеологічних, військових, моральних ідей, поглядів, почуттів, які домінують в даний момент в свідомості військовослужбовців і надають відповідну якісну характеристику їх духовним, моральним можливостям. В моральному факторі, як особливому прояві суспільної свідомості, відбиваються ідеологічні та ідейно-національні компоненти духовних сил, в яких виявляється ставлення військовослужбовців до війни, її мети, завдань, а також до політики держави та її керівництва, до Батьківщини і народу. Все це існує у вигляді моральних норм і принципів, що склалися під впливом зов­нішніх факторів і внутрішнього їх сприйняття. Це етичні категорії добра і зла, обов'язку, честі, совісті, гідності, мужності, героїзму і ін.

Моральний фактор у стислому вигляді можна визначити як наявність і оцінку відповідних світоглядних орієнтирів, моральних ідеалів, переконань, мотивів по­ведінки і т.п.

Психологічний фактор, в свою чергу, відображає стан емоційно-чуттєвої сфери психіки військовослужбовця в даний момент або за відповідний проміжок часу, який виникає в результаті існуючих в психології військових колективів та війсь­кових груп співпереживань, настроїв, почуттів, а також їх внутрішню змобілізованість, настроєність, рішучість і готовність активно діяти для досягнення мети в ході виконання бойових завдань. Іншими словами, психологічний компонент - це комп­лекс всіх елементів психологічної структури особистості та соціально-психологіч­них явищ.

Таким чином, морально-психологічний стан - це інтеграція складних систем­них і під системних багатофакторних соціально-психологічних явищ, як зовнішніх, так і тих, які мають місце у військових формуваннях.

Головним у змісті морально-психологічного стану військ виступає ідейно-національний компонент суспільної свідомості військовослужбовців, їх вірність сво­єму народу, любов до своєї Батьківщини, її історичного минулого, нинішнього, май­бутнього. Це сприйняття народних цінностей, а також матеріальних, соціальних, політичних і духовних реальностей як найважчих і найдорожчих. Це внутрішня го­товність захищати ці цінності і реальності в найскладніших умовах бойової обста­новки. У воєнний час важливим є характер і політичні цілі війни, які трансформу­ються у почуття ненависті до ворогів свого народу, а проявляються в ступені бойо­вої активності, підйомі, рішучості, героїзмі.

Структура морально-політичного стану :

І. Морально-політичний (мотиваційно - ціннісний) компонент.

1. Ставлення до служби в цілому.

2. Ставлення до виконання конкретних навально -бойових і службових завдань.

3. Ставлення до населення регіону.

4. Інформованість про події в країні.

5. Ставлення місцевих органів до військової служби в районі дислокації.

6. Зв’язок завдань, що виконуються військом, з захистом інтересів держави.

ІІ. Військово - професійний компонент.

1. Професійна підготовленість.

2. Готовність до захисту держави зі зброєю в руках.

3. Знання та розуміння бойового завдання.

4. Впевненість у зброї та бойовій техніці.

5. Впевненість у товаришах та колективі.

6. Ставлення до безпосередніх командирів.

ІІІ. Психологічний компонент.

1. Фізичний стан.

2. Переважний настрій.

3. Готовність до ризику, самопожертви.

4. Задоволеність службою.

5. Стан дисципліни.

6. Згуртованість та стосунки в колективі.

Оцінка морально-психологічного стану військ є надзвичайно важливим завдан­ням. Без всебічного аналізу й оцінки морально-психологічного стану своїх військ і військ противника неможливо прийняти рішення стосовно того чи іншого виду бойових дій, застосування тих чи інших військових формувань для виконання тих чи інших бойових завдань. Така оцінка, крім того, дозволяє виробити заходи цілеспрямованого впливу на свідомість і психіку воїнів, психологію військових колективів і органів управління з метою ефективного виконання бойових завдань.

При плануванні бойових дій, тактичних навчань, вирішенні інших завдань ви­конується прогностичний аналіз й оцінка морально-психологічного стану своїх військ і військ противника.

Прогнозування морально-психологічного стану військ та підрозділів може ви­конуватись на основі його експрес-аналізу й оцінки, або використанні засобів і ме­тодів глибокого та всебічного його аналізу й оцінки.

Оцінка морально-психологічного стану своїх військ (сил ) включає:

1. Назву військової частини;

2. Соціальний і національний склад військ, характер взаємовідносин між військо­вослужбовцями;

3. Рівень релігійності особового складу, наявність релігійних протиріч;

4. Вікові характеристики різних категорій військовослужбовців, рівень їх загально­освітньої та професійної підготовки;

5. Досвід військової служби, бойових дій, рівень військової майстерності, знання району бойових дій, рівень згуртованості підрозділів;

6. Укомплектованість військ офіцерським складом, рівень його оперативної (бойо­вої) підготовки, досвід штабів у керуванні військами;

7. Відношення військовослужбовців до мети війни (бойових дій), до воєнно-полі­тичного керівництва держави, до своїх командирів (начальників);

8. Рівень знання особовим складом бойової техніки та озброєння, морально-психо­логічних особливостей, тактики дій противника;

9. Стан психологічної підготовки військовослужбовців різних категорій;

10. Негативні випадки, що трапились та їх наслідки;

11. Стан здоров'я військовослужбовців, основні захворювання, рівень забезпечення матеріально-побутових потреб.

У висновках з оцінки морально-психологічного стану своїх військ визнача­ється:

• загальна оцінка кількісно-якісного складу військ та їх морально-психологічного стану ( дозволяє виконати бойову задачу, обмежено дозволяє, не дозволяє );

• сильні та слабкі сторони морально-психологічного стану (по категоріях);

• оцінка морально-психологічного стану підпорядкованих, сформованих корпусів, з'єднань, частин;

• основні заходи щодо підтримки та підвищення морально-психологічного станку.

Окремо можливо виділити:

• результати попередніх бойових дій;

• характер дій противника та їх вплив;

• втрати ( в т.ч. психогенні) особового складу;

• втрати противника;

• ступінь інформованості та інформаційно-психологічного впливу противника;

• визначення найбільш боєздатних по морально-бойовим якостям частин та підроз­ділів, а також тих, які нездатні виконувати бойові завдання.

9 грудня 1998 р. затверджені першим заступником Міністра оборони та нап­равлені в війська " Методичні рекомендації командирам, штабам, органам виховної роботи щодо вивчення, оцінки та поліпшення морально-психологічного стану осо­бового складу підрозділів та військових частин Збройних Сил України", в яких вик­ладені основні обов'язки посадових осіб щодо зазначених вище питань.

При плануванні та в ході бойових дій важливе значення має всебічна оцінка морально-психологічного стану військ противника та його інформаційно-психологічного впливу на наші війська.

Оцінка морально-психологічного стану військ противника включає:

1. Організаційну приналежність з'єднання ( номер, розпізнавальні знаки, емблеми, клички, девіз, історія формування), його укомплектованість особовим складом та технікою;

2. Участь у бойових діях, наявність бойового досвіду ( якого характеру дій можна очікувати);

3. Соціально-політичну характеристику особового складу ( соціальний склад, рівень освіти, вік, ідеологічні орієнтири, релігійність, національно-психологічні особли­вості, традиції, звичаї тощо);

4. Характеристику морально-бойових та психологічних якостей (по категоріям), в т.ч. національно-психічних якостей. Слабкі та сильні сторони військовослужбовців, угрупування в цілому;

5. Стан військової дисципліни, організованості та правопорядку, згуртованості під­розділів (факти дезертирства, невиконання наказів, паніки, боягузтва, здачі в по­лон);

6. Стан, спрямованість та сприйняття ідеологічного, політичного, морально-психо­логічного забезпечення агресії;

7. Здатність переносити труднощі в умовах бойових дій ( клімат, поведінка на чу­жій території);

8. Наявність в військах іноземних фахівців і найманців, їх характеристика;

9. Взаємовідносини з місцевим населенням, знання уроків історії, досвіду мину­лого;

10. Рівень фізичної загартованості та функціональної готовності (здатності до швидкого відновлення сил). Можлива динаміка морально-психологічного стану з початком і в ході бойових дій ;

11. Які заходи слід провести в інтересах психологічного подавлення і фізичного знищення підрозділів психологічної боротьби військ противника.

У висновках, як правило, вказується:

• рівень здатності особового складу до виконання бойових завдань за морально-психологічним станом;

• що можливо і необхідно очікувати в ході бойових дій;

• категорія особового складу, на психологічне подавлення якої доцільно зосереди­ти основні зусилля (об'єкт має бути найбільш сприятливим до нашого психоло­гічного впливу - визначається у взаємодії з органами розвідки);

• на що звернути особливу увагу у випадку наших успішних дій (невдач, великих втрат), можливі наслідки.

Найбільш важливими зовнішніми факторами впливу на морально-психоло­гічний стан наших військ є воєнно-політична обстановка та соціально-політичні умови виконання бойових задач.

Оцінка воєнно-політичної обстановки та соціально-політичних умов виконання бойових задач - це надзвичайно складний і багаторівневий процес. Вона здійсню­ється на основі координації зусиль з органами державної влади і місцевої адмініс­трації, прикордонними військами, СБУ, МВС, міністерствам з надзвичайних ситу­ацій, міністерством юстиції тощо.

Зміст та обсяг цієї роботи залежать від конкретної обстановки, політичних, со­ціально-економічних, національно-етнічних особливостей регіону, його історичного минулого. Особливе значення надається прогнозуванню та визначенню варіантів розвитку обстановки на перспективу.

Під час оцінки воєнно-політичної обстановки та соціально-політичних умов ви­конання бойових задач аналізуються такі компоненти:

1. Геополітичне та економічне значення регіону, наслідки його втрати (для нас і для противника);

2. Наявність та характер політичних, економічних, національно-етнічних протиріч в регіоні, на ТВД;

3. Основні тенденції соціально-політичних процесів у суміжних країнах;

4. Наявність та характеристика воєнно-політичних блоків та союзів, тенденції до розширення або звуження антиукраїнських військово-політичних або інших зв'яз­ків;

5. Розстановка політичних сил в регіоні, економічні, політичні, національно-етнічні зв'язки між державами;

6. Відношення керівництва суміжних держав до політики співробітництва з Укра­їною;

7. Відношення різних категорій населення до політики керівних кіл;

8. Домінуючі тенденції в діяльності політичних партій та громадських організацій в т. ч. опозиційних, їх вплив в країнах та арміях, розстановка політичних сил;

9. Характер діяльності офіційних і неофіційних засобів масової інформації ( стан інформаційного поля );

10. Стан громадської думки ( в суміжних державах і в світі ) стосовно початку, хо­ду бойових дій;

11. Характеристика вищого політичного та воєнного керівництва , наявність проти­річ та внутрішньополітичної боротьби;

12. Політика комплектування збройних сил;

13. Характер воєнних приготувань, воєнні союзники;

14. Характеристика та стан бойової готовності збройних сил, їх бойові можливості, характер діяльності, можливий термін агресії;

15. Умови, при яких можливе втручання третіх країн, поява нових союзників, зміна реакції світового співтовариства;

16. Умови, при яких буде можливий перехід від політичних до воєнних методів урегулювання протиріч ( чи навпаки );

17. Система політичної орієнтації населення, пануючі політичні настрої по відно­шенню до України;

18. Наявність та характеристика контингентів іноземних військ в суміжних держа­вах, спрямованість їх діяльності, відношення до них;

19. Історичні традиції взаємовідносин країн, армій;

20. Політична мета противника:

• просунути свої кордони;

• відторгнути життєво важливі райони;

• змінити існуючий суспільно-політичний лад;

• знизити воєнний, економічний, політичний потенціал;

• створити умови для подальшого розділу території;

• розв'язати свої, внутрішньополітичні та економічні протиріччя;

• підняти престиж існуючого режиму.

На морально-психологічний стан військ впливають також соціально-політичні умови в районі бойових дій.

В ході аналізу враховуються:

1. Активність і спрямованість політичних партій, громадських організацій, особ­ливо сепаратистського спрямування;

2. Наявність та активність формувань збройної опозиції національно-етнічних мен­шин, ступінь їх впливу;

3. Криміногенна обстановка (ВТК, райони підвищеної криміногенної небезпеки, банд угрупування);

4. Особливості релігійної обстановки, пануючі релігійні конфесії, їх позиції ( особ­ливості особового складу, який сповідує ті чи інші конфесії);

5. Стан інформаційного поля, ступінь впливу деструктивних сил, їх засоби, форми та методи роботи.

Результати аналізу, оцінки і прогнозування, воєнно-політичної обстановки та соціально-політичних умов району бойових дій активно використовуються в роботі з різними категоріями військовослужбовців, враховуються при організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника.

При оцінці МПС використовується метод, що полягає у виявленні, аналізі та вимірюванні чисельних показників, що характеризують морально-психологічний стан як військових колективів, так і окремих військовослужбовців. Такий метод має назву багатофакторного аналізу.

Важливим засобом моніторингу морально-психологічного стану є також спеціальні соціологічні дослідження, які проводяться з метою виявлення об'єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на морально-психологічний стан військ (сил), знижують їх боєздатність та боєготовність.

Основними питаннями досліджень є: ставлення особового складу Збройних Сил України, населення країни до війни (воєнного койфлікту); ступінь впевненості різних категорій військовослужбовців у собі, своїх командирах, співслужбовцях; рівень згуртованості військових колективів; морально-психологічний стан особового складу тощо.

ВИСНОВКИ

Отже оцінка морально-психологічного стану своїх військ це безперервний та цілеспрямований управлінський процес. Його головними завданнями є підтримка високого рівня бойової готовності, підвищення морально-бойового потенціалу військ, ефективна протидія інформаційно-психологічному впливу противника.

Порівняльний аналіз, врахування вис­новків з цього питання надає змогу командирам більш ефективно здійснювати мо­рально-психологічне забезпечення застосування військ.