6.1. Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника

Нині жодна держава не в змозі захистити себе, використовуючи лише військово-технічні засоби. Забезпечення безпеки все більше стає комплексною задачею, яка включає в себе політичні, економічні, воєнні та інші складові. Успішно вирішити це завдання вдається завдяки оптимальному співвідношенню застосування всіх форм і способів протиборства. Досвід локальних війн та збройних конфліктів нашого часу свідчить про те, що досягнення визначених їм цілей неможливе без широкого застосування засобів інформаційного, інформаційно-психологічного та власне психологічного впливу.

Поряд із тим, одна з основних цілей кожної війни полягає у зміні психології противника. Примусити його здатись на милість переможця, прийняти запропонований план врегулювання будь-якої проблеми передбачає формування в нього впевненості у недоцільності подальшого опору, лишити його віри у свій успіх тощо, тобто змінити його психологію.

Отже, на порядок денний виноситься проблема, методологічно вірне розв'язання якої може сприяти упередженню війни, збройного конфлікту, досягнення їх цілей та суттєво впливати на їх хід та наслідки.

Психологічну війну люди ведуть із давніх часів, однак ніколи її не афішують. Залякування, дезінформація, підбурювання, міфотворчість – далеко не повний перелік засобів, які застосовувались в ході війн. Однак лише у ХХ сторіччі процес накопичення, обробки та надання дозованої інформації став мати керований характер, спрямовуватись на досягнення конкретної мети. Потужний розвиток засобів масової інформації, їх проникнення у всі сфери суспільного буття призвів до того, що їх використання у воєнній сфері стало неминучим.

В даний момент інформаційно-психологічне протиборство досягло всепоглинаючих масштабів, і включає в себе наступні складові:

Зовнішня складова - уявляє собою сукупність заходів інформаційно-психологічного впливу на керівництво, населення, і особовий склад Збройних Сил країни, що здійснюються іншими державами для створення зовнішньо правдоподібної обстановки, яка б змусила військово-політичне керівництво чи окремі групи населення приймати вигідні цим державам рішення.

Внутрішня складова включає в себе заходи певної спрямованості, що проводяться в середині країни політичними та іншими силами з використанням можливостей засобів масової інформації, літератури, мистецтва й інших «не бойових» засобів для досягнення своїх цілей.

Вищим проявом зовнішньої складової інформаційно-психологічного протиборства вважають інформаційну війну.

Головна мета інформаційної війни - оволодіння свідомістю населення країни-противника, підрив морально-бойового потенціалу Збройних Сил; тобто підготовка підґрунтя для політичного, економічного і військового вторгнення.

З цією метою готуються і постійно проводяться таємні інформаційні та психологічні операції (акції), причому не тільки певними структурами держав - «традиційних» супротивників, - але і союзниками, а також дружніми та нейтральними країнами. До здійснення таких заходів залучаються багато чисельні аналітичні й інформаційні центри, кращі фахівці.

Найбільш можливою тепер стає ситуація коли «тиха»(повзуча) інформаційна агресія буде розв’язана завчасно за декілька тижнів, місяців і навіть років до початку повномасштабних бойових дій (у зоні Перської затоки - більш ніж за п’ять місяців). Реально, війни або збройного конфлікту ще немає, але агресія вже фактично розв’язана.

Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника - це комплекс захо­дів стосовно аналізу, прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралі­зації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад військ (сил) і населення, дезорганізувати бойову діяльність.

Основними завданнями захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника є: оцінка сил і засобів психологічних операцій противника, визначення об'єктів їх можливого впливу; роз'яснення військовослужбовцям мети, завдань, тематики, можливостей технічних засобів психологічних операцій противника; надійне перекриття каналів інформаційно-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України; безперервне, об'єктивне, психологічно доцільне, структуроване воєнно-політичне та бойове інформування військовослужбовців; розвідка, придушення або знищення сил (засобів) психологічних операцій противника.

Вона передбачає: визначення морально-ціннісних установ особового складу і факторів бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на війська (сили), організація роботи щодо усунення несприятливих факторів;

виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку використання, визначення об'єктів, характеру та спрямованості можливого інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків;

роз'яснення військовослужбовцям мети, завдань, тема­тики, форм, методів, можливостей технічних засобів психологічних операцій противника; безперервне, об'єктивне, психологічно доцільне, структуроване воєнно-політичне та бойове інформування військовослужбовців;

попередження (припинення) розповсюдження чуток, дезінформації; ознайомлення військовослужбовців з методами дій сил і засобів психологічних операцій противника,' своєчасне інформування особового складу про появу диверсантів;

своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних документів противника; обмеження індивідуального використання воїнами радіоприймачів;

організація роботи з військовослужбовцями, які схильні до навіювання; забезпечення високої пильності; ведення суворого контролю за використанням радіозасобів у підрозділах зв'язку;

розвідка, придушення або фізичне знищення сил і засобів психологічних операцій противника, вживання негайних заходів щодо приглушення (знищення, придушення) гучномовних станцій і радіостанцій противника, залучення для цього засобів розвідки, радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;

організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, органами Служби безпеки України.

ВИСНОВКИ ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ

Таким чином, досягнення ефективності при організації захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника вимагає врахування багатьох факторів, здійснення активних організаційних заходів, проведення випереджувальної контрпропагандистської роботи, вогневе ураження та електронне подавлення сил та засобів психологічної боротьби.

Ефективне вирішення питань захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника – це надзвичайно складний, багаторівневий, творчий процес, який вимагає проведення активних організаційних заходів, концентрації упереджувальних контрпропагандистських зусиль, силових методів. Виконання цих завдань можливо лише скоординованими діями командувачів (командирів), штабів, органів виховної роботи у взаємодії з органами державного управління.

Нейтралізація психологічного впливу противника неможлива без знання сил та засобів, форм та методів діяльності органів психологічних операцій противника, викриття замислу, змісту та цілей його інформаційного впливу. Тільки на цій основі можливо здійснити забезпечення несприйняття особовим складом тез та аргументів пропаганди противника.

Кінцевою метою захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника є визначення та усунення факторів бойової, суспільно-політичної, соціально-економічної та морально-психологічної обстановки, які використовуються противником для здійснення впливу на війська та населення в регіоні застосування військ (сил). Ці заходи здійснюються на основі координації діяльності органів державного й воєнного управління всіх рівнів, взаємодії видів ЗС, штабів, органів виховної роботи у загальній системі забезпечення національної та інформаційної безпеки держави.