4.1. Морально-психологічне забезпечення маршу

Марш являє собою організоване пересування підрозділів з одного району в інший з метою своєчасного зосередження їх у зазначеному районі, в зазначений строк і в повній готовності до виконання бойових задач.

Досвід сучасних збройних конфліктів свідчить про підвищення ролі маршу, вимог до нього. Це обумовлено певними факторами:

По-перше, при здійсненні маршу підрозділи повинні бути завжди готовими до ведення активних бойових дій.

По-друге, війська здійснюють марш виключно на бойовій техніці, вони спроможні пересуватись швидко і на велику відстань.

По-третє, під час пересування проти військ противник активно використовує авіацію і високоточну зброю. Пересування частин знаходиться під безперервним контролем космічної, авіаційної, радіотехнічної розвідки противника, дій диверсійно-розвідувальних груп.

По-четверте, маршрути пересування військ, частин, підрозділів можуть знаходитись у районах криміногенної небезпеки, напруженої соціально-політичної обстановки, у регіонах збудженого морально-психологічного стану населення, національних меншин, проходити через райони міцного інформаційно-психологічного впливу, а також тиску противника. Під час планування пересування виникає необхідність враховувати такі особливості, як марш у районах розташування АЕС, хімічних об'єктів, регіонів епідемій, епізоотій, об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, тобто великі греблі, дамби, АЕС, об'єкти радіохімічної небезпеки.

Марш може плануватись та здійснюватись у передбаченні вступу у бій чи без загрози зіткнення з противником, як в удень, так і вночі, та в інших умовах. Війська можуть пересуватись до фронту, уздовж фронту чи до тилу. Під час маршу частини можуть висуватися в колоні головних сил чи у передовому загоні, а під час наступу - у ар'єргарді. Самостійно частина висувається в тих випадках, коли виконує завдання окремо від основних сил.

Маршрути пересування військ не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, звуження, поблизу від залізничних станцій, аеропортів, морських портів. Відстань між маршрутами висування колон повинна виключати можливість знищення двох паралельних колон зброєю масового ураження. У всіх випадках визначаються запасні та рокадні маршрути руху, які готуються одночасно із основними маршрутами.

Під час планування в частинах робляться відповідні розрахунки маршу, середньої швидкості пересування сумісних і танкових колон.

Добовий перехід колон залежить від середньої швидкості руху колон, фізичних і морально-психологічних можливостей особового складу, рівня професійної підготовленості водіїв, технічної готовності бойових машин до маршу.

Для своєчасного початку маршу та регулювання його швидкості призначається вихідний рубіж та рубіж регулювання. Для відпочинку особового складу, прийому їжі, перевірки стану озброєння, бойової та іншої техніки, їх технічного обслуговування під час маршу призначаються зупинки (відпочинок) до 1 години. Денний (нічний) відпочинок військам призначається наприкінці кожного добового переходу, а добовий відпочинок - через кожні 3-5переходів.

Похідний порядок та його шикування залежить від конкретних умов здійснення маршу.

Організація маршу включає: прийняття рішення; постановку завдань частинам (підрозділам); організацію взаємодії, всебічного забезпечення і управління; оцінку обстановки і проведення штабом тактичних обслуг.

Під час організації всебічного забезпечення маршу здійснюється розвідка маршрутів, висуваються рекогносцирувальні групи, організується захист від ЗМУ, ВТЗ, маскування, всі види забезпечення.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням:

— бойового завдання;

— конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська;

— морально-психологічного стану особового складу;

— характеру вогневого впливу противника;

— характеру місцевості та терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

— своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і готовність успішно вести зустрічний бій;

— роз'яснення особовому складу характеру маршрутів, особливостей морально-психологічної, соціально-політичної, релігійної і криміногенної обстановки у районах, через які пересуваються війська, роз'яснення заходів безпеки, захисту від впливу авіації противника, його високоточної зброї;

— роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;

— чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;

— підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою;

— прийняття необхідних заходів для своєчасного харчування і відпочинку особового складу під час маршу, збереження його моральних і фізичних сил;

— надання особливої уваги виховній роботі з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, загону забезпечення руху, комендантської служби, підготовці механіків-водіїв до нічного маршу.

На підставі отриманої задачі, наказу командира та його вказівок, заступник командира з виховної роботи усвідомлює мету і завдання морально-психологічного забезпечення; всебічно оцінює морально-психологічну обстановку та умови виконання завдань маршу; розробляє і доповідає командиру свої пропозиції з питань морально-психологічного забезпечення маршу; визначає заходи, які потрібно провести з офіцерами, сержантами, бойовим активом, з водіями бойових вантажних машин, іншими спеціалістами; розподіляє офіцерів виховних структур за елементами похідного порядку; проводить інструктаж; безпосередньо бере участь у проведенні заходів в частинах і підрозділах.

В період підготовки до маршу:

— визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу і зустрічного бою, проводиться інструктаж офіцерів і посадових осіб з питань реалізації морально-психологічного забезпечення маршу;

— організується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу, офіцерів штабу , служб, до проведення інформування залучається керівний склад;

— планується і організується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, фахівців підрозділів ППО, розвідки, бойової охорони;

— сумісно з технічною службою плануються і проводяться технічні інформації, інструктажі, обмін досвідом, гуманітарний час з метою запобігання аварій і катастроф з бойовою технікою і озброєнням;

— готуються до практичної діяльності та проводять тренування екіпажі пунктів психологічної допомоги і реабілітації;

— виховна робота спрямовується на глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем справедливого характеру бойових дій;

— здійснюється військово-патріотичне виховання з метою формування вірності воєнній присязі, обов'язку, військовому товариству, бойовим традиціям ЗС, народу;

— доводяться до особового складу соціально-правові гарантії держави в разі поранення чи загибелі військовослужбовця;

— організується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу цілей, форм та методів цього впливу.

Під час маршу:

— оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці;

— нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду;

— вивчається противник, його сильні та слабкі сторони;

— здійснюється контроль системи інформаційного забезпечення особового складу;

— контролюється порядок харчування особового складу під час маршу і відпочинку водіїв, механіків-водіїв;

— забезпечується проведення заходів культурно-виховної роботи за допомогою автоклубів, інших технічних засобів;

— проводиться вивчення настроїв особового складу, експрес-оцінка морально-психологічного стану особового складу.

Найбільш оперативними, дієвими формами морально-психологічного забезпечення маршу, виходячи із досвіду бойових дій, є:

— короткі наради з вивчення вимог наказу на марш з офіцерами і сержантами;

— висвітлення різними засобами (листівки, звернення,…) досвіду здійснення маршу під час війни, збройних конфліктів, тактичних навчань;

— організація виступу перед особовим складом досвідчених фахівців, водіїв високого класу, учасників бойових дій;

— системне і своєчасне оперативне інструктування усіх категорій особового складу;

— розподіл та розміщення у кожній колоні бойової техніки досвідчених фахівців з бойової та транспортної техніки;

— участь у комплексній перевірці готовності до маршу;

— інструктування фахівців пересувних пунктів психологічної допомоги;

— проведення індивідуальних та колективних бесід з особовим складом стосовно цілей, завдань і особливостей маршу, можливого вогневого та інформаційно-психологічного впливу противника;

— вивчення пам’яток водіями, механіками-водіями тощо.;

— проведення занять щодо вивчення особливостей водіння вночі, навчання водіїв, механіків-водіїв методам аутотренінгу, саморегуляції, вольової мобілізації;

— при можливості проведення мітингів, зустрічей з місцевим населенням, зборів особового складу;

— проведення заходів душпастирської роботи;

— надання психологічної допомоги окремим воїнам, проведення заходів психодіагностики і психокорекції;

— проведення роботи з військовослужбовцями щодо підвищення їх психологічної стійкості та готовності до подолання бойових психічних травм, бойового стресу;

— застосування заходів прискорення адаптації військовослужбовців до умов маршу, можливих екстремальних ситуацій.

Заходи проводяться з урахуванням категорій військовослужбовців і їх військового фаху (з офіцерами, активом, з водіями, іншими категоріями військовослужбовців).

В період підготовки до маршу, в частинах і підрозділах проводяться наради з офіцерами і сержантами, з ними вивчаються вимоги наказу з питань якісної організації маршу, ретельно обговорюються особливості маршрутів, найбільш складні ділянки місцевості, варіанти їх подолання, надаються вказівки щодо якісної підготовки особового складу і бойових машин до маршу.

Вивчаються вимоги наказів, відповідні положення статутів і настанов. Заступники командирів з виховної роботи ретельно уточнюють зміст морально-психологічного забезпечення маршу, визначають його форми і методи, проводять інструктажі бойового активу. Ці та інші заходи позитивно впливають на морально-психологічний стан військовослужбовців.

У підготовчий до маршу період важливе значення має своєчасне проведення інструктажів бойового активу, тому що актив постійно знаходиться у складі екіпажів бойових машин, бойових обслуг. Разом з командирами та заступниками з виховної роботи вони мають можливість впливати на морально-психологічний стан безпосередньо в похідному порядку частин і підрозділів з питань успішного здійснення маршу. Для якісної роботи бойового активу з військовослужбовцями їх завчасно потрібно забезпечити необхідними даними та інформаційними матеріалами. Їх інформують про соціально-політичну о6становку в смузі здійснення маршу, його цілі, завдання і умови здійснення, вимоги до активу і всього особового складу військ.

Під час інструктажів заступники командирів з виховної роботи роз'яснюють бойовому активу їх завдання і можливості з питань проведення індивідуально-виховної роботи, надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екіпажах, бойових обслуг, інших малих групах, зміст надання доручень, порядок прослуховування інформаційних програм, заходи протидії інформаційно-психологічному впливу противника, способи поводження під час пересування через райони із напруженою соціально-політичною, релігійною, криміногенною обстановкою. Уточнюється розстановка активу в колоні бойових вантажних машин, порядок зв’язку активу із заступниками командирів з виховної роботи підрозділів і частин, порядок зворотного зв’язку.

Формуючи бойові обслуги, екіпажі командири та заступники з виховної роботи здійснюють заходи, які пов’язані з професійно-психологічним підбором, розстановкою бойового активу. Вони ставлять завдання активу і доручають проводити бесіди стосовно завдань маршу, підтримання дисципліни, пильності та організованості, а також інформувати військовослужбовців про події у державі, останні новини, надавати допомогу молодим військовослужбовцям і т. д.

Успіх маршів в значній мірі залежить від всебічної підготовки особового складу водіїв. Тому заступники командирів з виховної роботи, бойовий актив звертають на них особливу увагу. З водіями вивчаються задачі маршу, відповідальність з питань збереження бойової та вантажної техніки, необхідність підтримання дисципліни маршу, взірцевість виконання обов'язків. Також вивчаються пам'ятки та поради водію під час маршу, розповсюджується досвід кращих воїнів. З механіками-водіями проводять бесіди: “Підготовка танку, бойової машини до маршу”, “Правила зберігання бойової техніки”, “Досвід кращих водіїв”, “Умови експлуатації бойових машин під час маршу”.

Для водіїв бойових і вантажних машин плануються спеціальні заняття з таких питань: знайомство з обстановкою та отриманою задачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядок руху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів та команд, дисципліна маршу, прийоми саморегуляції та вольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу та способи їх подолання, заходи безпеки в період маршу. Вивчаються особливості водіння вночі.

Виходячи з обстановки, у підготовчий період застосовуються такі заходи виховної роботи: мітинги, збори, зібрання, групові та індивідуальні бесіди. Увага звертається до військовослужбовців, які будуть виконувати завдання в підрозділах розвідки, охорони, передових загонах, у службі регулювання протиповітряної оборони.

Особовому складу роз’яснюється важливість виконання графіку маршу і своєчасного висування до рубежів, взаємодії з інженерними підрозділами, способи пересування на бойовій техніці, порядок дій під час зупинок, відпочинку, в умовах бомбардувань авіацією противника, артилерійських обстрілів.

Загроза застосування противником зброї масового ураження гостро ставить проблему захисту особового складу в період висування, забезпечення прихованого переходу. Тому необхідно роз'яснювати військовослужбовцям важливість підтримання відповідної відстані між бойовими машинами, вантажівками, недопущення скупчення людей і техніки, доводити сигнали загрози застосування противником зброї масового ураження, способи дій в цих умовах, перевіряти наявність у військовослужбовців засобів захисту та вміння їх застосовувати.

В умовах пересування комбінованим способом, крім того, приділяється підвищена увага підбору та інструктуванню посадових осіб добового наряду, розстановці активу, роз'ясненню особовому складу особливостей дій при перевезенні військ повітряним, залізничним транспортом, порядок навантаження та розвантаження.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків: на успішну роботу водіїв бойових та вантажних машин; підтримку встановленої швидкості руху, відстані, інтервалів; підтримку високого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованості та дисципліни, постійної пильності і бойової готовності до виконання завдань зустрічного бою.

Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо під час пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Вирішальне значення набуватимуть особистий приклад командирів, заступників командирів з виховної роботи, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.

Місце заступника командира з виховної роботи у період маршу залежить від конкретних умов. Важливим є постійні знання обстановки, можливість реально впливати і допомагати активу, мати надійний зв'язок з командиром та вищим органом виховної роботи. Під час відпочинку командири, заступники з виховної роботи роз'яснюють військовослужбовцям зміст наказів командування, зміну обстановки, пропагують кращих водіїв, звертають увагу на недоліки. За наявністю часу та виходячи з конкретних потреб та умов можуть проводитись короткі наради, збори, суспільно-політичне, бойове, технічне інформування, хід маршу відображається у листівках.

В ускладнених умовах маршу морально-психологічне забезпечення, в основному, здійснюється в екіпажах бойових машин, бойових обслуг, відділеннях, інших малих групах.

Заступники командирів з виховної роботи вживають заходи щодо змістовності, оперативності, цілеспрямованості та безперервності морально-психологічного забезпечення в складних умовах маршу. Успіх цієї роботи залежить від інформованості та ініціативи бойового активу, який знаходиться в танках, бойових машинах піхоти, тягачах та ін. Заступник командира з виховної роботи застосовує можливості особистого впливу, впливу через підлеглих, бойовий актив щодо підтримання високої пильності та постійної готовності особового складу військ до бойових дій, можливого зустрічного бою, відбиття нападу противника.

За досвідом, танкові та механізовані підрозділи в умовах маршу можуть приймати інформаційні програми та важливі радіопередачі за допомогою наявних бойових радіостанцій. Тому одне з найважливіших завдань заступника командира з виховної роботи - це організація постійного отримання інформаційних програм та доведення їх змісту до особового складу частин і підрозділів.

Морально-психологічний стан військовослужбовців підтримується на належному рівні також своєчасним розповсюдженням друкованої продукції: газет, пам'яток, листівок.

Важливим аспектом морально-психологічного впливу є компетентність командирів усіх рівнів, їх витримка, самовладання, твердість керування частинами та підрозділами в складних умовах маршу, швидкість реагування на різноманітні ситуації, сміливість та рішучість, вміння підтримувати порядок, дисципліну і добрий настрій серед підлеглих.

Важливо, щоб командири, заступники з виховної роботи, спираючись на актив, намагалися досягти дотримання суворої дисципліни маршу від всього особового складу. Вони спостерігають за початком руху колон, проходженням вихідного пункту, потім - пунктів регулювання в точно встановлений час, за правильним розташуванням і поведінкою військовослужбовців; своєчасно реагують на ті, чи інші порушення порядку. Це, безумовно, дисциплінує усіх.

В процесі маршу, так само, як і в підготовчий період, предметом особливої уваги командирів, заступників з виховної роботи, інженерно-технічного складу, бойового активу виявляються механіки-водії танків, бойових машин, самохідно-артилерійських установок, водії спеціальних і вантажних машин. Під час руху підрозділів командири і заступники з виховної роботи домагаються від них суворого дотримання маршрутів руху, дистанцій між машинами і колонами. Начальники усіх ступенів спостерігають за виконанням правил експлуатації матеріальної частини, слідкують за тим, щоб ні один танк, бойова машина, самохідна артилерійська установка чи автомашина не відстали від колон.

В сучасних умовах, враховуючи наявність у військах різноманітної техніки, значно ускладнюється маршрутна обстановка, тому необхідно постійно вести роботу з водіями. Це, звичайно, не означає, що треба збирати водіїв на зібрання чи бесіди. Під час маршу недоцільно відволікати їх від управління автомобілем, танком, від виконання своїх обов'язків. Командир тримає водіїв в курсі обстановки, подає необхідні команди. На малих привалах, коли здійснюється контроль технічного стану, заступник з виховної роботи, бойовий актив можуть поспілкуватися з тим чи іншим водієм, з'ясувати його настрій, ступінь розуміння ним своїх конкретних обов'язків, відповідно впливати на нього. На великих зупинках, привалах ці можливості розширюються. Їх потрібно вдало використовувати, щоб здобути деякі уроки із стану маршу, що закінчився, надихнути людей на переборення нових труднощів. В цей час можливе проведення заходів психологічної допомоги, зняття стресових станів.

Особлива турбота про водіїв приділяється під час маршу в нічний час, а також в умовах обмеженої видимості. Командири і заступники з виховної роботи, бойовий актив ведуть роз'яснювальну роботу щодо особливостей водіння машин у таких умовах. Вони підтримують постійний зв'язок з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, підрозділів забезпечення руху, комендантської служби. Це дозволяє їм знати обстановку, оперативно реагувати на її зміни, вживати заходи до переборення труднощів і усунення недоліків.

Зберігання високої працездатності водіїв багато в чому залежить від відпочинку, організації харчування та інших факторів.

Результатом морально-психологічного забезпечення маршу в бойовій обстановці, до якого повинен прагнути заступник командира частини з виховної роботи, повинно бути своєчасне прибуття підрозділу у визначений район у повній морально-психологічній готовності до активних бойових дій.

Досягнення цього результату багато в чому залежить від виховної, інформаційно-пропагандистської, соціально-правової роботи, психологі-чного забезпечення, що проводиться заступниками з виховної роботи всіх рівнів, в першу чергу, з бойовим активом, з водіями танків, бойових машин, бронетранспортерів, як у період підготовки, так і в ході маршу. Підвищенню ефективності морально-психологічного забезпечення маршу сприяють оперативність і цілеспрямованість кожного заходу, підбір і розстановка бойового активу, вміле керівництво ним.