4. Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів в режимі водорозбору.

В задачу розрахунку входить визначення діаметрів подаючих трубопроводів.

Вихідні дані для розрахунку :

1. Аксонометрична схема трубопроводів ;

2. Розрахункові витрати на ділянках ;

3. Гарантійний тиск.

Вибираємо розрахунковий напрямок ( циркуляційне кільце ) від теплофікаційного колодязя, до водорозбірної точки, яка є найбільш віддаленою, Ст.Т3 – 1. Поділяємо розрахункову схему на ділянки з однаковою витратою. Для кожної ділянки визначаємо кількість водорозбірних приладів N^h і кількість споживачів U.

Згідно витрат води, визначаємо діаметр d_y та питомі втрати тиску на тертя « і » згідно таблиць.

Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів визначаємо за формулою :

H = i ∙ l ∙ (l+ K_l ) , м ;

де: l – довжина ділянки трубопроводу в м ;

K_l – коефіцієнт , який враховує втрати тиску, на ділянках трубопроводу, на місцеві опори , значення якого слід приймати :

0,2 – для подавальних і циркуляційних розподільних трубопроводів;

0,5 – для трубопроводів в межах теплових пунктів;

0,1 – для трубопроводів водорозбірних стояків і циркуляційних стояків.

Швидкість руху води у подаючих трубопроводах та стояках , слід приймати з врахуванням заростання труб, але не більше 1,5 м/с , а в трубопроводах подаючих воду до водорозбірних приладів – не більше 2,5 м/с.

Визначення розрахункових витрат , діаметрів подаючих трубопроводів та втрат тиску, по розрахунковому напрямку, наведено в таблиці № 2.

Згідно вимогам ДСТУ-Н Б XX-XX:2013 «Настанова щодо підбору та улаштування лічильників води та теплоти у багатоквартирних будинках»; підбір лічильника рекомендовано обирати за витратою, яку визначають за формулою:

, м³/год.;

де: - перехідна витрата м³/год.;

- номінальна витрата м³/год.

Значення і наведено в експлуатаційних документах на лічильних води.

Максимальна годинна витрата гарячої води по будинку складає:

По довідкових матеріалах підбираємо крильчатий лічильник, калібром 32 мм, типу ВСКМ – 32 .

, м³/год.;

Втрати тиску, h , м вод.ст., у лічильнику визначаються за формулою:

де: q – розрахункова витрата води; q = 0,97 л/с;

s – опір лічильника ; s = 0,1 ;

h = 0,97 ² ∙0,1 ∙12,95 = 1,22 м вод.ст.

Потрібний ( необхідний ) тиск , у місці приєднання до міського водопроводу , при найбільшому господарсько – питному водоспоживанні, повинен забезпечувати подачу води на потрібну геометричну висоту та забезпечити нормальний вільний тиск біля диктуючого водорозбірного приладу.

Підрахунок проводиться за формулою:

, м ;

де: — робочий тиск біля диктуючого приладу, визначається згідно ДБНу, для ванни = 3,0 м ;

— геометрична висота підіймання води, різниця відміток осі міської водопровідної мережі і осі диктуючого водорозбірного приладу;

=354,65-335,55=19,1 м.

— втрати тиску у водомірі, = 1,22 м;

Втрати тиску на вводі Н_в визначають за формулою:

;

, м

Гарантійний тиск у міській водопровідній мережі = 0,38 МПа, дорівнює =0,36 МПа , то його достатньо для роботи системи холодного водопостачання без підвищувальної установки ( насосів ).