Частина 4. Бойова підготовка в підрозділі (частині)

Надійна оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і територіальної недоторканості у сучасних умовах можуть бути досягнути у разі динамічного зростання польової, повітряної та морської виучки з’єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил України, це сьогодні є основою бойової підготовки військ (сил).

Забезпечення провідної ролі бойової підготовки у повсякденній діяльності військ (сил), формування високої вогневої, маршової, фізичною виучки, психологічної та моральної стійкості військовослужбовців у складних умовах обстановки у значній ступені залежить від організації виховної роботи, морально-психологічного забезпечення заходів бойової підготовки.

Метою лекції є визначення орієнтирів у діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи у питаннях і практиці морально-психологічного забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових частин і підрозділів. Майбутнім військовим керівникам тактичної ланки необхідно вміти вести пошук нових форм і методів організації та виконання завдань щодо досягнення якісних параметрів у підготовці військ (сил) через систему морально-психологічного впливу на військовослужбовців.

4.1. Організації бойової підготовки у підрозділі (час­тині).

Для успішного застосування Збройних Сил необхідно постійно підтримувати їх у високій боєздатності, бойовій і мобілізаційній готовності.

Бойова здатність Збройних Сил визначається можливістю успішно вести бойові дії в будь-яких умовах обстановки. Вона забезпечується: відповідністю організаційної структури і технічного оснащення військ (сил) їх призначенню; укомплектованістю військ (сил) особовим складом, зброєю та військовою технікою; наявністю запасів матеріальних засобів, що потребуються; бойовим вишколом і злагодженістю підрозділів, військових частин, з’єднань і об’єднань, органів управління; організаторськими якостями командного складу; згуртованістю, високим морально-психологічним станом військ (сил); організованістю та дисциплінованістю особового складу, організацією надійного управління військами (силами).

Згідно Концепції виховної роботи, яка затверджена Указом Президента України від 04.09.1998 року № 981/98 до основних складових виховної роботи відносяться морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань. Виховна робота являє собою комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об’єднань, з’єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Наказ Міністра оборони України від 05.05.1999 року № 142 “Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України” зобов’язує органи військового управління усіх рівнів керуватися положеннями Концепції під час розробок оперативних і бойових документів, статутів, настанов, програм й інших керівних документів щодо організації оперативної та бойової підготовки.

Концепція визначає, що заступники командувачів (командирів) з виховної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан.

Згідно з військовими статутами Збройних Сил України заступники командира полку (окремого батальйону), командира батальйону (корабля 3 рангу), командира роти з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідають за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки і виконання бойових завдань.

Бойова підготовка є системою заходів щодо навчання та виховання особового складу Збройних Сил України для ведення бойових дій або виконання навчальних завдань. Вона є основою всієї діяльності військ. Важливим показником рівня бойової підготовки є польовий вишкіл військ, їх здатність до активних дій на полі бою в будь-яких умовах обстановки. Оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками військово-фахової діяльності в ході бойової підготовки здійснюється на заняттях, тренуваннях, стрільбах і навчаннях.

Програми бойової підготовки розробляються на навчальний рік тривалістю 10 місяців (зимовий і літній періоди навчання – по 5 місяців кожний) з двома підготовчими періодами.

На бойову, а також гуманітарну підготовку виділяються для підрозділів та частин повного складу 16 учбових днів на місяць, для підрозділів та військових частин скороченого складу – 8 учбових днів на місяць.

У підготовчий період проводиться прийом поповнення і звільнення в запас військовослужбовців, які відслужили встановлений термін служби, а також заняття з молодим поповненням, здійснюється розвиток, вдосконалення та обслуговування навчальної матеріальної бази.

Під час підготовки підрозділів здійснюється їх злагодження, основу якого (у Сухопутних військах) складає польовий вишкіл, тактична, вогнева підготовка та водіння бойових (транспортних) машин.

Підготовка особового складу підрозділів здійснюється переважно у полі, при озброєнні і на бойовій техніці, при цьому не менше 30% всіх польових занять проводиться вночі. Заняття і навчання повинні проводитися без спрощення, що забезпечує якість навчання військовослужбовців діям у сучасному бою. На заняттях і навчаннях повинен бути присутній весь особовий склад підрозділів. Тактична підготовка, як процес навчання з’єднань, військових частин та підрозділів прийомам і способам ведення бою та його забезпеченням є головним предметом навчання в системі бойової підготовки. На цей предмет відводиться більша частина навчального часу, ніж на інші предмети, підготовка з інших предметів навчання підпорядковується тактичній підготовці.

Переведення техніки на режим сезонної експлуатації проводиться 2 рази на рік, весною та восени. У ході роботи на техніці одночасно вдосконалюються технічні знання і навички особового складу. Командири (начальники) не повинні починати заняття, навчання, марші, бойові стрільби, водіння, роботу з озброєнням і технікою без доведення заходів безпеки та забезпечення глибокого їх засвоєння особовим складом. Вони зобов’язані здійснювати постійний контроль і вимагати суворого дотримання підлеглими встановлених заходів безпеки.

Успішне вирішення завдань бойової підготовки потребує дотримання наступних вимог:

суворий відбір навчального матеріалу, форм і методів військового навчання, підпорядкування процесу навчання інтересам воєнної доцільності – вчити тому, що необхідно на війні;

забезпечення інтересів бойової готовності, прискореної підготовки спеціалістів замість воїнів, строк служби яких закінчився;

твердий військовий порядок, точне і суворе дотримання вимог статутів, наказів, настанов та інструкцій;

турбота про удосконалення навчального процесу, підвищення його ефективності, активізація бойового навчання, удосконалення навчальної бази;

постійне керівництво діяльністю офіцерів, прапорщиків і сержантів, удосконалення їх методичної майстерності;

стимулювання діяльності воїнів і військових колективів (створення атмосфери довіри і поваги у взаємовідносинах начальників і підлеглих; організація змагань по нормативах і задачах, за звання кращого спеціаліста; поступове ускладнення умов навчально-бойових задач; допомога з боку досвідчених воїнів; організація постійного контролю за ходом бойового навчання; висока вимогливість до підготовки воїнів і підрозділів, їх об’єктивна оцінка).

Навчання є основною формою польового вишколу з’єднань, військових частин і підрозділів, важливим засобом підвищення бойової готовності військ (сил) і дозволяє готувати їх до ведення сучасного загальновійськового бою.

Найбільш ефективними і максимально наближеними до бойової дійсності є тактичні навчання з бойовою стрільбою.

Тактичні навчання проводяться із з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами мотострілецьких, танкових, аеромобільних військ, ракетних військ і артилерії, військ протиповітряної оборони, а також з частинами і підрозділами армійської авіації.

Із з’єднаннями, частинами і підрозділами спеціальних військ і тиловими з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами проводиться тактико-спеціальні навчання.

Із управліннями з’єднань і військових частин усіх родів військ, спеціальних військ і тилу проводяться командно-штабні навчання.

Тактичні (тактико-спеціальні) і командно-штабні навчання організовуються і проводяться з метою:

удосконалення бойового злагодження і польового вишколу з’єднань, військових частин і підрозділів для вмілих і рішучих дій щодо виконання бойових задач в різних видах бою;

підвищення практичних навичок командирів (начальників), штабів, органів виховної роботи в організації бойових дій, безперервному керівництві військами в бою, організації і підтриманні взаємодії між з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами в умовах потужної радіоелектронної протидії з боку противника та в їх бойовому забезпеченні;

формуванні у особового складу високих бойових і морально-психологічних якостей, підвищення фізичної витривалості воїнів;

удосконалення форм і методів морально-психологічного забезпечення різних видів бою, мобілізація особового складу на успішне виконання задач в умовах, які наближені до бойової обстановки;

подальше удосконалення прийомів і способів ведення загальновійськового бою, підвищення ефективності застосування зброї і бойової техніки, перевірка нових теоретичних положень тактиці.

На навчаннях повинна створюватися складна динамічна і навчальна обстановка, яка характерна для сучасного бою і до якої включені елементи раптовості, небезпеки і виправданого ризику, яка потребує від командирів прийняття самостійних і сміливих рішень, рішучих і відважних дій військ, виконання ними раптово виникаючих задач, а також максимально складних умов в управлінні військами і зброєю.

Підготовка з’єднання (військової частини, підрозділу) до навчання повинна передбачатися планами бойової підготовки, а також планами виховної роботи і проводитися без порушення методичної послідовності бойового злагодження підрозділів.

Під час проведення оглядів готовності частин (підрозділів) до навчання серед інших питань перевіряється готовність комплектів наочної агітації для роботи в полі.

Морально-психологічне забезпечення при підготовці і в ході навчання спрямовується на глибоке роз’яснення особовому складу вимог Президента України, наказів Міністра оборони України, воєнно-політичної обстановки у світі і конкретних задач, мобілізацію учасників навчання на сміливі і рішучі дії, прояви високої пильності, відповідальності, дисциплінованості та організованості.

В плані морально-психологічного забезпечення передбачаються заходи з офіцерами штабів, різними категоріями офіцерів виховних структур, активом військових частин (підрозділів). Вони містять в собі роз’яснення вимог бойових статутів, інших керівних документів, вивчення зброї, техніки і тактики евентуального противника, можливостей його сил і засобів психологічних операцій; інструктування про форми і методи морально-психологічного забезпечення під час навчання. Передбачається проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, культурно-виховної роботи. Планується пропаганда передового досвіду, організація змагань військових фахівців і підрозділів, підведення підсумків навчання.

Заходи морально-психологічного забезпечення під час всього навчання проводяться виходячи з конкретної обстановки і покладених задач.

Під час аналізу організації і ходу навчально-бойових дій з’єднань (військових частин, підрозділів) серед інших питань розглядається дієвість заходів морально-психологічного забезпечення, їх зміст, форми і методи, а також рівень морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу. Крім загального розбору навчання за вказівкою керівника навчання проводяться часткові розбори, у тому числі заступником керівника навчання з виховної роботи – з офіцерами виховних структур.

Кожному заняттю і навчанню передує підготовчий період, під час якого проводяться організаційно-технічні, навчально-методичні і виховні заходи.

Морально-психологічне забезпечення охоплює весь процес підготовки до польових занять і навчань. Воно сприяє доведенню до свідомості воїнів ролі і значення польового вишколу в удосконаленні бойової майстерності, підвищенні бойової готовності військ, мобілізації особового складу на якісну підготовку до виходу в поле.

Заходи морально-психологічного забезпечення виконання задач польового вишколу здійснюються на протязі всього навчального періоду, але напередодні польових занять і навчань вони конкретизуються в залежності від тем і завдань, які відпрацьовуються згідно планів бойової підготовки.