Частина 2. Зміст та методика планування виховної роботи в підрозділі

Актуальність цієї проблеми пов’язана з необхідністю наукового підходу до організації й планування виховної роботи в підрозділі, необхідності врахування, при цьому, вимог керівних документів; змін, які відбуваються в суспільстві, Збройних Силах України, військовій частині на сучасному етапі їх розвитку; вибору ефективних форм, методів, засобів виховної роботи у підрозділах .

Основними документами, які регламентують плануючу діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи є Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України; Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України; керівні документи з питань організації морально-психологічного забезпечення військ (сил); Положення про органи виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України; Військові Статути; Організаційно-методичні вказівки щодо реалізації гуманітарної політики та соціальної програми у ЗС України на поточний навчальний рік; плани бойової та гуманітарної підготовки різних категорій особового складу.

2.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.

Планування виховної роботи – це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів, конкретних, адресних, обґрунтованих рішень командира щодо реалізації цілей виховної роботи.

Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб щодо роботи з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, необхідного для виконання поставлених перед підрозділом завдань.

Результатом планування заходів виховної роботи в підрозділі є її план.

План виховної роботи – це комплекс заходів, які взаємопогоджені між собою, заходами бойової підготовки, розпорядком дня підрозділу та повинні здійснюватися посадовими особами й активом підрозділу.

План являє собою продуману, послідовну, логічну систему заходів для досягнення визначених виховних цілей в інтересах вирішення задач бойової готовності та підготовки підрозділу.

Основою планування є його принципи – це керівні, науково обґрунтовані положення, що визначають методику організації виховання особового складу на певний період, виходячи із вимог керівних документів, завдань, що стоять перед підрозділом, вимог життя та практики

До таких принципів відносяться: принцип наукового підходу до планування; принцип конкретності і цілеспрямованості планів; принцип комплексного підходу до планування; принцип реальності плану; принцип особистої (персональної) відповідальності виконавців кожного заходу.

Принцип наукового підходу до планування дає можливість забезпечити спадкоємність у вихованні особового складу, правильно визначити найближчі та подальші цілі, шляхи та методи вирішення ключових проблем. Науково планувати виховну роботу – це, перш за все, виходити з вимог Конституції України, законів, постанов уряду, наказів та директив Міністра оборони, спиратися на глибоке знання законів організації життєдіяльності особового складу.

Принцип конкретності і цілеспрямованості планування передбачає ретельну аналітичну роботу щодо знання положення справ у підрозділі, аналіз ефективності виховної роботи в минулому (місяці, півріччі, році), знання завдань, що стоять перед підрозділом.

Принцип комплексного підходу до планування виховної роботи передбачає врахування заходів, які забезпечують рішення всіх завдань, що стоять перед військовим колективом або найбільш важливої задачі, яку потрібно тісно пов’язати з планами бойової підготовки, вказівками вищих органів з гуманітарних питань, перспективними планами. Комплексний підхід до планування відображає єдність всіх складових виховної роботи.

Принцип реальності плану. Цей принцип означає необхідність врахування в плані нових вимог життя, нових умов, завдань бойової підготовки, правового, естетичного та військового виховання особового складу, передового досвіду виховної роботи, можливостей забезпечення його виконання.

Принцип особистої відповідальності виконавців кожного заходу вимагає від посадової особи, що планує заходи ретельного підбору, розстановки і підготовки виконавців.

Плануючи виховну роботу, заступник командира з гуманітарних питань повинен залучати найбільш підготовлених в теоретичному, практичному, спеціальному відношенні виконавців. Визначаючи кожному обсяг роботи, він враховує здібності, рівень підготовки, бажання і вміння працювати з особовим складом.

План виховної роботи, складений заступником командира з гуманітарних питань подається на затвердження командиру. Затверджений план стає законом для всіх, керівництвом до дій. Основні заходи плану включаються в план-календар бойової й гуманітарної підготовки підрозділу.

План повинен бути своєчасно доведений до керівного складу роти, командирів взводів і виконавців. Крім того, заступник командира роти з гуманітарних питань інструктує виконавців з питань методики проведення того чи іншого заходу, нагадує про його значення, про відповідальність за якість підготовки та проведення, а при необхідності надає допомогу в організації проведення.

Таким чином, план – найважливіша основа ефективної організаторської діяльності по перетворенню в життя політики держави в Збройних Силах, виховання особового складу, забезпечення високої якості бойової підготовки, зміцненню військової дисципліни, підтримці на відповідному рівні бойової готовності підрозділу.