
- •Тема 9. Процес навчання військовослужбовців та його морально-психологічне забезпечення
- •1.1. Історичний досвід розвитку військового навчання.
- •1.2. Функції навчання військовослужбовців.
- •1.3. Модель процессу навчання військовослужбовців Збройних Сил України
- •Частина 2. Закономірності та принципи навчання військовослужбовців
- •2.1.Закони і закономірності навчання військовослужбовців.
- •2.2. Характеристика принципів навчання військовослужбовців.
- •Частина 3. Методи навчання військовослужбовців
- •3.1. Поняття про методи навчання та їх класифікація.
- •Класифікація методів викладання
- •3.2. Характеристика основних методів навчання військовослужбовців.
- •Частина 4. Бойова підготовка в підрозділі (частині)
- •4.1. Організації бойової підготовки у підрозділі (частині).
- •4.2. Роль, місце і сутність морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.
- •Частина 5. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки у підрозділі
- •5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу
- •5.2. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих видів бойової підготовки
- •Тема 10. Організація культурно-виховної, просвітницької роботи та військово-патріотичного виховання в підрозділі
- •Культурно-виховна і просвітницька робота у підрозділі
- •Тема 11. Планування виховної роботи та організація роботи активу в підрозділі
- •1.1. Підбір активу, його навчання та виховання
- •1.2. Організація роботи активу підрозділу
- •Частина 2. Зміст та методика планування виховної роботи в підрозділі
- •2.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
- •2.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
- •Завдання і запитання для самоконтролю по іv розділу
- •Література
5.2. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих видів бойової підготовки
Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається і вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій у бойовій обстановці. Саме на це й має бути спрямована діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи.
Отже, вогнева підготовка - це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів частин навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою. Для цього слід вивчати матеріальну частину зброї, правила її збереження та обслуговування, основи балістики, ефективні прийомі та способи стрільби, кидання ручних гранат, способи розвідки цілей і визначення відстаней до них, способи управління вогнем.
У процесі організації й проведення вогневої підготовки основними завданнями МПЗ у підрозділі є:
роз'яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;
сприяння поліпшенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і вмінь командирів підрозділів (взводів, екіпажів);
підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;
мобілізація їх на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;
надання допомоги командирам в удосконалюванні навчально-матеріальної бази;
організація змагань щодо виконання завдань і нормативів вогневої підготовки;
забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг і активу у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;
упровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків;
розвинення спортивно-стрілецької роботи, примноження числа стрілків-розрядників і майстрів спорту.
Командний склад, спираючись на актив, має організувати боротьбу проти різного роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домогтися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, сформували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розбивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні та в бою.
Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, у першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. У свою чергу, командний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів, створювати необхідні умови для того, щоб офіцери, прапорщики й сержанти регулярно відвідували методичні вогневі семінари та стрілкові конференції, брали активну участь у обговоренні поставлених проблем, регулярно читали спеціальну літературу, методичні статті у військових журналах, знайомилися з передовим досвідом застосування зброї на практиці та в сучасних збройних конфліктах.
Обговорення проблем методичної майстерності офіцерів, прапорщиків, сержантів на загальних зборах, нарадах, у бесідах - є однією із форм морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки.
Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її вмілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити різноманітнішими й складнішими умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.
Командний склад має спрямувати творчу думку воїнів-раціоналізаторів на вдосконалення старих і створення нових пристроїв для вогневих містечок, стрільбищ, полігонів, необхідних для тренування особового складу.
Але, як відомо, у будь-якій військовій справі основною фігурою був і є військовослужбовець. Тому успішне виконання завдань вогневої підготовки досягається вихованням у особового складу свідомого й сумлінного ставлення до кожного заняття й тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми обговорюються на загальних зборах особового складу, на заняттях з гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображаються в наочній агітації, висвітлюються в стінній пресі й місцевих радіопередачах.
Розвитку у воїнів любові до зброї, прагнення стати влучним стрілком, кулеметником, артилеристом тощо допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світові війни, а також у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. У своїх бесідах і виступах про минулі битви; ветерани війни і збройних конфліктів, агітатори підкреслюють, що навички й уміння, доблесть фронтовиків і ветеранів найяскравіше виявилися в силі їх вогню, котрий знищував противника.
Такі бесіди допомагають розвивати в молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них - стати вправним вогневиком. Ця переконаність має підтверджуватися прикладом майстрів військової справи, які продовжують славетні традиції фронтовиків і своїм ентузіазмом у бойовій підготовці надихають оточуючих на майстерне опанування вогневої справи.
Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно ведеться в тісному зв'язку з навчальними заняттями. У багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони й стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї та досягнення кращих вогневиків.
Сучасна зброя, як правило, колективного використання. її бойові можливості повністю розкриваються лише втому разі, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов'язки, що стосуються підготовки й ведення влучного вогню, та обов'язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов'язків і алгоритму творчого їх виконання, недисциплінованість лише одного з них можуть поставити в скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.
Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне - між окремими військовослужбовцями, так і групове - між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, встановленими для одиночної підготовки і вишколу підрозділів.
Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири та їх заступники з виховної роботи. Вони роз'яснюють особовому складу план і конкретні цілі цих занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, а також порядок змагання. Активістам даються доручення щодо надання допомоги товаришам і пропаганди досягнень передовиків. Головний же засіб впливу активістів на товаришів по службі - їх особиста взірцевість у відпрацюванні навчально-бойових завдань, майстерному володінні зброєю.
У військових .підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість обслуг, екіпажів і окремих воїнів у виконанні нормативів з вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу На цій основі повинна розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і вмінь у вогневій справі. Отже, те, що недавно вважалось рекордом, стає доступним для всіх воїнів того чи іншого фаху. Заступники командирів з виховної роботи й актив підрозділу мають оперативно та об'єктивно висвітлювати хід змагання засобами усної та наочної агітації.
Активну роль у вихованні особового складу відіграють бесіди майстрів влучного вогню і практичний показ дій зі зброєю. Підготовка подібних виступів - один з обов'язків заступника командира підрозділу з виховної роботи. Адже інколи й доброму стрілку, кулеметнику чи артилеристу буває важко методично вірно й зрозуміло розкрити „таємниці" своєї майстерності. У таких випадках заступник командира з виховної роботи допомагає майстру влучного вогню розказати і показати, яким шляхом досягнуто високих показників, на що слід звертати особливу увагу при підготовці зброї до стрільби та в процесі ведення вогню.
Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне розв'язання вогневих завдань тощо.
Для популяризації досвіду кращих вогневиків використовуються також стенди й фотоальбоми з фотознімками та короткий опис досвіду відмінників, прийомів і способів їх майстерної стрільби, точних влучень у мішень. Такі матеріали допомагають зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.
Велику допомогу у вишколі особового складу вогневій справі надає стрілецький спорт. Залученню воїнів до занять цим важливим прикладним видом спорту сприяють пропаганда його патріотичного значення, роз'яснення умов присудження звань стрілка-розрядника та майстра спорту, популяризація досягнень військовослужбовців на стрілецьких змаганнях, організація, стрілецьких секцій і проведення змагань безпосередньо в підрозділах.
Значна роль заступника командира з виховної роботи і при проведенні самих занять з вогневої підготовки. Вона, в першу чергу, полягає в допомозі офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Наприклад, він має звертати увагу на витрачання часу на переміщення .підрозділів з одного навчального місця на інше, на підготовку цих місць, постановку завдань і розбір дій. Він повинен допомагати (особливо молодим офіцерам) правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводити на практичне відпрацювання навичок і' вмінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показних заняттях. Такі заходи сприяють поліпшенню методики занять з вогневої підготовки.
Отже, МПЗ вогневої підготовки спрямовується на всебічне підвищення якості й дієвості занять, тренувань, стрілецьких змагань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і вмінь бойового застосування різних видів зброї.
Суттєво на якість виконання завдань навчально-бойової діяльності особового складу впливають організація і проведення його технічної та спеціальної підготовки.
Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв'язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометеорологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) та ефективного виконання функціональних обов'язків у різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановки. Особливу увагу необхідно звертати на практичні заняття, на яких формується та вдосконалюється бойова Майстерність.
Отже, зміст цієї підготовки, характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних сил і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя та особливості їх застосування в сучасній війні, особливості театру воєнних дій (ТВД), природно кліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостях нашої вітчизняної техніки та ін. У ході цих занять суб'єкти навчання мають сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм упевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.
Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Завдання заступника командира з виховної роботи тут полягає в роз'ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Акцентується їх увага на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє чіткому виконанню своїх обов’язків військовослужбовцями, своєчасному проведенню регламентних і ремонтних робіт. Тут заступнику командира з виховної роботи дуже важливо переконати й показати особовому складу, що головним у системі "людина - техніка" є особистість воїна, що саме від її настанови на досягнення успіху, знань, навичок і вмінь майстерно використовувати техніку та зброю, максимально ефективно застосовувати під час бою всі їх можливості, які закладено в тактико-технічні характеристики, залежить успіх у бойовій підготовці.
Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою. В організаційний період та при проведенні занять з технічної підготовки особлива увага заступниками командирів з виховної роботи має приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей через необережне поводження зі зброєю та бойовою технікою, халатність й недисциплінованість окремих воїнів, слабку методичну та професійну підготовленість керівників занять.
Такі форми бойової підготовки як фізична та стройова самі за своєю суттю мають морально-психологічний вплив на особовий склад. Отже їх самих можна рахувати формами морально-психологічного забезпечення.
Стройова підготовка - це формування в особового складу стройової виправки, спритності й витривалості, уміння швидко й правильно виконувати команди та стройові прийоми зі зброєю і без такої, а також злагоджених дій підрозділів (частин) у строю. Вона включає: одиночну підготовку; стройову злагодженість підрозділів (частин) при дії в пішому порядку та на машинах; стройові огляди. Стройова підготовка, окрім виправки військовослужбовця, формує його емоційно-вольову сферу, координацію рухів, злагодженість підрозділу тощо.
У процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості, як уміння розуміти та чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі військових підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, поліпшується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним, а також розвиваються вольові та емоційні якості особистості військовослужбовця.
Фізична підготовка це комплекс заходів, спрямованих на фізичне вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання бойових завдань. Вона організується і проводиться з урахуванням призначення виду Збройних сил і роду військ. Основні форми фізичної підготовки: ранкова фізична зарядка, навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичні тренування в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Найголовніше те, що під час фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров'я, але й нервову систему, яка визначає емоційно-вольову поведінку воїна. Коли вона правильно організована, то фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей, як сміливість і рішучість. Роз'яснення необхідності фізичного самовдосконалення кожного воїна - головне завдання заступників командирів з виховної роботи у сфері фізичного виховання.
ВИСНОВКИ
Отже, морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямоване на створення умов особовому складу для формування у нього свідомого ставлення до виконання посадових обов'язків, необхідних для цього професійно важливих якостей, досвіду навчально-бойової діяльності.
Результатом морально-психологічного забезпечення повинно бути досягнення достатніх для виконання завдань за призначенням морально-психологічного стану особового складу; рівня згуртованості військового колективу підрозділу; авторитетності офіцерів.
Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойової підготовки здійснює командир підрозділу, а за його організацію відповідає заступник командира підрозділу з виховної роботи.