
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Національного університету харчових технологій
- •Методичні вказівки
- •« Обслуговування комп'ютеризованих інтегрованих і робототехнічних систем » напрям підготовки 6.05020 " системна інженерія"
- •Зміст розділу Вступ
- •1 Аналіз умов праці
- •1.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •1.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень та до організації робочого місця
- •1.3 Мікроклімат виробничих приміщень
- •1.4 Виробниче освітлення
- •1.5 Шум та вібрація
- •1. 6 Виробничі випромінювання
- •1. 7 Електростатичні поля
- •2 Електробезпека
- •Пожежна безпека
- •Перелік тем для детальної розробки заходів з охорони праці в
- •1 Розрахунок системи загального рівномірного електричного освітлення цеху методом коефіцієнту використання світлового потоку.
- •2 Перевірочний розрахунок системи штучного освітлення.
- •3 Розрахунок системи природного освітлення.
- •4 Розрахунок контура захисного заземлення .
- •5 Розробити заходи безпеки під час пожежі та скласти план евакуації.
- •6 Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.1Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв:
- •6.2. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями 7.1 I 7.2 :
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стін та стелі виробничих приміщень
- •Світловий потік ламп розжарювання при напрузі 220в
- •Світловий потік люмінесцентних ламп при напрузі 220в
- •Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками
- •Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками
4 Розрахунок контура захисного заземлення .
Розраховуємо систему захисного заземлення для таких умов: заземлення передбачається здійснити за допомогою металевих труб lтр=200 см і діаметром d = 5см. Труби закладені в землю на глибину h = 40см, грунт – чорнозем с питомим опором p=2∙104Ом∙см. Ширина горизонтальної з’єднувальної полоси b=0,9см.
Визначаємо опір одного електрода(труби) , Ом :
(4.1)
Де t- відстань від поверхні ґрунту до середини труби:
(4.2)
Визначаємо необхідну кількість електродів:
(4.3)
де Rз – максимальний допустимий опір заземлення (Rз ≤ 4 Ом)
ηв -коефіцієнт взаємного екранування труб, який приймається в залежності від відношення відстані між трубами a до їх довжини l (при a/l=2, ηв=0,45 ÷0,6, приймаємо ηв = 0,5 )
Приймаємо 16 електродів (труб)
Довжина горизонтальної полоси, що з’єднує вертикальні електроди:
ln = 1,05 ∙ а ∙ (n -1) = 1,05 ∙ 400∙(16-1) = 6300 см (4.4)
де а = 2∙ lтр = 2∙ 200 = 400 см (4.5)
Визначаємо загальний опір з’єднувальної полоси
Визначаємо загальний опір всієї системи заземлення:
Де, ηn - коефіцієнт, який враховує взаємоекранування електродів зі з’єднувальною полосою(ηn =0,8 ÷0,9), ηn = 0,8;
ηтр - коефіцієнт, який враховує взаємоекранування електродів (при відкритому контурі ηт=0,75÷0,8, а при закритому контурі ηт=0,66÷0,75), приймаємо ηтр = 0,75.
Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 опір системи захисного заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. У нашому випадку дана вимога витримується (Rс = 2 Ом )
Додаток 4
5 Розробити заходи безпеки під час пожежі та скласти план евакуації.
При виконанні даного завдання необхідно визначити запас води на зовнішнє і внутрішнє тригодинне пожежогасіння, мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води, а також скласти план евакуації людей із виробничого приміщення при пожежі, враховуючі кількість людей, що належать евакуювати, довжину евакуаційних шляхів, число еваковиходів, час евакуаціі робітників..
При розрахунках витрат води на підприємствах для гасіння води обов'язково вказують розміри виробничого приміщення, його категорію за вибухопожежною і пожежною небезпекою та ступінь вогнестійкості будівлі.
Протипожежне водопостачання --- це комплекс технічних пристроїв для подачі води до місця пожежі в будь - який час і в кількості , необхідній для пожежогасіння в середині і зовні будівлі.
Основні вимоги до улаштування протипожежного водопостачання визначені СНіП 11- 31-74.
Розрахункові витрати води на підприємствах складаються із загальної її витрати на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння і максимальної витрати на виробничі потреби.
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння ( n1) приймаються 5 л/с (два струменя по 2,5 л/с).
Розрахункова потреба води на зовнішнє пожежогасіння регламентується СНіП і визначається в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі, категорії виробництва за вибухопожежонебезпекою і об’єму будівлі (таб.6.1).
Розрахунковий запас води при тригодинному пожежогасінні становить Q (м3):
Q= 3·3600· (n1 +n2 ) / 1000 (5.1)
де -- 3600 і 1000 -- переводні коефіцієнти відповідно годин в секунди і
літрів в м³ ;
n1 -- потреба води на внутрішнє пожежогасіння;
n 2 -- потреба води на зовнішнє пожежогасіння .
Витрати води за годину, м3 / год визначають за формулою:
G = Q / 3 (5.2)
Переводимо витрати води G' (м³ /с) за 1 с - G' = G / 3600
Мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води, мм:
4 G'
d = √ —— (5.3)
π ν
Евакуація працюючих із будівель та приміщень при виникненні пожежі є одним із важливих заходів запобігання дії небезпечних факторів. Ефективність евакуації оцінюється часом, необхідним для евакуації людей із приміщень будівлі. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей в окремих приміщеннях і будівлях загалом не перевищує критичної тривалості пожежі, яка становить небезпеку для людей.
Критичною тривалістю пожежі є час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. На основі даних про критичну тривалість пожежі і з врахуванням коефіцієнта безпеки, СНіП 2.01.02-85 встановлює необхідний час евакуації людей із приміщень будівель різного призначення; 1,11,111 ступеня вогнестійкості в залежності від категорії виробництв за вибухопожежонебезпекою і об’ємом приміщення.
Приймаємо, що наші приміщення відносяться до категорії Д, тобто це виробництво де мають місце технологічні процеси із застосуванням неспалимих речовин і матеріалів в холодному стані, допустимо для нашого прикладу - це механічні майстерні.
Ступінь вогнестійкості промислових будівель і споруд визначається залежно від групи займання і межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, а також швидкості поширення вогню на ній. Згідно СНиП 2.01.02-85 будівлі та споруди поділяються на п’ять ступенів вогнестійкості,
Шляхом евакуації вважають безпечний маршрут руху людей, який спрямований до евакуаційного виходу.
Евакуаційними виходами вважаються ті, які ведуть із приміщень:
- першого поверху безпосередньо назовні або у вестибуль, коридор чи сходову клітку;
-будь-якого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходову клітку, якщо вона має вихід безпосередньо назовні або через вестибуль, який віддалений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
-в сусідні приміщення на тому ж поверсі, які забезпечені виходами, зазначеними вище.
Не відносяться до евакуаційних шляхів ліфти та механічні пристрої транспортування людей.
Вимоги до улаштування шляхів евакуації і евакуаційних виходів з приміщень та будівель наведені у СНіП 2.01.02-85 і СНіП 2.09.02-85.
Необхідна кількість евакуаційних виходів із будівель і приміщень кожного поверху приймається з розрахунку, але повинна бути не менше двох. Розташовують виходи з протилежних сторін будівель або розосереджено. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель ( приміщень). Допускається влаштування дверей у приміщенні з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні запори, котрі легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації - не менше 1м, дверей – 0,8м. Шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням. Не допускається влаштування евакуаційних виходів через приміщення категорії А, Б та приміщення 1V та V ступенів вогнестійкості.
Максимальну віддаль L,м, між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначаємо за формулою :
L = 1,5 · Р
де Р – периметр будівлі ,м
Навести орієнтовний план евакуації робітників із виробничого приміщення.
При складанні графічного плану евакуації робітників із виробничого приміщення необхідно використовувати графічні символи.
Крім того, графічна частина повинна мати такі написи та реквізити:
1.Назва ( наприклад, "План евакуації працюючих в цеху № 7")
2.Номер поверху.
3.Умовні позначення.
Додаток 5