4. Пожежна безпека

Відповідно до ОНТП 24- 86 визначити категорію приміщення щодо вибухо-пожежонебезпечності (категорії А,Б,В,Г,Д), ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій згідно зі СНиП 2.01.02-85 (I, II, III, IIIа, IV, IVа, V), вказати вибухонебезпечну та пожежонебезпечну зони даного приміщення (НПАОП 0.00-1.32.01),

Слід провести короткий аналіз можливих місць і причин загорань і вибухів у приміщенні, при наявності вибухо- та пожежонебезпечних речовин, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні, навести їх вибухо - та пожежонебезпечні характеристики .

Розробити заходи, впровадження яких дозволить підвищити рівень пожежної безпеки на виробництві, при необхідності вибрати первинні засоби пожежогасіння.

4. Перелік тем для детальної розробки заходів з охорони праці в

розрахунковій частині дипломного проекту

1. Розрахувати та вибрати систему загальної механічної вентиляції.

2. Визначити розрахунковим шляхом заходи захисту від шуму або вібрації.

3. Розробити комплекс заходів щодо захисту від статичної електрики.

4. Розрахувати систему загального рівномірного електричного освітлення приміщення методом коефіцієнту використання світлового потоку (додаток1)

5. Виконати перевірочний розрахунок природного освітлення (додаток2)

6. Розрахувати контур захисного заземлення (додаток3).

7. Розробити заходи безпеки під час пожежі та скласти план евакуації (додаток 4)

8. Обрати типи і, згідно норм, розрахувати необхідне число первинних засобів гасіння осередків пожеж (додаток 5)

9. Розробити інструкцію з техніки безпеки під час роботи на дослідній уста- новці чи лабораторному стенді.

11.Розробити інструкцію з техніки безпеки при користуванні приладом (згідно теми дипломного проекту)

Додаток 1

1 Розрахунок системи загального рівномірного електричного освітлення цеху методом коефіцієнту використання світлового потоку.

При розрахунку ( проектуванні) системи штучного освітлення необхідно вирішувати наступне: вибрати норму освітленості та систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світильників, їх кількість та потужність світильників ( ламп).

Вибір норми освітлення залежить від розміру об'єкта розпізнання, розряду зорової роби та виду світильників. Вказані питання вирішуються на основі ознайомлення з характером зорової роботи й технологією виробництва .( Для цукрових заводів можна скористатися таблицею 1.1)

Для виробничих приміщень проектують систему загального чи комбінованого освітлення. При виконанні робіт I – IV розрядів рекомендується використовувати, як правило комбіновану систему освітлення, оскільки досягнення необхідної освітленості при загальній системі освітлення вимагає великих витрат електричної енергії і є недоцільним. Освітленість робочих поверхонь, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10% нормованої для комбінованого освітлення, однак у всіх випадках не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк – при лампах розжарювання.

З гігієнічної точки зору система загального освітлення більш досконала, тому що дає можливість більш рівномірно розподіляти світлову енергію.

Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні, ( перевагу можна надати люмінесцентній лампі типу ЛБ, яка має найвищу світловіддачу).

В загальному випадку рівномірність освітлення вдається забезпечити тоді, коли відстань між центрами світильників не перевищує подвійної висоти їх встановлення. Але висота, на якій встановлюються світильники, залежить від висоти приміщення, потужності лампи, класу світильника і системи освітлення. Найменша висота встановлення над підлогою світильника з числом люмінесцентних ламп до чотирьох - 2,6м, а при чотирьох і більше - 3,2 м..

При вибору типу світильника необхідно враховувати умови середовища в приміщенні ( агресивне, вологе, запилене, а в окремих випадках таке, що може спричинити пожежу чи вибух). Тому світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення, особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

Найбільш розповсюджений в проектній практиці є розрахунок за методом коефіцієнта використання світлового потоку світла. Цей метод дає можливість визначити для системи загального рівномірного освітлення при наявності визначеної кількості світильників певної потужності необхідну величину ступеня освітлення E_н розрахункової площини.

Потік світла F , який повинні випромінювати лампи в кожному світильнику, визначають за формулою :

F_р = E_н ∙S ∙Z∙ К_з / N ∙ ς (1.1)

де: E_н - нормована величина освітленості, лк, регламентується СНиП II- 4 – 79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи (додаток 6, табл.1.1).

S - освітлювальна поверхня, площа приміщення, м² ;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, залежить від розташування світильників в приміщенні, приймається в межах Z =1,1 ÷ 1.15. Коефіцієнт Z залежить від багатьох чинників, з яких основне значення має відношення відстані між світильниками L до висоти підвісу світильників над робочою поверхнею һ_р . Найчастіше світильники розміщують по кутах квадратних чи прямокутних полів ( у цьому випадку Z беруть рівним 1,15).

К_з - коефіцієнт запасу , який враховує старіння ламп і запиленість приміщення, приймають за СНиП II- 4 – 79 враховуючи ступінь запиленості приміщення, значення К_з показано у табл.1.2,додаток 6.

N - кількість світильників в приміщенні, залежить від параметрів приміщення:

N= n ·m

де n - кількість світильників за довжиною приміщення;

m - кількість світильників за шириною приміщення;

Для ламп розжарювання кількість світильників визначають за формулою:

А - 2L_ст В- 2L_ст

n = ————— + 1 (1.2) m= ——————— (1.3)

L L

Для світильників з люмінесцентними лампами кількість світильників визначають за формулою :

n = А / L (1.4) m= В / L (1.5)

де А і В відповідно довжина та ширина приміщення.

ς - коефіцієнт використання світлового потоку визначаємо на підставі наступних значень:

1. індексу приміщення і = А ∙В / (А + В) ∙һ_р (1.6)

Індекс приміщення враховує висоту встановлення світильника над робочим місцем һ_{р ,} а також довжину ( А) та ширину ( В ) приміщення.

Приймаємо, відстань h_р (м)- висота підвісу над робочою поверхнею дорівнює

h_р = Н - h_с - h_п (1.7)

де Н - висота виробничого приміщення, м;

h_с - відстань від стелі до центра світильника, м, залежить від характеристики світильника;

h_п - відстань від підлоги до робочої поверхні, м, приймається в межах (0,7-0,8 ) м - якщо роботи виконуються сидячи та 1 м – якщо роботи виконуються стоячи.

2.Коефіцієнтів відбиття стін та стелі ρ_с та ρ_ст (значення коефіцієнтів дані у табл.1.3,додаток 6 )

3. Типу світильників та джерел світла.

Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку ς за таблицями СНиП ІІ-4-79 .

За формулою ( 1.1.) розраховуємо величину світлового потоку F_{р ,} лм.

Розрахувавши світловий потік лампи F_р за таблицями 1.4 та 1.5 (додаток 6) вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної системи.