8.4. Ціноутворення на аукціонах

До складу роздрібного товарообороту включається також продаж товарів на аукціонах. Ціноутворення у цій сфері діяльності має певні особливості.

Ціна аукціонного товару може істотно відрізнятися від ринкової ціни (багаторазово її перевищувати) завдяки унікальним властивостям товару.

Слід розрізняти стартову ціну – нижню межу ціни, що встановлюється або продавцем, або представниками аукціону, або за домовленістю сторін.

Ціновий лаг (крок) – це мінімальне підвищення ціни в процесі торгів, визначене правилами аукціону.

Кінцева ціна – ціна, за якою продано товар.

Різниця між стартовою і кінцевою ціною реалізації розподіляється за договором або відповідно до умов аукціону між трьома сторонами: продавцем, аукціоном, державою. Держава отримує податки з доходу, залишок якого ділиться між продавцем і аукціоном таким чином [11]:

• якщо власник товару встановив стартову ціну як ціну кінцевого продажу, то вся надбавка призначається організаторам аукціону, а також сума первісного внеску за право участі у торгах;

• якщо власник товару погоджується на стартову ціну нижче ринкової ціни (“підігрів”), то різниця від торгування ділиться між продавцем товару й організаторами аукціону за домовленістю сторін;

• між власником товару і аукціоном може обговорюватися розмір знижки у відсотках з кінцевої ціни на користь останнього.

Слід зазначити, що ціноутворення на аукціонах побудовано за принципом матеріальної зацікавленості продавців в підвищенні ціни реалізації.

8.5. Ціноутворення в інтерактивній торгівлі

Ціни в інтерактивній торгівлі формуються за двома напрямами [1]:

1. У рекламних проспектах і оголошеннях фіксується тільки ціна товару. Вона може бути оптовою і роздрібною, залежно від того, хто пропонує товар: виробник або посередник. При відправці оплаченого товару з покупця додатково стягується плата за послуги зв’язку.

2. В матеріалах пропозиції фіксується ціна товару з доставкою по регіону. У цьому випадку власник товару самостійно формує ціну і сплачує поштові послуги. Надбавка за послуги зв’язку розраховується як середня сума або середня сума “плюс премія” за розміщення реклами або пошук покупців.

Останнім часом активізувалися продажі товарів і послуг телефоном, через TV-канали, особливо через інтернет. Продавець у ціну реалізації товару включає вартість послуги зв’язку. При цьому вартість зв’язку може встановлюватися як на основі загального тарифу, пільгового або підвищеного тарифу.

Продавці товарів і послуг, які працюють через інтерактивні форми торгівлі, витрачають значні кошти на рекламу, від чого ціна товару (послуги) зростає.

Слід зауважити, що плата за послуги зв’язку є специфічним видом торговельної надбавки, яка забезпечує сплату ПДВ, покриття витрат зв’язку та одержання прибутку.

8.6. Ціноутворення в системі страхування

На страховому ринку об’єктом купівлі-продажу є послуга страхового захисту. При настанні страхової події страхувальнику виплачується страхове відшкодування. Вартість страхової послуги визначається витратами, що знаходять грошове вираження в ціні страхової послуги і має назву – страховий тариф (або тарифна ставка) [10].

Страховий тариф встановлюється у вартісному вираженні на одиницю страхової суми або як процентна ставка від страхової суми. Страхова сума – це грошові кошти, на які фактично застраховане майно, життя, здоров’я тощо.

Страховий тариф включає брутто-ставку, що складається з нетто-ставки і навантаження.

Нетто-ставка призначена для створення фонду виплат страхувальникам. За рахунок навантаження відшкодовуються поточні витрати страховика на страхування, відрахування у резервні фонди, а також формується прибуток.

Страховий тариф може бути фіксованим, регульованим і вільним. З одного боку, страховий тариф є самостійним елементом системи цін, а з іншого – може бути частиною ціни окремої послуги (наприклад, ціни автобусного квитка).

Фактори, що впливають на розмір страхового тарифу [10]:

• витрати на ведення страхової діяльності, цільовий прибуток;

• співвідношення попиту та пропозиції на страхові послуги;

• обсяг і структура страхового портфеля;

• якість страхових послуг тощо.