
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •2 Економічна частина
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •Призначення, склад і характеристика пто вагонів, що
- •1.2 Розрахунок пробігу вагонів
- •1.3 Розрахунок обсягу роботи сортувальної станції та вибір схеми
- •1.4 Розробка технологічного процесу обслуговування потягів в парках
- •1.5 Розробка технологічного процесу обслуговування транзитних потягів
- •1.6 Розробка графіка технологічного процесу зміни однієї деталі
- •1.7 Розрахунок кількості колій у парках пто, вибір необхідного
- •1.8 Розрахунок контингенту робочої сили. Штатний розклад
- •1.9 Розробка питань комплексної механізації потокового ремонту
- •1.10 Розробка засобів транспортування матеріалів та запчастин до
- •1.11 Розробка питань охорони праці на пто. Охорона навколишнього
- •1.12 Засіб механізації, призначення, будова та принцип дії
- •2 Економічна частина
- •2.1 Розрахунок потрібної кількості матеріалів та запчастин
- •2.2 Визначення витрат на електроенергію, паливо, воду і стиснуте
- •Де ∑Ракт - сумарна активна потужність споживачів;
- •2.3 Визначення амортизаційних відрахувань
- •2.4 Розрахунок витрат на охорону праці
- •2.5 Розрахунок плану з праці
- •2.6 Складання виробничо-фінансового плану
- •2.11 Калькуляція собівартості ремонту .
- •2.8 Техніко-економічні показники роботи пто
1.10 Розробка засобів транспортування матеріалів та запчастин до
робочих місць
Транспортування запасних частин і матеріалів з комори вагонного депо на ПТО сортувальної станції здійснюється трактором ДТ-25, для чого влаштовуються подовжні і поперечні транспортні доріжки з твердим покриттям.
Запасні частини і матеріали доставляються трактором до комори ПТО і перевалочним майданчикам.
Транспортування матеріалів і запасних частин з перевалочних майданчиків до розвантажувальних люків виконується за допомогою вантажного візка, що пересувається у тунелі по рейковій колії. Вивантажені запчастини і матеріали з розвантажувальних люків тунеля розміщують по стілажах.
Для постійного поповнення стелажів парків прибуття і відправлення парних і непарних напрямків тридобовим незнижуваним запасом матеріалів і запасних частин, як транспортних засіб використовують моторолер
Рекомендована література
1 Кобець О.В.,Пивовар Т.Г.,Тимофеєва Г.Т., Беспалова Л.М., « Економіка і планування виробництва на залізничному транспорті » - К.: Дельта, 2008-205с.
3 Типовий технологічний процес роботи пунктів технічного обслуговування вагонів Т12.01 №ЦВ-0041.
4 Гридюшко В.І.,Бугаєв В.П. ,Криворучко Н.З. Вагонное хозяйство -М.: Транспорт, 1988
1.11 Розробка питань охорони праці на пто. Охорона навколишнього
середовища
Перед виконанням цього розділу студент повинен вивчити всі документи Кабінету Міністрів України, Укрзалізниці з питань охорони праці і, які вказані у переліку джерел у кінці даного методичного посібника і керуватися ними.
Слід також докладно вивчити ці питання у період проходження переддипломної практики у вагонному депо і взяти необхідну інформацію по заданій темі.
При розробці цього пункту дипломного проекту слід обов'язково вказувати документи, згідно з якими визначають вимоги безпеки до робітників, технологічного процесу і обладнання.
Закон України « Про охорону праці » введений у дію Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695 -XII, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці (стаття 1 Закону України « Про охорону праці » ).
Спочатку слід указати загальні заходи з питань охорони праці, які впроваджуються на основі законів, указів, інструкцій, нормативно-технічних документів на підприємствах України в цілому, і на підприємствах залізничного транспорту зокрема.
Потім розкрити питання, які стосуються робітників ПТО відповідно до завдання.
Дипломник повинен виділити провідну професію на ПТО і описати особливості умов роботи для робітників цієї професії, звернувши особливу увагу на фактори ризику, джерела безпеки та шкідливості.
Організація обслуговування вагонів і їх вузлів передбачає застосування безпечних прийомів роботи й відповідні санітарно-гігієнічні норми робочих місць для високоякісного виконання всіх технологічних операцій.
Це досягається завдяки впровадженню комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, механізованих пристосувань і інструменту, що забезпечують високу продуктивність праці, а також сприяють строгому дотриманню правил охорони праці й промислової санітарії.
На окремих робочих місцях вивішуються маршрути слідування до робочих місць. Враховується ,що обслуговування вагонів виконується у зоні підвищеної небезпеки.
Особлива увага приділяється ліквідації забруднення й загазованості повітря.
Забезпечують також достатню освітленість робочих місць. Рівень освітленості на дільниці повинен бути достатнім і відповідати гігієнічним нормам з огляду на умови зорової роботи.
Більшу потенційну небезпеку для працівників виробничих ділянок представляють електроустаткування. Для попередження поразки електрострумом електроустаткування повинні бути заземлене, крім того, застосовують ізолюючі засоби захисту.
При обслуговуванні вагонів і їхніх вузлів забороняється використати матеріали, які не відповідають технічним вимогам державних стандартів, чинних правил і інструкцій з охорони праці й промислової санітарії.
На видимих і доступних місцях необхідно вивішувати плакати й інші наочні прилади з питань охорони праці, виробничої санітарії й протипожежної техніки безпеки.
Робочий одяг оглядачів вагонів повинен відповідати вимогам охорони праці.
Технічне обслуговування і ремонт вагонів повинно виконуватися відповідно до вимог ГОСТ, ОСТУ і іншої діючої нормативно-технічної документації, а також вимог системи триступінчатого контролю стану охорони праці і дотримання безпечних прийомів праці.
Відповідальним за безпеку праці і виробничу санітарію на ПТО є начальник і головний інженер вагонного депо, начальник ПТО, майстер ПТО і старші оглядачі вагонів, які організовують і контролюють виконання ГОСТ, Типових і місцевих діючих правил і інструкцій з техніки безпеки і виробничої санітарії, стандартів підприємства, забезпечують безпечне виконання встановленого технологічного процесу технічного обслуговування і підготовки вагонів до перевезень, усувають причини, які сприяють виникненню випадків виробничого травматизму і професійних захворювань.
Проведення інструктажу фіксується в журналі обліку періодичних повторних і позапланових інструктажів по техніці безпеки.
До початку роботи старший оглядач вагонів зобов'язаний: перевірити стан сигналів огорожі, підйомних механізмів, транспортних засобів, пристосувань ,які є при ремонті вагонів і що знаходяться в загальному використуванні всіх змін ПТО.
Оглядачі вагонів до початку роботи зобов'язані ретельно перевірити справність і комплектність особистого інструменту, слюсарних молотків, гайкових ключів і т.д., наявність запасу матеріалів і запасних частин в стілажах, а також комплектність шаблонів в робочій сумці оглядача вагонів.
При вступі на роботу і при технічному обслуговуванні вагонів в потягах працівники ПТО користуються технологічними маршрутами службового проходу, стрілочними покажчиками.
Схеми технологічних маршрутів вивішені у всіх приміщеннях ПТО.
Працівники ПТО перед виконанням технічного обслуговування повинні захистити склади (вагони) відповідно до вимог технологічного процесу, злагодженого з правовим інспектором.
Технічне обслуговування вагонів на електрифікованих ділянках повинно проводитися відповідно до вимог Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях.
Робочі місця оглядачів вагонів, що приймають потяг «сходу» повинні відповідати вимогам ОСТУ 32.15-81. Місця для транспортування запасних частин, несправних деталей через шляхи повинні бути обладнані настилами на рівні головок рейок.
Місця установки між шляхами стелажів і інших пристроїв, а також розміщення транспортних доріжок повинні узгоджуватися з начальником станції і правовим інспектором.
Проходи між стелажами повинні бути вільними від деталей і сторонніх предметів. Не допускається берегти різні деталі і матеріали в місцях, призначених для проходу людей і проїзду транспортних засобів.
Перехід працівників ремонтно-оглядових груп до місця роботи з одного шляху на інший і після закінчення робіт в приміщення короткочасного відпочинку і обігріву повинні здійснюватися по встановлених маршрутах всієї групи на чолі зі старшим оглядачем вагонів цієї групи.
Кожний працівник зобов'язаний отримати інструктаж по дотриманню заходів пожежної безпеки, знати протипожежний режим, встановлений на підприємстві і на пункті технічного обслуговування; найнебезпечніші місця в пожежному відношенні, можливі причини виникнення пожежі і уміти застосовувати наявні засоби пожежегасіння, а у разі потреби -викликати пожежну команду.
З метою виконання основних правил охорони праці на пункті технічного обслуговування вагонів, здійснюється триступінчатий контроль стану охорони праці і техніки безпеки.
У побутових приміщеннях ПТО повинні бути забезпечені протипожежні заходи. Слід вказати посадову особу, яка забезпечує виконання вимог пожежної безпеки і здійснює контроль за їх додержанням.
При розробці питань пожежної безпеки слід вказати всі можливі заходи і засоби по запобіганню та локалізації пожежі, що виникла на ПТО.
Слід вказати протипожежне обладнання та його кількість, що має бути на ПТО, яке проектується.
Оскільки на ПТО є електромережі і прилади, то обов’язково слід вказати, якими протипожежними засобами слід користуватися для гасіння їх займання.
Заходи щодо охорони навколишнього середовища займають одне з найважливіших місць . Споруджують очисні споруди, знищують і перероблюють сміття, переходять до маловідходних виробничих процесів. Виконують географічну експертизу при розміщенні «брудних виробництв » . Все це застосовують на залізничному транспорті, адже транспорт вважається одним з основних забруднювачів атмосфери .
Міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво і експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму і вібрації.
Не допускається виробництво та експлуатація транспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені норми.
Вирішенню проблем забруднення повітря сприяють сучасні установки, які дозволяють уловлювати пил, дим, пари ,гази.
Студенту слід охарактеризувати джерела виробничих забруднень навколишнього середовища .
На ПТО такими джерелами є забруднена технічна вода, шкідливі речовини, які виділяються під час виконання зварювальних робіт, обтиральний матеріал тощо.
Далі слід указати, які засоби захисту навколишнього середовища прийняті.
Студент повинен указати всі етапи процесу збору, очистки і подальшого слідування джерел виробничих забруднень, тобто докладно описати куди і по яких комунікаціях чи пристроях просувається забруднена вода, матеріали, повітря, де вони збираються, де і як очищуються тощо.
Не треба обмежуватися вивченням досвіду депо, де студент проходить переддипломну практику, а й вивчати найновіші досягнення з цього питання.
Рухомі джерела впливають на екосистему в процесі експлуатації.
Крім викидів продуктів згорання палива щорічно під час перевезення і перевантаження вантажів з вагонів у навколишнє середовище надходить близько 0,5 млн. тонн руди, 0,1 млн тонн солей 1 0,15 млн. тонн мінеральних добрив. Більш 17% розгорнутої довжини залізничних ліній мають значний ступінь забруднень вантажами, що пиляться. З вагонів і цистерн на шляху і міжколії під час перевезень внаслідок негерметичності клапана і зливальних приладів цистерн ,нещільності люків, губляться нафтопродукти. Вони просочуються через грунтові обрії і забруднюють грунтові води.
З пасажирських вагонів залізничне полотно забруднюється сухим сміттям і стічними водами. На кожен км колії виливається до 180-200 м3 водних стоків, причому 60% забруднень припадає на перегони, інше - на території станції.
При роботі трубного опалення у пасажирських вагонах, для яких використовується кам`яне вугілля, в атмосферу виділяється велика кількість з`єднань сірки, вуглекислого і чадного газів, інших шкідливих компонентів.
Особливу увагу з погляду екологічної безпеки викликає перевезення небезпечних вантажів. До небезпечних вантажів відносяться речовинні вироби, що в силу властивих їм якостей і особливостей при екстремальних обставинах у процесах переміщення чи збереження можуть завдати шкоду навколишньому середовищу, викликати вибух, пожежу чи ушкодження транспортних засобів, будинків чи споруджень, а також загибель, травмування, отруєння, захворювання людей чи тварин.
Українськими залізницями перевозяться небезпечні вантажі 650 найменувань, що при порушенні умов перевезення і виникнення аварійних ситуацій можуть викликати різні види небезпеки: пожежо- і вибухонебезпечність, токсичну, радіаційну, інфекційну і корозійну. Будь –який хімічний вантаж містить потенційну небезпеку, бо має токсичні властивості. Деякі речовини, що не є отруйними в звичайних умовах, здатні стати ними при різкій зміні зовнішніх умов (потраплянні у вогонь, зміні тиску, зволоженні, з`єднанні з іншими речовинами тощо). Під час перевезення небезпечних вантажів відбуваються витоки нафтопродуктів, отруйних та інших речовин на шляху прямування.
З усіх видів транспорту залізничний є одним з найбільш екологічно чистих видів, однак і він спричиняє негативний вплив і на організм людини і на природу. Встановлено, що джерелом шуму у вагоні є взаємодія коліс з рейками, що супроводжуються ударами мікро- і макронерівностей на поверхні катання, обумовлених хвильовим зносом рейок, наявністю повзунів і стикових нерівностей; взаємодія гальмових колодок з колісними; удари і тертя в автозчепних пристроях; робота підвагонних генераторів, вентиляційних установлень тощо. Ці джерела не тільки створюють шум , а й викликають високочастотні вібрації пружних елементів вагона.
Оскільки основним джерелом шуму є система « колеса-рейка », де для демпфірування коливань широко застосовуються звуковбирні покриття, екрани, різні типи демпферів, гумові елем ти в конструкціях коліс.
Останнім часом основну увагу приділяють різним способам зниження рівня шуму, що генерується стандартними колесами, а саме – завдяки застосуванню синтетичних звуковбирних покрить, що наносять на диск колісного центра від маточини до обода ( при цьому, як основне, так і захисне покриття складає близько 0,25 товщини диска). Звуковбирні покриття можуть наноситися і на рейки.
Охорона природи- завдання нашого століття, проблема, що стала соціальною.
Рекомендована література
1 Закон України « Про охорону праці » від 14.10.92 р.;
2 Типовий технологічний процес роботи пунктів технічного обслуговування вагонів Т 12.01 №ЦВ-0041;
3 Гидюшко В.И., Бугаев В.П., Криворучко Н.З. Вагонное хозяйство – М: Транспорт, 1988;
4 Періодичні видавництва « Подвижной состав » залізничного транспорту, журнал « Вагонний парк », інтернет сторінка залізничного транспорту;
5 Документація та література на базі депо за місцем переддипломної практики.