
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •2 Економічна частина
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •Призначення, склад і характеристика пто вагонів, що
- •1.2 Розрахунок пробігу вагонів
- •1.3 Розрахунок обсягу роботи сортувальної станції та вибір схеми
- •1.4 Розробка технологічного процесу обслуговування потягів в парках
- •1.5 Розробка технологічного процесу обслуговування транзитних потягів
- •1.6 Розробка графіка технологічного процесу зміни однієї деталі
- •1.7 Розрахунок кількості колій у парках пто, вибір необхідного
- •1.8 Розрахунок контингенту робочої сили. Штатний розклад
- •1.9 Розробка питань комплексної механізації потокового ремонту
- •1.10 Розробка засобів транспортування матеріалів та запчастин до
- •1.11 Розробка питань охорони праці на пто. Охорона навколишнього
- •1.12 Засіб механізації, призначення, будова та принцип дії
- •2 Економічна частина
- •2.1 Розрахунок потрібної кількості матеріалів та запчастин
- •2.2 Визначення витрат на електроенергію, паливо, воду і стиснуте
- •Де ∑Ракт - сумарна активна потужність споживачів;
- •2.3 Визначення амортизаційних відрахувань
- •2.4 Розрахунок витрат на охорону праці
- •2.5 Розрахунок плану з праці
- •2.6 Складання виробничо-фінансового плану
- •2.11 Калькуляція собівартості ремонту .
- •2.8 Техніко-економічні показники роботи пто
2.6 Складання виробничо-фінансового плану
Господарська діяльність ПТО здійснюється у відповідності з виробничо – фінансовим планом, що становить собою детальну програму господарської роботи підприємства і його виробничих ділянок на майбутній рік.
Основними задачами при складанні виробничо-фінансового плану є виявлення і мобілізація внутрішніх резервів, усування втрат і непродуктивних витрат, створення умов для широкого поширювання передового досвіду, удосконалення організації виробництва, зниження собівартості, підвищення якості продукції.
При складані виробничо-фінансового плану необхідно внести у нього всі експлуатаційні витрати і виконати балансовий звіт.
При складанні виробничо-фінансового плану керуються даними розвитку виробництва, основними показниками, нормативами використання основних виробничих фондів, нормами трудових витрат, матеріальних і фінансових ресурсів.
Перед складанням виробничо - фінансового плану проводиться велика аналітична робота, у ході якої розкриваються резерви підвищення ефективності виробництва.
В удосконаленні планування важливе значення має контроль за виконанням виробничо-фінансового плану й аналізу його виконання.
2.11 Калькуляція собівартості ремонту .
Собівартість продукції cстановить собою частину собівартості і складається з витрат даного підприємства на виробництві і реалізацію продукції.
У собівартості продукції відображається виробнича діяльність підприємства з ремонту вагонів і їхніх вузлів.
Тому, показник собівартості дає можливість контролювати різні сторони господарської діяльності ПТО.
Чим нижче собівартість, тим ефективніше працює підприємство.
Рівень собівартості залежить від багатьох факторів: технології виробництва, обсягу продукції, що випускається, продуктивності праці, витрат матеріалів, палива, електроенергії, ступеня використання машин і механізмів та інші.
Розрахунок собівартості одиниці продукції полягає в тому , щоб знайти суму прямих витрат і розрахувати частку побічних витрат, які приходяться на одиницю продукції, що випускається.
Прямими є витрати на заробітну плату основних робітників і вартість матеріалів.
Витрати, загальні для всіх галузей господарства і загальногосподарські витрати відносяться до непрямих.
Калькуляція собівартості – це сума всіх експлуатаційних витрат
С = М + З + Н, (2.31) де М – матеріали;
З – заробітна плата;
Н – накладні витрати.
Розрахувавши обсяг витрат складається «Калькуляція собівартості ремонту» у табличній формі.