
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •2 Економічна частина
- •1 Розрахунково-технологічна частина
- •Призначення, склад і характеристика пто вагонів, що
- •1.2 Розрахунок пробігу вагонів
- •1.3 Розрахунок обсягу роботи сортувальної станції та вибір схеми
- •1.4 Розробка технологічного процесу обслуговування потягів в парках
- •1.5 Розробка технологічного процесу обслуговування транзитних потягів
- •1.6 Розробка графіка технологічного процесу зміни однієї деталі
- •1.7 Розрахунок кількості колій у парках пто, вибір необхідного
- •1.8 Розрахунок контингенту робочої сили. Штатний розклад
- •1.9 Розробка питань комплексної механізації потокового ремонту
- •1.10 Розробка засобів транспортування матеріалів та запчастин до
- •1.11 Розробка питань охорони праці на пто. Охорона навколишнього
- •1.12 Засіб механізації, призначення, будова та принцип дії
- •2 Економічна частина
- •2.1 Розрахунок потрібної кількості матеріалів та запчастин
- •2.2 Визначення витрат на електроенергію, паливо, воду і стиснуте
- •Де ∑Ракт - сумарна активна потужність споживачів;
- •2.3 Визначення амортизаційних відрахувань
- •2.4 Розрахунок витрат на охорону праці
- •2.5 Розрахунок плану з праці
- •2.6 Складання виробничо-фінансового плану
- •2.11 Калькуляція собівартості ремонту .
- •2.8 Техніко-економічні показники роботи пто
2.2 Визначення витрат на електроенергію, паливо, воду і стиснуте
повітря
ПТО є одним зі споживачів електроенергії, що витрачається на роботу устаткування і на освітлення виробничих приміщень.
2.2.1 Розрахунок потужної електроенергії визначається по формулі:
пот об
Еел. = ∑Ракт · Fд · а ·к · С , (2.4)
Де ∑Ракт - сумарна активна потужність споживачів;
Fд - дійсний річний фонд роботи часу устаткування;
а - кількість змін;
к - коефіцієнт завантаження устаткування (0,7-0,8);
С - вартість електроенергії, 1кВт.година
2.2.2 Розрахунок освітлювальної електроенергії:
осв
Еел = ((Р0 ·S · Тосв)/ 1000 · C , (2.5)
де Р0 - норма освітленості на 1м2 площі (Р=11-16 Вт/м2);
S - площа приміщення на одного працюючого по нормі згідно
з СнІп приходиться 4,5 м2; отже: S = 1/4 R·4,5 (м2 )
Тосв - кількість освітлювальних годин у сезоні (Т осв = 2000 годин);
1000 - перекладний коефіцієнт;
С - вартість електроенергії (С=0,32 гр.)
Паливо витрачається на опалення приміщень:
оп
Епал = (gт · V· Tоп ) / (Kус ·1000 · ηр · ηк ) · C1 (2.6)
де gт - норма витрати палива в рік на 1м3 будинку (gт = 40т/м3);
V - обсяг будинку ПТО визначається з умови, що на 1 робітника
приходиться 15м3 згідно з СнІп V = 1/4 R·15 (м3);
Топ - кількість годин в опалювальному сезоні (4000годин)
Кус - теплотворна здатність умовного палива, 7000 ккал/кг;
ηр - коефіцієнт переведення реального палива в умовне, 0,7;
ηк - к.п.д. котельної, (ηк = 0,75);
С1 - вартість 1 тонни палива (грн.)
2.2.4 Вода на ПТО витрачається на господарсько-питні потреби:
госп
Евод= (Rяв ·(в1 +в2 ) ·Дроб ) /1000 · С2 , (2.7)
де Rяв - контингент працівників;
в1 - норма витрат води на господарські потреби, 25л на одного
працюючого;
в2 - норма витрати води на душові процедури, 40л на одну людину;
Дроб - кількість робочих днів у році;
С1 - вартість 1м3 води
2.2.5 Потреба в стисненому повітрі визначається витратою його на випробування гальм, а також на заповнення в системі трубопроводів.
Витрата стиснутого повітря на випробування гальм у потягах визначається кількістю одночасно заряджених складів (для сортувальних станцій приймається не менш трьох).
2.2.6 Визначаємо витрату вільного повітря для наповнення гальмівної мережі одного складу від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоку повітря з магістралі:
V = ((pзар - pа) /t1+g1) · Σ(mv) /pа , (2.8)
де рзар , ра - величини зарядного тиску в гальмовій мережі і тиск
атмосферного повітря рзар = 0,65МПа, ра = 0,1МПа;
t1 - тривалість зарядки гальмової мережі складу від атмосферного
до зарядного, t1=10хв.;
g1 - середня величина падіння тиску в магістралі складу через витік
повітря при підвищенні тиску від атмосферного до зарядного,
g1=0,015 МПа/хв;
Σ(mv) - середній обсяг гальмової мережі одного складу ;
Σ(mv) = m1 v 1 + m2 v2 +... + mn vn , (2.9)
де m - кількість вагонів у складі;
v - кількість повітря в гальмовій магістралі, v = 0,107;
2.2.7 Розраховуємо витрати вільного проходу повітря на зарядку
гальмівної мережі паралельно оброблюваного складу і поповнення в
ній витоків у процесі випробування автотогальм:
Uт = ((рзар - рзс) /t2+g2)· Σ(mv) /ра (2.10)
де р зс - абсолютний тиск повітря в магістралі загальмованого складу,
рзс = (0,47 ÷ 0,49 МПа);
g2 - нормована величина падіння тиску повітря через витоки повітря
при зарядці гальмової мережі рзс до рзар , g2 = 0,02 МПа/хв;
t2 - тривалість зарядки складу від рзс (після гальмування) до рзар ,
t2 = 6 хв.
2.2.8 Загальна витрата повітря для одночасного випробування
груп складів (по два склади в групі):
U0 = Nгр (Uн + Uт ) (2.11)
де N - число складів за зміну по паркам відправлення з повним
випробуванням автогальм
- для всіх сформованих;
- 50% для транзитних.
2.2.9 Вартість витрати стисненого повітря за рік складає:
Ест = Д кал · U0 · С (2.12)
де С3 - ціна 1м3 стисненого повітря ( грн);
Д кал - кількість календарних днів у році