
- •Міністерство інфраструктури України
- •Методичні рекомендації
- •1 Організаційно-технологічна частина
- •1.1 Призначення, склад і стисла характеристика проектованої дільниці (відділення)
- •1.2 Розрахунок виробничої програми проектованої дільниці (відділення)
- •1.3 Розрахунок, вибір, вартість необхідного устаткування для
- •1.4 Розрахунок контингенту робочої сили з розбивкою по професіях
- •1.5 Розробка технологічного процесу ремонту (виготовлення) вузла
- •1.6 Розробка питань охорони праці, протипожежної техніки безпеки і охорони
- •2 Економічна частина
- •2.1 Розрахунок заробітної плати
- •2.2 Розрахунок витрат та вартості матеріалів та запасних частин
- •2.3 Розрахунок додаткової зарплати на відпустки та вихідні, допомоги
- •2.4 Витрати на охорону праці
- •2.5 Витрати на обслуговування виробничого будинку
- •2.6 Витрати пов'язані із роботою та утриманням устаткування
- •2.7 Розрахунки амортизаційних відрахувань виробничих основних засобів
- •2.8 Розрахунок фонду заробітної плати цехового персоналу
- •2.9 Розрахунок додаткової заробітної плати і відрахувань на соцстрах цехового персоналу
- •2.10 Виробничо-фінансовий план
- •2.11 Калькуляція собівартості ремонту вагона (вузла)
- •2.12 Визначення техніко-економічних показників
- •Інформаційні ресурси
2.9 Розрахунок додаткової заробітної плати і відрахувань на соцстрах цехового персоналу
Додаткова зарплата цехового персоналу приймається в розмірі 2 - 3% від фонду основної зарплати.
Здод = 2-3% ∙ Фзп (2.24)
Відрахування на соціальне страхування, медичне страхування, пенсійний фонд і фонд зайнятості цехового персоналу приймається в розмірі 37,61 % від суми основної і допоміжної заробітної плати цехового персоналу.
Звід = 37,61 %(Фзп + Здоп) (2.25)
2.10 Виробничо-фінансовий план
Діяльність вагонного депо здійснюється на основі виробничо - фінансового плану, що являє собою детальну програму господарської роботи підприємства і його виробничих ділянок.
Основними задачами при складанні виробничо-фінансового плану є виявлення і мобілізація внутрішніх резервів, усування втрат і невиробничих витрат, створення умов для широкого поширювання передового досвіду.
При складані виробничо-фінансового плану необхідно внести у нього всі експлуатаційні витрати і виконати балансовий звіт.
При складанні виробничо-фінансового плану керуються даними розвитку виробництва, основними показниками, нормативами використання основних виробничих фондів, нормами трудових витрат, матеріальних і фінансових ресурсів.
Складанню виробничо - фінансового плану передходить велика аналітична робота, у ході якої розкриваються резерви підвищення ефективності виробництва.
2.11 Калькуляція собівартості ремонту вагона (вузла)
Собівартість - це сума витрат на виробництво й на реалізацію продукції. Чим нижче собівартість, тим ефективніше працює підприємство.
Рівень собівартості залежить від багатьох факторів: технології виробництва, обсягу продукції,яка випускається, продуктивності праці, витрати матеріалів, палива, електроенергії, ступеня використання машин і механізмів і т.д.
Розрахунок собівартості одиниці продукції зводиться до того , щоб знайти суму прямих витрат і розрахувати частку побічних витрат, які приходяться на одиницю продукції, яка випускається.
Прямими є витрати на заробітну плату виробничих робітників і вартість основних матеріалів.
Витрати, загальні для всіх галузей господарства і .загальногосподарські витрати відносяться до непрямих.
Калькуляція собівартості – це підсумовування всіх експлуатаційних витрат.
С = М+З+Н (2.26)
де М – матеріали;
З – заробітна плата;
Н – накладні витрати.
По знайденим витратам складається «Калькуляція собівартості ремонту» у табличній формі
Таблиця 2.6 – Калькуляція собівартості
Найменування робіт |
Одиниця вимірювання |
Обсяг робіт |
Основні витрати, грн. |
Загальні для всіх галузей, грн. |
Загальногосподарські витрати, грн. |
Загальна сума витрат, грн. |
Собівартість, грн. |
|||||
усього |
В.т.ч по з/п |
усього |
В.т.ч по з/п |
усього |
В.т.ч по з/п |
усього |
В.т.ч по з/п |
усього |
В.т.ч по з/п |
|||
Деповський ремонт вагона (вузла) |
од |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|