Висновок з питання:

Зменшенню тиску на суди в частині винесення ними обвинувальних вироків має сприяти також введення суду присяжних, що передбачено ч. 3 ст. 31 КПК.

До введення інституту суду присяжних можна ставитися по-різному. Але не можна заперечувати, що такий суд менш залежний від органів виконавчої влади, ніж обрані судді.

Крім того, вони мають право приймати свої рішення, не мотивуючи їх. А виправдувальний вердикт суду присяжних є остаточним і оскарженню не підлягає.

Але опоненти таких норм проекту вказують, що запропонована модель та юрисдикція суду присяжних не дозволять істотно вплинути на рівень гарантій захисту прав підсудного. Дійсно, не варто очікувати видовища, подібного кадрам з популярних американських фільмів. По-перше, суд присяжних має обмежене застосування — лише в разі звинувачення особи у скоєнні злочину, за який передбачається покарання у вигляді довічного ув’язнення. По-друге, склад суду присяжних — двоє професійних суддів і троє присяжних, а не 6-12 осіб, як в англо-саксонській системі права.

На думку експертів, в Україні має бути застосовано більш ефективну модель, за якою суди присяжних розглядають тільки питання факту злочину і наявності вини, питання ж кваліфікації правопорушення і заходи покарання повинні бути компетенцією виключно професійного суду. При цьому застосування суду присяжних не повинно обмежуватися тільки тяжкими кримінальними злочинами. На їхнє переконання, право на суд присяжних повинні мати особи, звинувачені у вчиненні злочину, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на більш ніж 5 років.

Залучення суду присяжних до правосуддя є виключним правом підсудного і не надається іншим суб’єктам кримінального процесу. Не обґрунтованим з позиції законодавця є допуск присяжних лише до розгляду у тих справах, де обвинуваченому загрожує довічне ув’язнення. Звичайно, не цілком доречним є залучення присяжних до всіх категорій кримінальних справ, тому можна дещо розширити випадки їх допуску, наприклад, до розгляду справ про тяжкі та особливо тяжкі злочини. Кількісний склад присяжних повинен складати сім осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Загальні висновки

Кримінальне провадження за спрощеною формою – це одна з форм дізнання, яке може проводитися по злочинах, які не являють собою великої суспільної небезпеки, по яких провадження досудового слідства не є обов’язковим, особа, яка вчинила злочин, відома та відносно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд присяжних — форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя. Це самостійний соціально-політичній інститут, який складається з окремої колегії присяжних засідателів та професійного судді чи суддів, яка виокремлена та наділена повноваженнями приймати власні рішення без участі професійного судді (суддів), що убезпечує народ від свавілля держави.