52. Типи економіки.

Еконо́міка — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

Типи економічних систем:

- Ринкова економіка (економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок);

- Адміністративно-командна система (спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи.)

- традиційна;

- змішана (економічна система, функціонування якої залежить як і від приватних компаній та господарств, так і від уряду країни.)

- постійна.

53. Ознаки олігополістичного ринку.

Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.

На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при нижчих довгострокових витратах, ніж ті, які були б у багатьох фірм.

54. Заміщення факторів виробництва.

Увігнутість ізоквант вказує на те, що граничні продуктивності факторів різноспрямовані і в кожній точці ізокванти вони будуть мати різну граничну продуктивність. Це говорить про те, що одне й те саме збільшення одного фактора буде замінятись убуваючи кількістю іншого фактора. Величина, яка відображає необхідні кількісні зміни одного фактора в залежності від одиничних змін іншого чинника при збереженні обсягу випуску, називається граничною нормою заміщення факторів (MRTS).Інакше кажучи, гранична норма технологічного заміщення капіталу працею (MRTSLK) показує величину капіталу, що може замінити кожна одиниця праці при забезпеченні одного і того ж обсягу випуску.

Оскільки заміщення факторів передбачає збереження обсягу випуску, то стає очевидним, що гранична норма технічного заміщення тісно пов'язана з граничними продуктами факторів.

Межі заміщення факторів зумовлені особливостями технології.

55. Поведінка фірми щодо ціни та випуску на олігополістичному ринку.

Поведінка фірми щодо цін і випуску, яка функціонує чи на ринку чистої конкуренції, чи чистої монополії, чи монополістичної конкуренції була досить зрозумілою. Вона визначалась параметрами витрат, з однієї сторони, і параметрами попиту, з іншої. Що ж торкається олігополії, то визначення нею оптимальних обсягів виробництва і цін ускладнюється певними обставинами. По-перше, олігополія включає різноманітні ринкові ситуації: "жорстка" олігополія, при якій декілька фірм порівну ділять між собою весь ринок, і "розмита" олігополія, при якій декілька фірм ділять між собою 60-99 % ринку, а решта ринку представлена багатьма фірмами; фірми можуть виробляти як стандартизований, так і диференційований продукт; виробники можуть вдаватись до співробітництва (змови), а можуть конкурувати.

Дві основні тенденції щодо олігополістичного ціноутворення:

1) олігополістичні ціни мають тенденцію до стабільності, коли конкуренти не перебувають у змові один з одним, тобто діють незалежно, недомовляючись про ціни і частку свого ринку;

2) олігополістичні ціни можуть змінюватись, коли фірма проявляє тенденцію до співробітництва, вступаючи у таємну чи відкриту змову.

56. Функції ринку.

Ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.

Основні функції-ринку: регулювальна, стимуляційна, розподільча, інтеграційна та ціно утворювальна.

Регулювальна функція полягає в тому, що ринок забезпечує постійні зв'язки між різними галузями виробництва, виробництвом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та забезпечує безперервність процесу відтворення. Стимуляційну функцію ринок виконує тим, що спонукає раціонально використовувати ресурси, упроваджувати науково-технічний прогрес для здобуття високих результатів виробництва. Якщо суб'єкти господарської діяльності не впроваджуватимуть НТП, то вони будуть неконкурентоспроможними і збанкрутують.

Розподільча функція проявляється в тому, що через ринок розподіляються засоби виробництва і предмети споживання, а коливання цін зумовлює перерозподіл доходів підприємств і населення.

Інтеграційна функція полягає в тому, що ринок об'єднує економіку в єдиний організм, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків між різними галузями виробництва та регіонами країни.

Ціноутворювальна. Суть даної функції в тому, що внаслідок взаємодії попиту і пропозиції на ринку в умовах досконалої конкуренції визначається ціна, встановлюється вартісна оцінка продукту, тобто сума грошей, яку потрібно заплатити за товар. Вона повинна задовольняти продавця і покупця, і на цій основі відбувається обмін товарів.